63 Дискове планування

Вибір алгоритму, який використовують для планування порядку виконання запитів на переміщення головки диска називають алгоритмами планування переміщення головок або алгоритмами дискового планування. Алгоритми дискового планування необхідні, бо на один фізичний ресурс припадає багато запитів на використання. Основною метою алгоритмів дискового планування є оптимізація механічних характеристик доступу до диска, насамперед мінімізація часу пошуку Розглянемо три алгоритми дискового планування. Найпростішим алгоритмом дискового планування є першим прийшов - першимобслужений, коли кожний запит виконують негайно після його надходження. Цей алгоритм простий у реалізації,але він спричиняє зайві переміщення головки диска. Алгоритм найкоротший пошук — першим планує запити так, щоб першим виконувався той із них, що призводить до мінімального переміщення головки щодо її поточного положення. Цей алгоритм набагато ефективніший, але для запитів на переміщення до крайніх доріжок диска він може спричиняти голодування. Алгоритм ліфта викор самий принцип, що і ліфт під час переміщення між поверхами. Відомо, коли в кабіні ліфта, що рухається, натиснути кілька кнопок поверхів, то вона спочатку відповідатиме на ті з них, що вимагають переміщення в тому напрямку,в якому вона рухалася в момент натискання. Після того як таких запитів не залишиться, кабіна змінить напрямок і почне виконувати запити на переміщення у протилежний бік.

64 Резервне копіювання

Резервним копіюванням або архівуванням називають процесс створення на зовнішньому носії копії всієї файлової системи або її частини з метою відновлення даних у разі аварії або помилки користувача. Резервні копії зазвичай створюють на дешевих носіях великого обсягу, найчастіше такими носіями є накопичувачі на магнітній стрічці або компакт-диски. Одним із головних завдань резервного копіювання є визначення підмножини даних файлової системи, які необхідно архівувати. • Звичайно створюють резервні копії не всієї системи, а тільки певної підмножини її каталогів. Наприклад, каталоги із тимчасовими файлами архівувати не потрібно. Часто не архівують і системні каталоги ОС, якщо їх можна відновити із дистрибутивного диска. • Крім того, у разі регулярного створення резервних копій є сенс організувати інкрементне архівування, коли зберігаються тільки ті дані, які змінились із часу створення останньої копії. Є різні підходи до організації інкрементних архівів. Можна робити повну резервну копію через більший проміжок часу (наприклад, через тиждень), а інкрементні копії — додатково із меншим інтервалом (наприклад, через добу); можна зробити повну копію один раз, а далі обмежуватися тільки інкрементними копіями. Основною проблемою тут є ускладнення процедури відновлення даних. У момент створення резервної копії важливим є забезпечення несуперечливості файлової системи. В ідеалі резервну копію треба створювати, коли дані файлової

системи не змінюються.