2. Персеверантне мислення.

Під персеверантним мисленням розуміють схильність до застрягання у свідомості хворого яких-небудь думок, уявлень, образів, слів або фраз, в залежності від ситуації і цілі діяльності.

Персеверантне мислення зустрічається при грубих органічних ураженнях головного мозку, при церебральному атеросклерозі, старечому слабоумстві, шизофренії, амнестичній апатії. Короткочасно зустрічається при різкому стомленні й алкогольному сп'янінні.

4) Мислення стереотипами.

Стереотипії - це схильність до повторення тих самих актів психічної діяльності. Іноді стереотипно повторюються окремі слова. В інших випадках мова йде про мислення стереотипами. Відмінність стереотипій від персеверації:

1) персеверація характеризується тим, що вже закінчена дія цілком або у будь-яких своїх елементах проникає послідовно, спрямовано на вирішення будь-яких задач. При стереотипії розумова діяльність втрачає всякий зміст, відповіді на питання та міркування не зв'язані ні з минулим ні з майбутнім;

2) стереотипії виявляються довгостроково і не змінюються під впливом переключення виду діяльності. Персеверація залежить від ступеню складності нових розв'язуваних задач;

3) на відміну від персеверації при стереотипії хворі не намагаються їм протистояти;

1.3. Порушення мислення на фоні аутизації.

Аутистичне мислення.

Під аутизмом мається на увазі своєрідна особистісна установка, із якою пов'язана перебудова всієї психічної діяльності, глибокі зміни мислення й афективно-вольовий синдром. Світ хворого, що виявив явище аутизма, побудований усупереч законам логіки й управляється афективними потребами. Аутистичне мислення живиться реальними основами об'єктивної дійсності, прагненнями і побажаннями, що нерідко йдуть у розріз із нею. Хворий відчуває почуття відчуженості від зовнішнього світу, які перестає розуміти в мисленні, ігноруються закономірності реального світу. З'являються тенденції до пасивної ізоляції, поєднується мрійність із схематичністю мислення.

Аутизм не є спеціфічним тільки для шизофренії. Виникає при істеріях, у здорових людей в певні періоди життя, коли логіка відходить на задній план (закоханість, у снах).

Розрізняють 2 варіанти аутизма:

1 варіант - відсутність будь-якого контакту й інтересу до навколишнього і стимулів діяльності;

2 варіант - крайня неадекватність поводження хворого щодо навколишнього середовища.

В рамках аутистичного мислення розглядаються і характерні для шизофренії випадки вираженої патології вимови, що виявляються в утворенні нових слів або нової мови. Називається неологічне мислення (нове слово), неогласія (нова мова).

Своєрідним проявом аутизму також є синдром метафізичної інтоксикації:

1) відірваність від реальної дійсності;

2) абстрактна інтелектуальна діяльність, яка переважає в житті хворого;

-гіпертрофований однобічний інтерес до проблем пізнавального характеру;

-переваження зверхцінних ідей аутистичного характеру;

-домінують власно-ідеаторні розробки абстрактного характеру, що цілком не враховують вимог оточуючого середовища.

В рамках аутизма може розглядатися тип мислення - банальне (або формальне). Воно характеризується: бідне за змістом; формально - логічно вірно, але відірвано від реальності;