Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
yuridichna_psikh.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
963.58 Кб
Скачать

8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки

Девіáнтна поведінка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

Слід розуміти позитивну і негативну девіацію.У періоди, коли суспільні відносини зазнають суттєвих трансформацій, у кризові моменти розвитку суспільства прояви девіантної поведінки збільшуються. Усі ці різновиди відносин за цілями суспільства і засобами їхнього забезпечення є основою для девіантної поведінки.

Поряд з такими джерелами девіантної поведінки, як соціальна дезорганізація суспільства, катастрофа цінностей у сучасному суспільстві, ряд соціологів звертає увагу на значення впливу в суспільстві різних субкультур, у тому числі субкультури злочинної поведінки. Спілкування з представниками злочинного світу (членами вуличних банд, торговцями наркотиками, рекетирами та ін.) приводить до прийняття їхніх норм, цінностей, що відповідно веде до девіантної поведінки.

Розглядаючи девіацію як негативне явище, прихильники теорії конфлікту пояснюють її внутрішньою суперечливістю суспільства, конфліктами між соціальними групами. Девіантом у зв'язку з цим може бути оголошений той, хто виступає не проти загальновизнаних норм, а норм, що захищають інтереси небагатьох. Відповідно до цієї теорії джерелом девіації є соціально несправедливий устрій суспільства, а її подолання пов'язане з подоланням соціальної несправедливості.

Одним із перших психологів, що займався дослідженням «поведінкових відхилень» був А.Г. Ковальов, який вважав, що основною ознакою відхилень від норм поведінки людини є невідповідність цієї поведінки суспільним вимогам, вираженим в соціальних установках – законах і моральних правилах.

Девіантна поведінка поділяється на п'ять типів:

1) делінкветна поведінка-поведінка, що відхиляється в крайніх своїх проявах, що представляє умовно-каране діяння. Відмінності делінкветної поведінки від кримінальної поведінки кореняться в тяжкості правопорушень, це поведінка може виявлятися у бешкетництві і бажанні розважитися.

2) адиктивні тип-це прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або з постійною фіксацією уваги на певних видах діяльності з метою розвитку і підтримки інтенсивних емоцій.

3) Патохарактерологічний тип девіантної поведінки розуміється поведінка, обумовлене патологічними змінами характеру сформувалися в процесі виховання. До них відносяться так звані розлади особистості. У багатьох осіб спостерігається завищений рівень домагань, тенденції до домінування і владарювання, упертість, образливість, нетерпимість до протидії, схильність до самозвінчіванію і пошуки приводів для розрядки афективної поведінки.

4) Психопатологічний тип девіантної поведінки грунтується на психологічних симптомах і синдромах, які є проявами тих чи інших психічних розладів і захворювань. Різновидом цього типу є саморуйнівної поведінки. Агресія спрямовується на себе, всередину самої людини. Аутодеструкція проявляється у вигляді суїцидні поведінки, наркотизація, алкоголізації.

5) Заснований на гіперздібностях тип девіантної поведінки. Це особливий тип поведінки, що відхиляється, який виходить за рамки звичайного; здібності людини значно і істотно перевищуть середньостатистичні здібності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]