16.Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології.

СИСТЕМА ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

У свою чергу особистість реалізується в діяльності, яка можлива завдяки пізнанню навколишнього середовища. У цьому випадку фахівці з кібернетики характеризують самої людини як складну, саморегулюючу систему, що підтримує динамічну рівновагу з навколишнім середовищем.

Пізнавальна діяльність включає в себе наступні процеси.

• СЕНСОРНІ (від латинського sensus - відчуття) пізнавальні процеси відображають окремі властивості предметів і явищ. Психічний результат цієї дії називається відчуттям.

• перцептивного (від латинського percipere - сприймати) пізнавальні процеси відображають предмети та явища в їх цілісному вигляді. Психічні образи цих предметів і явищ називаються сприйняттям.

• МНЕМИЧЕСКОМУ (від грецького mneme - пам'ять) процеси створюють образи пам'яті. Перетворення уявлень пам'яті в нові образи - це процеси уяви.

• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ (від латинського intellects - розум), інакше розумові, процеси відображають істотні зв'язки між явищами.

Відчуття, сприйняття, уявлення та пам'ять відносяться до чуттєвих форм пізнання. Але чуттєве відображення у людини пов'язано з логічним пізнанням., Мисленням. Одиничне в чуттєвому пізнанні людини відбивається як прояв загального. У чуттєвому пізнанні істотну роль відіграє мова, слово, яке завжди виконує функцію узагальнення. У свою чергу логічне пізнання (мислення) грунтується на даних чуттєвого досвіду, на відчуттях, сприйнятті і уявленнях пам'яті. В єдиному процесі пізнання здійснюється безперервна взаємодія всіх пізнавальних процесів.

На відчуттях засновані більш складні пізнавальні процеси: сприйняття, представлення, пам'ять, мислення, уява. Відчуття є як би «воротами» нашого пізнання. Інакше як через відчуття ми ні про яких формах матерії і ні про яких формах руху нічого дізнатися не можемо. Відчуттям називається найпростіший, далі нерозкладний психічний процес.

У відчуттях відбиваються об'єктивні якості предмета (колір, запах, температура, смак тощо) і інтенсивність впливають на нас подразників (наприклад, більш висока чи більш низька температура).

Накопичення та обробка інформації починається з відчуття і сприйняття, фізіологічну основу яких складає діяльність органів чуття, іменованих у фізіології аналізаторами. Але сприймають не аналізатори, а конкретна особистість зі своїми потребами, інтересами, прагненнями, здібностями, власним ставленням до того, що сприймається. Тому сприйняття залежить як від об'єкта сприйняття, так і від індивідуальних особливостей сприймає людини.

Сприйняття оточуючих предметів являє собою динамічний процес. Людина виробляє безліч перцептивних дій для того, щоб сформувати адекватний образ об'єкта сприйняття. Ці дії перебувають у русі очі при сприйнятті, русі руки при дотику, русі гортані, що відтворює чутний звук, і т. п.

Акти людського сприйняття пов'язані також з аналізом і синтезом вражень, одержуваних від об'єкта, сприйманого при різній освітленості, на різних відстанях, під різними кутами зору, в різних положеннях і умовах (дощ, туман і т. д.). Об'єкт, побачений здалека, збоку, освітлений денним або електричним світлом, змінюється на очах, коли сприймає підходить до нього ближче. Спостерігач отримує при цьому більше правильне уявлення про його форму, колір, розмір, співвідношенні частин. На основі різних подань від різних ракурсів сприйняття все більш ясним і точним робиться синтетичне враження майбутнього свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого про спостережуваний предмет.

Специфіка психічних процесів полягає в тому, що вони в кінцевих усвідомлюваних параметрах визначаються властивостями зовнішніх об'єктів.

Незважаючи на те що фізичне існування зовнішніх об'єктів ніяк не пов'язане з мозком, властивості і відносини зовнішніх об'єктів трансформуються в процесі сприйняття завдяки тому, що в них беруть участь основні психічні процеси, змістом яких є ці властивості і відносини. Так, думка розкривається в ознаках тих об'єктів, відносини між якими вона відображає, а емоція - в термінах, що позначають відносини до тих подій, предметів або особам, які її викликають. Таким чином, психічний процес і його результат віднесені до різних об'єктів: перший - до мозку, другий - до зовнішніх предметів і явищ.

Колір, звуки, запахи, форми предметів і явищ виступають у сприйнятті то з більшою, то з меншою силою - залежно від установок, уваги особистості. Увага може бути спеціально спрямоване на сприйняття окремих сторін речей і явищ і цим сприяти їх тонкому розрізненню, а установка полегшує сприйняття об'єктів.