
- •1.Предмет і завдання юридичної психології
- •2.Сформулюйте етапи формування юридичної психології, основні напрямки її розвитку.
- •3. Місце юридичної психології в системі психологічних наук.Принципи юрид.Пс.
- •4.Теоретичні та методологічні проблеми юридичної психології
- •5. Методи юридичної психології
- •6. Структура юридичної психології
- •7. Сформулюйте основні властивості та функції соціальних норм, механізми засвоєння особистістю соц..Норм
- •8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки
- •9. Визначте психологічні ознаки та чинники формування правосвідомості особистості
- •10.Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності
- •11. Опишіть основні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності.
- •12. Визначте професійно-важливі якості психолога юридичної сфери, обґрунтуйте свою думку.
- •13. Визначте особливості професійного спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички.
- •14.Сформулювати загальні принципи застосування методів психодіагностики в практиці діяльності психолога юридичної сфери
- •15.Визначте особливості особистісного підходу в системі людина-право.
- •16.Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології.
- •17. Значення пам'яті та техніки маніпулювання в юридичній психології.
- •18.Дайте характеристику психолого-правова оцінка мнестичних процесів.
- •19. Роль мислення,інтуйції,уяви у вирішенні поставлених завдань працівниками юридичної сфери.
- •20.Визначте роль та місце емоцій і почуттів у юридичній сфері.
- •21.Визначте роль та місце темпераменту,характеру,здібностей особистості в юридичній психології.
- •22.Дайте характеристику профілактичної роботи з неповнолітніми дітьми.
- •23.Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та упанування у стресових ситуаціях.
- •24.Дайте характеристику індивідуально-психічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери.
- •25.Визначте предмет та завдання кримінальної психології.
- •26.Дайте характеристику особистості правопорушника та основні чинники її формування.
- •27.Визначте роль та місце соціального та біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.
- •А. Біологізаторські концепції особистості злочинця
- •В. Соціологізаторські концепції особистості злочинця
- •28.Опишіть психологічні особливості правопорушників з різною спрямованістю поведінки.
- •29.Визначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька,корислива).
- •32 Механізм злочинної поведінки
- •33 Кримінальна субкультура та делікветна поведінка
- •48.Визначте обовязки психолога в якосты спецыалыста на попередньому слыдствы
- •54.Опишіть псих. Наслідки здійсненого злочину на особистість злочинця.
- •55.Дайте Психологiчну характеристикe потерпiлому
- •56 Психологічні аспекти впливу злочину на особистість потерпілого і формування його показаний.
- •57.Дайте характеристику лослiдженню особистостi потерпiлого
- •58.Визначте предмет та завдання психологii юридичноi працi
- •59. Визначте особливості етики та псих. Правозастосовної д-сті.
- •60.Професыограми юр.Професий
- •60. Опишіть професіограми юридичних професій
- •62. Психологическая характеристика следственной деятельности
- •63. Психология осмотра места происшествия
- •64. Психология обыска
- •65. Психологія допиту свідків, потерпілих, підозрюваних та звинувачених.
- •66. Дайте характеристику профілактики та психологічної допомоги свідкам та потерпілим.
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психологічної експертизи.
- •68. Дайте характеристику факторам кримінальної субкультури молодіжного середовища. Фактори, що визначають положення неповнолітніх та молоді в кримінальному середовищі
- •69. З’ясуйте особливості використання методів юридичної психології психологом-практиком.
- •70. Види антисоціальної спрямованості та мотиваційної сфери.
- •71. Характеристика особливостей різних видів злочинних груп.
- •72. Організаційно-психологічна характеристика структури слідчої діяльності.
- •73. Напрями психології юридичної праці, її особливості.
- •74. Структура діяльності фахівця юридичної сфери
- •75. Характеристика судової діяльності
16.Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології.
СИСТЕМА ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
У свою чергу особистість реалізується в діяльності, яка можлива завдяки пізнанню навколишнього середовища. У цьому випадку фахівці з кібернетики характеризують самої людини як складну, саморегулюючу систему, що підтримує динамічну рівновагу з навколишнім середовищем.
Пізнавальна діяльність включає в себе наступні процеси.
• СЕНСОРНІ (від латинського sensus - відчуття) пізнавальні процеси відображають окремі властивості предметів і явищ. Психічний результат цієї дії називається відчуттям.
• перцептивного (від латинського percipere - сприймати) пізнавальні процеси відображають предмети та явища в їх цілісному вигляді. Психічні образи цих предметів і явищ називаються сприйняттям.
• МНЕМИЧЕСКОМУ (від грецького mneme - пам'ять) процеси створюють образи пам'яті. Перетворення уявлень пам'яті в нові образи - це процеси уяви.
• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ (від латинського intellects - розум), інакше розумові, процеси відображають істотні зв'язки між явищами.
Відчуття, сприйняття, уявлення та пам'ять відносяться до чуттєвих форм пізнання. Але чуттєве відображення у людини пов'язано з логічним пізнанням., Мисленням. Одиничне в чуттєвому пізнанні людини відбивається як прояв загального. У чуттєвому пізнанні істотну роль відіграє мова, слово, яке завжди виконує функцію узагальнення. У свою чергу логічне пізнання (мислення) грунтується на даних чуттєвого досвіду, на відчуттях, сприйнятті і уявленнях пам'яті. В єдиному процесі пізнання здійснюється безперервна взаємодія всіх пізнавальних процесів.
На відчуттях засновані більш складні пізнавальні процеси: сприйняття, представлення, пам'ять, мислення, уява. Відчуття є як би «воротами» нашого пізнання. Інакше як через відчуття ми ні про яких формах матерії і ні про яких формах руху нічого дізнатися не можемо. Відчуттям називається найпростіший, далі нерозкладний психічний процес.
У відчуттях відбиваються об'єктивні якості предмета (колір, запах, температура, смак тощо) і інтенсивність впливають на нас подразників (наприклад, більш висока чи більш низька температура).
Накопичення та обробка інформації починається з відчуття і сприйняття, фізіологічну основу яких складає діяльність органів чуття, іменованих у фізіології аналізаторами. Але сприймають не аналізатори, а конкретна особистість зі своїми потребами, інтересами, прагненнями, здібностями, власним ставленням до того, що сприймається. Тому сприйняття залежить як від об'єкта сприйняття, так і від індивідуальних особливостей сприймає людини.
Сприйняття оточуючих предметів являє собою динамічний процес. Людина виробляє безліч перцептивних дій для того, щоб сформувати адекватний образ об'єкта сприйняття. Ці дії перебувають у русі очі при сприйнятті, русі руки при дотику, русі гортані, що відтворює чутний звук, і т. п.
Акти людського сприйняття пов'язані також з аналізом і синтезом вражень, одержуваних від об'єкта, сприйманого при різній освітленості, на різних відстанях, під різними кутами зору, в різних положеннях і умовах (дощ, туман і т. д.). Об'єкт, побачений здалека, збоку, освітлений денним або електричним світлом, змінюється на очах, коли сприймає підходить до нього ближче. Спостерігач отримує при цьому більше правильне уявлення про його форму, колір, розмір, співвідношенні частин. На основі різних подань від різних ракурсів сприйняття все більш ясним і точним робиться синтетичне враження майбутнього свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого про спостережуваний предмет.
Специфіка психічних процесів полягає в тому, що вони в кінцевих усвідомлюваних параметрах визначаються властивостями зовнішніх об'єктів.
Незважаючи на те що фізичне існування зовнішніх об'єктів ніяк не пов'язане з мозком, властивості і відносини зовнішніх об'єктів трансформуються в процесі сприйняття завдяки тому, що в них беруть участь основні психічні процеси, змістом яких є ці властивості і відносини. Так, думка розкривається в ознаках тих об'єктів, відносини між якими вона відображає, а емоція - в термінах, що позначають відносини до тих подій, предметів або особам, які її викликають. Таким чином, психічний процес і його результат віднесені до різних об'єктів: перший - до мозку, другий - до зовнішніх предметів і явищ.
Колір, звуки, запахи, форми предметів і явищ виступають у сприйнятті то з більшою, то з меншою силою - залежно від установок, уваги особистості. Увага може бути спеціально спрямоване на сприйняття окремих сторін речей і явищ і цим сприяти їх тонкому розрізненню, а установка полегшує сприйняття об'єктів.