14.Сформулювати загальні принципи застосування методів психодіагностики в практиці діяльності психолога юридичної сфери

Найрезультативнішими методами серед методів юридичної психології є психодіагностичні, що дозволяють діагностувати тип темпераменту, можливу реакцію особи на подразник, прогнозувати поведінку людини у певних ситуаціях.

Цілком очевидно, що для здійснення юридичної діяльності необхідна не тільки розробленість психодіагностичних методик, а й певний рівень теоретичної основи для їх використання та інтерпретації. Тому користь, яку може принести в даній сфері психодіагностика, залежить від розробленості проблем юридичної психології, і перш за все таких як:

- Психологічні особливості особистості злочинців;

- Психологічні передумови злочину;

- Достовірність показань свідків:

- Психологічні умови та чинники діяльності судді та інших учасників судового процесу та ін

Основний інструментарій психолога-діагноста - методи дослідження. Досвід показав можливість і необхідність використання всього комплексу психологічних методик і необхідності їх адаптації з урахуванням конкретних цілей і завдань психодіагностування в правоохоронних органах. До використовуваному психологом інструментарію пред'являються додаткові вимоги - вони повинні 1) дозволяти збирати діагностичну інформацію у відносно короткі терміни; 2) бути орієнтовані не просто на вивчення особистості взагалі, а на виявлення професійно значущих властивостей, 3) давати можливість вивчати не тільки якісні особливості індивіда, але й кількісні - для порівняння, 4) отримується інформація повинна бути зручною для використання в кадровій, виховної, псіхокорекційній роботі.

Умовно існуючі психодіагностичні методи і насамперед ті з них, якими користуються фахівців данній галузі умовно можна розділити на чотири великі групи:

1. Психофізіологічні методи діагностики функціональних станів індивіда. З їх допомогою досліджуються різноманітні показники роботи центральної, вегетативної нервової системи людини-оператора.

2. Інтелектуальні психологічні тести, за допомогою яких досліджується інтелектуальний рівень розвитку людини.

3. Особистісні (анкетні) тести у вигляді опитувальників, призначені для вимірювання та оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості

4. Проективні тести, в основі побудови яких лежить механізм проекції.

Основними вимогами, що пред'являються до організації психологічного дослідження, є: планування дослідження, підготовка місця проведення дослідження, технічного оснащення відповідно до вирішуваних завдань, підготовка дослідника і випробуваних, інструкції випробуваним і протоколу дослідження, кількісна та якісна обробка результатів проведеного дослідження.

15.Визначте особливості особистісного підходу в системі людина-право.

Особистісний підхід у юридичній психології реалізує формулу "людина є міра всіх речей", в тому числі й правових. Особистість - це не тільки об'єкт правового впливу, а й джерело, що формує саме право, сила, що творить і перетворює за допомогою права соціальну дійсність. Пріоритет людської особистості, її інтересів і потреб, соціальних груп у всіх правових рішеннях і діях повинен бути беззаперечний, бо така гуманістична природа всієї галузі права.

Слід зазначити, що справді особистісний підхід з позицій справедливості в ідеалі вимагає вивчення досить великого обсягу властивостей особистості, зокрема обвинуваченого, і включає в себе дослідження його внутрішнього світу: потреб, спонукань, що лежать в основі вчинків (мотивів поведінки), загальної структури і окремих рис характеру, емоційно-вольової сфери, здібностей, індивідуальних особливостей інтелектуальної діяльності (сприйняття, мислення, пам'яті та інших пізнавальних процесів). Зрозуміло, в рамках кримінального процесу можуть і повинні вивчатися не всі психологічні особливості обвинуваченого, але тільки що мають значення для кримінальної справи. У більшості ж випадків буває необхідно і достатньо дослідити ті властивості особистості обвинуваченого, які:

а) вказують на закономірність чи випадковість прийняття та реалізації рішення про злочин;

б) впливають на здатність керувати поведінкою в конкретній ситуації;

в) значимі для прогнозу небезпеки рецидиву і визначення програми корекційного впливу. [[5]]

Одна з важливих завдань юридичної психології - виділення внутрішніх особистісних передумов, які у взаємодії з певними зовнішніми факторами можуть створити для даної особистості криміногенну ситуацію, тобто виділення криміногенних особистісних якостей і передумов.

Принцип особистісного підходу передбачає розгляд конкретної особистості як пов'язаної в єдине ціле системи внутрішніх умов (еле­ментів структури особистості), які відображають всі зовнішні впли­ви. Єдність зовнішніх впливів і внутрішніх умов потребує, писав С. Рубінштейн, "...йти до пізнання внутрішнього змісту особистості, її переживань, свідомості, виходячи із зовнішніх даних її поведінки, зі справ її і вчинків".

Психолого-правовий аспект у наведених положеннях полягає в тому, що вчинки, поведінка і справи здійснюються в соціальному се­редовищі, в певній групі. Більше того, мікросередовище (соціальне оточення, групові феномени) справляють на дії і поведінкові вчинки особистості людини великий вплив.

При врахуванні принципу особистісного підходу розглядаються в єдності якості людини як представника певної соціальної групи й ін­дивідуальні особливості її способу мислення і почуттів.

Оскільки юридична психологія має своїм об'єктом, насамперед особистість, як суб'єкта правослухняної або антиправовій діяльності, тобто це особа, що виражає певне ставлення до норм права. Тому тут юристу важливо досліджувати те, як об'єктивні фактори зовнішнього соціального і природного середовища впливають і переломлюються через свідомість конкретної певної особистості, яка має певними інтелектуальними і характерологічними особливостями, а також переживає певні психічні стани, що опосередковують формування асоціальних форм поведінки.