1. Соціальне пізнання та його специфіка.

Є два визначення соціального пізнання: перше пізнання суспільства, друге пізнання суспільством навколишнього світу. В першому значені соціальне пізнання рівнозначне суспільствознавству, а в другому пізнанню взагалі. Сам термін соціальне має різне значення. У соціальному пізнанні суспільство виступає і як об’єкт і як суб’єкт пізнання. Як об’єкт суспільство є дуже складним бо в ньому діють індивідуальні і світові сили і свідомі, раціональні і несвідомі сторони людей, інтелектуальні і чуттєві матеріальні і нематеріальні і т. д.

Як суб’єкт суспільство дуже складне бо включає різні індивіди та групи які мають різні інтереси та погляди. Багатоманітність об’єктів пізнання ускладнює процес пізнання суспільства. Цим обумовлюється специфіка і труднощі соціального пізнання, які по різному проявляються. Це знайшло своє відображення в історії.

Є три аспекти соціального пізнання: перший онтологічний – стосується буття суспільства, тенденцій його розвитку, а також буття людини і взаємодії людей. Оскільки за основу буття суспільства і людини суб’єкти пізнання можуть брати різні фактори, то і відповіді на питання, що таке соціальне буття буде різне. Цим зумовлюється пошук об’єктивної основи виникнення суспільства. Обєктивність соціального пізнання полягає в тому, щоб досліджувати людину і суспільство такими, якими вони є, а не такими якими їх хочеться бачити. Головне питання онтологічного аспекту: «Чи діють у суспільстві об’єктивні закони, чи таких немає ?».

Друге гносеологічний аспект – обумовлений тим чи визначається об’єктивність існування суспільства і його законів, і чи можна їх пізнати. Якщо можна пізнати – то яким чином і чи є межі соціального пізнання; які можливості і здібності різних соціальних об’єктів у пізнання соціальних процесів; яка роль особистого досвіду і чи придатні методи інших наук для пізнання суспільства.

Соціальні процеси є занадто складними («Суспільство – це хамелеон» М. Гоголь»).

Аксіологічний (з грецької цінність) – пов’язана із ціннісними орієнтаціями суб’єктів пізнання, якими позначаються вибір предмету пізнання, форми і висновок. Цим зумовлена проблема істинності результатів соціального пізнання.

1.2 Соціальна філософія, її об’єкт, предмет, принципи та особливості.

Соціальна філософія - вид розумової діяльності, теоретичне осмислення відношення людина і суспільства, учення про закономірності суспільного життя людини та закони розвитку соціальних систем.

Об’єкт – певна сукупність зв’язків, відношень об’єктів, які не залежать від суб’єкта.

Предмет формується суб’єктом, хоч зміст, структура форм предмета може не залежити від суб’єкта.

Світ і людина - об’єкт соціальної філософії.

Світ включає природу, природну і соціальну реальність.

Предметом вважаються загальні закономірності розвитку соціуму; інші вивчення загальних рис суспільства; суспільство в цілому як цілісна система через призму людини

Предмет має включати спільну взаємодію людей, співвідношення людини і суспільства. Пізнання людини не буде повним без розуміння суспільства.

1.3 Категорії соціальної філософії та їх визначення.

Як система філософських знань соціальна філософія має свою систему категорій. Категорії соціальної філософії які вона вибрала: людина - суспільство, соціальна система, соціальна група, соціальна спільнота, суспільні відносини, суспільне життя, сфера суспільного життя, структура суспільства, особистість, суспільна свідомість які вона використовує: держава, політика , економіка.

Людина – це біо, соціо, духовна істота, сутністю якої є творчість, в результаті якої відбувається спілкування, пізнання, естетичне сприйняття і освоєння дійсності.

Суспільство – в широкому значенні, це відособлена від природи частина матеріального світу, що історично розвинулась як форма життєдіяльності людей; у вузькому значенні – це певний стан людської історії розвитку людства.

Соціальна система – це впорядкована, саморегулююча цілісність множини відносин. Суспільство як система набуває специфіки унікальності, бо воно одночасно є і суб’єктом і об’єктом.

Суспільні відносини – багатоманітні форми взаємозв’язків і взаємодій, які виникають в процесі діяльності між соціальними групами і всередині них.

Процес функціонування суспільства як системи, взаємодії людей між собою можна визначити суспільним життям. Поняття суспільне життя є єдністю матеріального і духовного включає розуміння життя як такого (моє життя, життя іншого, наше життя і т.д.).

Сфера суспільного життя - це соціальний простір , в межах якого реалізовуються суспільні відносини, функціонують елементи суспільства. Сфери – реальний процес людської життєдіяльності.