Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 10.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
275.46 Кб
Скачать

Лекція 10

Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці

План

  1. Умови збалансованості робочих місць та робочої сили

  2. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості

  3. Показники ефективного функціонування ринку праці

1. Умови збалансованості робочих місць та робочої сили

Аналіз формування й розвитку ринку праці здійснюється за такими напрямами:

  • визначення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили — умов рівноваги на рику праці;

  • виявлення тенденцій зайнятості на ринку праці;

  • аналіз прихованого безробіття, ефективність роботи служби зайнятості;

  • розрахунки показників ефективності функціонування ринку праці.

Аналіз починають із вивчення попиту на робочу силу, який змінюється під впливом:

  • випереджальних темпів зростання продуктивності праці порівняно з динамікою ВВП, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки;

  • збільшення капіталомісткості виробництва, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки.

Показниками попиту на робочу силу є: кількість вільних робочих місць, кількість нових робочих місць, кількість перепрофільованих робочих місць.

Сукупний попит на ринку праці LD складається з функціонуючих (Nф) і вакантних (Nв) робочих місць:

(10.1)

Зазначена сума характеризує наявність робочих місць на ринку праці й означає потребу в працівниках. Визначальним у попиті є кількість вакансій. У процесі аналізу слід визначити загальний попит на робочу силу, структуру попиту в галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності, професійно-кваліфіка­ційну та статево-вікову структуру робочої сили, тенденції у динаміці.

Пропозицію на ринку праці формують такі категорії економіч­но активного населення:

  1. безробітні, кількість яких поповнюється випускниками навчальних закладів та раніше зайнятих у домашньому господарстві (ця категорія становить приблизно 80 % сукупної пропозиції);

  2. ті, хто мають роботу, але незадоволені нею і шукають іншу;

  3. зайняті, які ризикують залишитись без роботи (наприклад банкрутство підприємства) і тому шукають нову.

  4. зайняті, які шукають додаткову роботу для збільшення свого доходу.

Розраховується частка окремої категорії робочої сили, що фор­мує її пропозицію

(10.2)

де — частка і-ї категорії робочої сили, що формує її пропозицію; — кількість і-ї категорії робочої сили, що формує її пропозицію; LS — загальна кількість пропозиції робочої сили.

Пропозиція робочої сили також аналізується у галузево-ре­гіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності.

Крім зазначених показників, для аналізу попиту й пропозиції на ринку праці використовуються і такі, які характеризують професійно-кваліфікаційну підготовку робочої сили, та коефіцієнт навантаження на одне робоче місце і зворотний йому рівень вакантності.

Нерівновага між попитом і пропозицією зумовлюється дисбалансом між кількістю робочої сили, яка формує пропозицію на ринку праці, і кількістю робочих місць, які визначають попит.

Рівновага досягається, коли попит на робочу силу дорівнює її пропозиції (LD = LS або LS = Nф + Nв). Для визначення ступеня збалансованості ринку праці розраховується відповідний коефіцієнт:

(10.3)

kзб ⋛ 1,

(10.4)

де kзб — коефіцієнт збалансованості ринку праці; LD, LS — відпо­відно попит на робочу силу та її пропозиція.

У дійсності можуть виникати три ситуації:

  1. якщо kзб > 1, то LD > LS, тобто попит на робочу силу не задовольняється її пропозицією. Це характеризує ринок праці як працедефіцитний;

  2. якщо kзб = 1, то LD = LS, тобто попит і пропозиція робочої сили врівноважні. Це є умовою збалансованого ринку праці;

  3. якщо kзб < 1, то LD < LS, тобто пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, виникає безробіття. Це характеризує ринок праці як праценадлишковий.

Зміни в структурі робочої сили аналізуються по галузях і регіонах.

Якщо в економіці має місце природне безробіття, то потребує окремого аналізу професійна підготовка робочої сили, яка здійснюється за напрямами:

  • первинне навчання (Uп.н);

  • перепідготовка (Uпп);

  • підвищення кваліфікації (Uп.к).

Тоді

(10.5)

де Uпр.п — кількість безробітних, охоплених професійною підготовкою.