Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки

ЛЕКЦІЯ 4: ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ. ПРОМИСЛОВІ АВАРІЇ, КАТАСТРОФИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ. НЕБЕЗПЕЧНІ ПОДІЇ НА ТРАНСПОРТІ ТА ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЯХ. РАДІАЦІЙНІ ТА ХІМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ

4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори

Техногенні небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, експлуатацією транспортних комунікацій, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, хімічних речовин, небезпечних гідродинамічних об’єктів та різними видами випромінювання.

Станом на 2005 рік Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів(ПНО) містить відомості про 9000 об’єктів, до переліку яких входять промислові підприємства, шахти, кар’єри, магістральні газо-, нафто- і аміакопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця зберігання небезпечних речовин.

Основну частину ПНО складають пожежонебезпечні(6460), та вибухонебезпечні об’єкти (5771), велику частку також складають радіаційно-небезпечні(355), хімічно-небезпечні(1177), та біологічно-небезпечні(291). За оцінкою експертів, комплексне навантаження у Дніпропетровській області, де розміщені сотні об’єктів, є одним з найвищих у світі [11].

Фактори ураження техногенних небезпек класифікують за генезою та за механізмом дії.

Генеза – це виникнення і подальший розвиток факторів ураження.

Фактори ураження джерел техногенних небезпек за ґенезою розмежовують на фактори прямої дії(первинні) та побічної дії(вторинні).

Первинні фактори ураження безпосередньо викликані виникненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Вторинні фактори ураження викликані змінами об’єктів навколишнього середовища і первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних небезпек за механізмом дії поділяють на фактори

• Фізичної дії

• Хімічної дії

До факторів ураження фізичної дії належать: повітряна ударна хвиля, хвиля тиску в ґрунті, сейсмічна вибухова хвиля, хвиля прориву гідротехнічних споруд, уламки або осколки, екстремальне нагрівання середовища, теплове випромінювання, іонізуюче випромінювання[15].

До факторів ураження хімічної дії також належить токсична дія небезпечних хімічних речовин.

Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозування факторів ураження джерел техногенних небезпек, позначення і розмірність цих факторів ураження визначають за таблицею 4.1

Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження:

• Надмірний тиск у фронті ударної хвилі

• Тривалість фази тиску

• Імпульс фази тиску

Таблиця 4.1

Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]

Параметри	Позначення	Одиниця вимірювання
		СІ	Несистемні
Надмірний тиск у фронті ударної хвилі	∆Рф,Р	Па	т/м2, кгс/см2,атм
Тривалість фази тиску	τ+	с	-
Імпульс фази тиску	І+	Па с	кгс/, с/см2
Максимальний тиск у хвилі тиску в ґрунті	gmax	Па	кгс/см2
Час наростання тиску до максимального значення	τ	с	-
Час теплового випромінювання	τ	с	-
Коефіцієнт тепловіддачі	α	Вт/(м2К)	Ккал/(м2гК)
Енергія теплового випромінювання	Q	Дж	Ккал
Потужність теплового випромінювання	W	Вт	Ккал/ч
Активність радіонукліда в джерелі йонізації	A	Бк	Кі
Щільність радіоактивного забруднення місцевості	α	Бк/м2	Кі/км3
Концентрація радіоактивного забруднення місцевості	-	Бк/м3	Кі/км3
Концентрація радіонуклідів	-	Бк/кг	Кі/кг
Концентрація небезпечної хімічної речовини	C	-	мг/м3
Щільність хімічного зараження місцевості	-	-	мг/см2, г/м2,кг/га

Хвиля тиску в ґрунті, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження: максимальний тиск, час дії тиску, час збільшення тиску до максимуму.

Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужних вибухів речовин, має такі параметри фактору ураження: швидкість розповсюдження хвилі, максимальне значення масової швидкості ґрунту, час наростання напруги у хвилі до максимуму.

Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо, має такі параметри фактору ураження: швидкість хвилі прориву, глибина хвилі прориву, температура води, час існування хвилі прориву.

Уламки, осколки, що виникають під час вибухів легкозаймистих та вибухових речовин, мають такі параметри фактору ураження: маса уламку, осколка, швидкість розлітання уламків, осколків.

Екстремальний нагрів середовища, що виникає під час пожеж, вибухах легкозаймистих та вибухових речовин, має такі параметри фактору ураження: температура середовища, коефіцієнт тепловіддачі, час дії джерела екстремальних температур.

Теплове випромінювання, що виникає під час пожеж, вибухах, має такі параметри фактору ураження: енергія теплового випромінювання, потужність теплового випромінювання, час дії джерела теплового випромінювання.

Йонізуюче випромінювання, що виникає під час аварій(катастроф) з викидом радіоактивних речовин, має такі параметри фактору ураження: активність радіонуклідів у джерелі, щільність радіоактивного забруднення місцевості, концентрація радіоактивного забруднення, концентрація радіонуклідів.

• Активність радіонукліда у джерелі йонізації – це радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворень у джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу.

• Щільність радіоактивного забруднення місцевості – це ступінь радіоактивного забруднення місцевості.

• Токсична дія – це дія, що виникає під час аварій(катастроф) з викидом ХНР і має такі параметри фактору ураження: концентрація небезпечної хімічної речовини у навколишньому середовищі, щільність хімічного зараження місцевості та об’єктів.

• Щільність забруднення небезпечними хімічними речовинами – це ступінь хімічного зараження місцевості.

Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної надзвичайної ситуації має міжнародну позначку і одиницю вимірювання – як у системі СІ, так і поза системою. Саме тому потрібно бути уважними з одиницями вимірювання під час виміру показників.

НС техногенного характеру відбуваються у кожному населеному пункті, районі, області, або регіоні держави. Найнебезпечнішими з них є:

1. Аварії(катастрофи) з викидом радіоактивних, хімічно - або біологічно-небезпечних речовин.

2. Вибухи ти пожежі

3. Прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості тощо.

Небезпечними є й такі транснаціональні аварії(катастрофи)як аварія на ЧАЕС та хімічно небезпечних об’єктах.