2.2. Специфікація аудиторії
Щоб зрозуміти, якою має бути поезія для дитини, що воно у собі несе, як здатна вплинути на розвиток читача, на досягнення якої мети націлений цей сегмент видавничого ринку, потрібно розкрити взаємозв’язок вікової категорії читачів, особливостей їхнього сприйняття, читацьких потреб. Осмислити специфічні методи підходу до здійснення конкретного видавничого задуму.
Згідно з ДСанПіН 5.5.6.-138 видання залежно від вікової категорії читачів поділяються на чотири окремі групи:
Перша група – видання для дітей до 5 років включно;
Друга група – видання для дітей від 6 до 10 років включно;
Третя група – видання для дітей від 11 до 14 років включно;
Четверта група – видання для підлітків від 15 до 18 років включно;
Е. І. Огар зазначає, що наймолодші користувачі книгою насправді є лише слухачами, для яких процес читання є опосередкованим і полягає переважно у слуханні кимось читаного тексту, уважному розгляданні малюнків, прискіпливому відшукуванню на них візуального підтвердження почутого[17;149 bk]. Гіперактивній дитині набагато легше сприйняти на слух віршований твір, а не прозовий. Поезія здатна перетворити процес здобування нових знань на гру, заохотити дитину, привернути її увагу до гнучкого механізму власної пам’яті. Дитина спершу грається словом, отримує задоволення від його модифікацій, трансформацій за допомогою рими. А вже потім відбувається процес пізнання та творчого розвитку, дитина вчиться сприймати розуміти художні образи, розвивати власні пам’ять та увагу із задоволенням.
Для дітей молодшого віку перевага надається коротким за обсягом творам. Це ще один камінь на шальках терезів у перевагу поезії. С. Г. Антонова пише про те, що просторові рамки мають бути звужені, обмежені, а часові — розтягнуті. Це пов’язано зі специфікою ставлення дітей до оточуючої реальності; яким довгим здається дитині день, як далеко знаходиться дитячий садок! Але потроху дорослішаючи, дитина починає усвідомлювати, що день займає усе менше часу, а коли йде до школи, розумію, що дитячий садок — за кілька кроків від будинку. Саме тому у творах для дітей, як правило, місце подій обмежене, а між сцена минають обмежені проміжки часу. З цього випливає, що однією з жанрових особливостей творів є їх порівняно невеликий обсяг [216].
Отже, короткі віршовані твори видаються неабияким цінним джерелом пізнання для дитини. З дванадцяти римованих рядочків про ліс, зайчика, маму, літо дитина здатна пізнати набагато більше, ніж може здаватись дорослому.
Звісно, зрозуміти сухі технічні вимоги для певної читацької аудиторії без допоміжної інформації досить важко. Тим паче, що поділ читацької аудиторії за віком у стандарті відбувається досить умовно, подекуди не зовсім логічно у співвідношенні до педагогічних та психологічних норм індивідуального розвитку дитини.
Взяти хоча б віковий зріз відповідно до стандарту – 6-10 років. Це надто переламний період у житті дитини. Те, що читає шестирічна дитина, десятирічній навряд чи підійде. Тому видавець повинен мислити не лише відповідно до стандартів, а ще й з точки зору дитячої психології.
Надзвичайно вичерпне та містке пояснення щодо вікової категорії 2 групи читачів надає нам Е. І. Огар у своїй книзі «Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки».
Авторка розбиває даний віковий пласт на 2 окремих. Від 6 до 8 та від 9 до 11 років [17;148 vk].
Період 6-8 років Е. І. Огар називає періодом власне дитинства. У цей час діти, як стверджують фахівці, вже готові до повноцінного систематичного навчання і відповідно до розумової та фізичної напруженої роботи. Саме на цьому етапі перед ними постає завдання опанувати техніку самостійного читання. Дитина змушена переосмислювати своє ставлення до книжки, яка з предмета гри поступово перетворюється на предмет активного розумового опрацювання. Та емоційно-естетичне, довірливе, піднесене у цьому ставленні ще переважає над суто пізнавальним, прагматичним. Дитяча книга, орієнтована на читачів цієї вікової категорії, повинна розв’язувати цілий комплекс завдань пізнавально-навчально-розважального характеру: сприяти накопиченню «первісного капіталу знань», задовольняти естетичні потреби дітей, збагачувати словник, формувати основи культури рідної мови та мовлення [17;148 vk].
Період від 9 років (період зрілого дитинства) позначається розвитком пізнавальної, а надто суспільної активності дітей, виявленням особливого зацікавлення історією, художніми творами реалістичного характеру, де герої – люди, що насправді існують, живуть поруч. Діти усвідомлюють себе безпосередніми учасниками всього, що відбувається довкола. У період активної соціалізації дитина потребує літератури, яка б давала їй знання та навички, необхідні в майбутньому для участі в суспільному житті.
Поезія стає у пригоді як ніколи. Саме з віршів дитина здобуває основи, складає прості уявлення про складні фізичні, біологічні процеси, моральні принципи. Прості звучні рими легко відтворюються у дитячій пам’яті за відповідних умов.
Від даних характеристик і потрібно відштовхуватись, мотивуючи створення концепту певної книжки для дитини, що міститиме поетичні твори, доцільності її видання.
Беручи до уваги конкретний сегмент дитячої літератури, а саме художню, варто розібратись, з чого він складається. Наведемо схему, представлену у Е. І. Огар в книзі «Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки».
оповідання
вірш
п’єса
казка
нарис
байка
кіносценарій
прислів’я
повість
казка
комікс
приказки
казка
поема
думи
загадки
Художня література – це джерело пізнання для дитини з перших днів життя. Саме з неї усе починається. Не з пізнавальної, не з навчальної, а з художньої. Ось чому значення її серед усього масиву дитячої літератури надзвичайно велике.
Е. І. Огар пище: «Цільове призначення художньої літератури для дітей полягає у тому, щоб, показуючи внутрішній світ людини, її місце у реальному житті , саме життя, розвивати насамперед емоційну, чуттєву сферу особистості дитини, естетику її світосприйняття». [17;37 vk].
Концепт нашого видання створено у відповідності із вищезазначеним визначенням. Альманах має задовольнити широкий спектр потреб дбайливих батьків та їхніх дітей. Від освітніх та розвиваючих до виховних та естетичних.
Поетичний альманах — не розмальовка, не збірка казок із різнобарвними малюнкам на розворот. Книжка має бути доступною для читача середнього рівня достатку, тому її головний акцент переноситься на зміст, а не форму. Але не виключено те, що альманах може привернути увагу навіть шанувальників ошатних та дорогих видань.