II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників у множині

1. Деякі абстрактні іменники вживаються у множині, якщо набувають значення конкретного вияву якості дії, стану, наприклад: Сили між тілами виникають при безпосередньому контакті... або через створені ними поля... (З енц.) (пор.: виявити спритність і силу); Мати закрутила своїми комерційними фантазіями голови дідусеві й бабусі (В. Сосюра) (пор.: Народна фантазія оповила свято обжинків красою своєрідних уявлень вірувань, прикмет і ворожінь (з газ.)); У разі виявлення пустот у металі заготовка бракується (з газ.) (пор.: Під шумними фразами ми відчули цілковиту пустоту серця та брак усяких переконань (І. Франко)).

Множина абстрактних іменників може реалізовувати відтінок тривалості, інтенсивності вияву ознаки: Нудьга в душі, ломота у кістках... Мене всього тупі обсіли болі (А. Кримський).

Речовинні іменники вживаються у множині, якщо позначають:

а) види, сорти речовини (як правило, у професійній мові): Гриби багаті на вітаміни А, В, С, солі калію, фосфору, ароматичні речовини, білок (з газ.); Дуже заборгувала перед мебльовиками хімічна промисловість. Виробництво тих же ДСП стримується нестачею смол. Не вистачає клеїв, лаків, пластмас (з газ.); Україна може стати одним з найбільших виробників екологічно чистих бензинів на основі технічного спирту (з газ.);

б) вироби з цієї речовини: Скрині із золотою та срібною посудою, з хрусталями й дорогоцінним склом поїдуть насамкінець під окремою сильною сторожею людей з першого сердюцького полку (Б. Лепкий); Пишна дама, вся в шовках, зразу в крик, у лайку: — Що ти трешся об рукав? Прибери куфайку (П. Глазовий);

в) велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею: В білих снігах потонули Гори, степи і долини... (О. Олесь); Обабіч понад трасою красуються жита, пнуться в стрілку озимі пшениці, зеленими й зелено-жовтавими килимами стелеться ярина (О. Вишня).

Однина і множина речовинних і абстрактних іменників іноді використовуються паралельно, що, однак, не свідчить про рівнозначність форм числа таких назв. Множинні форми, як правило, містять більшу експресію і реалізують різноманітні значеннєві відтінки, порівн.: Ще я любив дивитись на зорю після заходу сонця і кидати камінці в срібні води ставка... Я кину камінець, а він булькне, і після нього довго ще йдуть по золотій вечірній воді за колами кола, все ширше й ширше, а потім зникають, і вода знов стає спокійною, темною і тихою (В. Сосюра); Все зраділо радістю живоття, радощами здорового погодливого дня (І. Нечуй-Левицький). У наведених прикладах форма води підкреслює безмежність речовини і в поєднанні з прикметником срібний створює яскравий образ, форма множини радощі означає "приємні, радісні події".

Власні іменники вживаються у множині:

а) для позначення типу людей, схожих на якусь історичну особу або літературного героя: Російський песимізм породжував класичні гімназії', що з них виходили Рудіни — високовчені і безпорадні в практичному житті (М.Хвильовий); Це я обмежений інтелектуально?— спробував посміхнутися Хрумтій і зблід. — Гляньте на цих софоклів! Інтелектуали! Сократи! Ломоносови! Та якщо весь ваш інтелект разом узятий покласти на ваги, вони й не поворухнуться! (Ю. Прокопенко);

б) для позначення угруповань, пов'язаних родинними стосунками: Ціле село вийшло проводжати Данищуків в невідому, далеку дорогу (М. Ірчан); За часів Богдана Хмельницького мої прадіди по материнській лінії — Матяші — лікували козаків на Запорозькій Січі (Л. Павленко);

в) Географічним назвам у формі множини притаманне узагальнене значення, що вирізняється яскравою експресивністю: Мов свято - дійний, сизий дим кадил померклої у забутті Еллади, розтанули усі палкі принади Суматр, Цейлонів, Конго і Антил (В. Бобинський); Наші Едеми — Тільки фантоми... Хто скаже, де ми?Хто скаже, хто ми? (Д. Загул).

Множина іменників може використовуватись замість однини. "Гіперболічна" множина служить для експресивної (здебільшого негативної) вказівки на одиничність предмета. Таке вживання множини обмежене розмовною і художньою мовою: їй-бо, Олена, їй-бо, Деркачиха, їй-бо, сидить у президіях, як королева! (О. Ковінька); Остогидло мені вже оце госпітальне ліжко, оці процедури та режими (О. Гончар); Ти забула, що є в світі жіночі принади — Перманенти, манікюри, духи та помади (П. Глазовий).