- •I загальні відомості про шахту
- •2.Підготовчі роботи на дільниці
- •2. Підготовчі роботи.
- •2.1 Характеристика виробки
- •2.2 Гірничо-геологічна характеристика порід.
- •2.3 Вибір типового перерізу виробки
- •2.4 Визначення коефіцієнта присічки
- •2.5 Вибір і обгрунтування способу проведення виробки.
- •2.5.1 Загальні положення
- •2.5.2 Засіб проведення виробки.
- •2.6. Вибір технологічної схеми та засобів механізації проведення гірничий вироб
- •2.6.1 Загальні положення
- •2.6.2 Технологічна схема проведення виробки.
- •2.7. Швидкість проведення вироблення
- •2.7.1 Загальні положення
- •2.7.2 Розрахунок нормативної швидкості проведення виробки
- •3.7.3 Розрахунок швидкості проведення виробки
- •Розрахункові норматіви часу по операціях робочи процесів, врахованих єдиними нормами вироблення
- •2.8 Розрахунок продуктивності прохідницького комбайну
- •2.8.1 Розрахунок теоретичної продуктивності прохідницького ком-байну
- •2.8.2 Розрахунок технічної продуктивності комбайну
- •2.9 Розрахунок і вибір кріплення гірной виробки
- •2.9.1 Загальні положення
- •2.10. Розрахунок провітрювання виробки і вибір вентилятора місцевого провітрювання.
- •2.10.1 Загальні положення
- •23.10.2 Розрахунок витрати повітря для провітрювання виробки.
- •2.10.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання
- •2.11.Технологія й організація робіт при проведенні виробки
- •2.12 Допоміжні процеси при проведенні виробки
- •2.12.1.Настилання рейкового шляху
- •2.12.2 Проведення водовідливної канавки
- •2.12.3 Нарощування конвеєра
- •2.12.4 Прокладка труб і кабелів
- •Освітлення вибо ю виробки
- •2.13 Охорона праці і протипожежний захист при проведенні конвеєрного штреку.
- •2.13.1 Загальні положення по охороні праці
- •2.13.2 Заходи, щодо безпечного ведіння робіт.
- •3.13.3 Міри боротьби з пилом.
- •3.13.4 Міри боротьби з метаном
- •2. 13.5 Протипожежний захист
- •Література до розділу:
- •3. Очисні роботи на дільниці
- •Довжина лави визначається по організаційно-технічних чинники
- •Площа поперечного переріза привибійного простору
- •2.4 Фактичне навантаження на лаву.
- •3.5. Розрахунок навантаження на очисної вибій по гірничотехнічним чиникам (2 - 3 стор.)
- •Розрахунок виробляється в наступному порядку:
- •Список літератури до розділу
- •4. Транспорт на дільниці
- •Література до розділу.
2.10. Розрахунок провітрювання виробки і вибір вентилятора місцевого провітрювання.
2.10.1 Загальні положення
Застосовуваний спосіб проведення. Для газових шахт приймається нагнітальний спосіб провітрювання вибоїв виробок, тому що в цих умовах він найбільш ефективний. Вентилятор місцевого провітрювання встановлюється у виробленні зі свіжім струменем повітря на відстані не менш 10м від вихідної з тупикового вироблення струменя для попередження рециркуляції повітря [4]. відставання вентиляторного трубопроводу від вибою вироблення повинне бути не більш 8м [4]. тупикові вироблення в газових шахтах ІІІ категорії і вище повинні обладнатися резервними ВМП із резервним електроживленням [4], ВМП повинний працювати безупинно. У випадку зупинки основного вентилятора автоматично повинний уключитися резервний ВМП. Якщо і він відключений усі роботи повинні бути припинені, напруга знята, а люди негайно виведені на свіжий вентиляційний струмінь.
23.10.2 Розрахунок витрати повітря для провітрювання виробки.
Розрахунок виконується відповідно до „Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт” [10].
Витрата повітря, необхідна для провітрювання тупикових виробок, розраховується по наступним факторам: по виділенню метану; по газах, що утворюються при підривних роботах; по найбільшому числу людей, по мінімальній швидкості повітря. Остаточно приймається найбільша розрахункова кількість повітря, отримана по розрахункам.
Розрахунок повітря по виділенню метану (вуглекислого газу) виробляється в такий спосіб.
При виїмці вугілля в тупикових виробках комбайнами чи відбійними молотками, вибурюванням пласту, а також при проходці стовбурів, витрата повітря розраховується по формулі:
(28)
де; Із.п. – метановиділення на привибійній ділянці, м3/хв.;
С – припустима, згідно ПБ, концентрація метану у вихідній з виробки вентиляційному струмені, %; С = 1% [4];
С0 – концентрація метану в струмені повітря, що надходить у тупикову виробку, %; С0 = 0,05%
Розрахунок витрати повітря по числу людей знаходиться по формулі:
Qз.п. = 6۰nчел.з.п., м3/хв. (29)
де; nчел.з.п – найбільше число людей, що одночасно працюють у привибійному просторі тупикової виробки (стовбура), чол.;
Витрата повітря по мінімальній швидкості у виробці розраховується по формулі:
Qз.п. = 60۰υn.min۰S, м3/хв. (30)
де; υn.min – мінімально припустима, згідно ПБ, швидкість повітря в тупиковій виробці (стовбурі), м/с; υn.min = 0,25м/с [4];
S – площа поперечного перетину виробки у світлі, м2.
Значить Qз.п. приймаємо більше значення і рівним_________
2.10.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання
Приймаємо гнучкий вентиляційний трубопровід.
Діаметр трубопроводу орієнтовно розраховуємо по формулі:
dтр
=
0,3۰
,
м (31)
де; kтр – коефіцієнт, що враховує витоки повітря у вентиляційному трубопровод.[4].
Приймаємо стандартний діаметр трубопроводу.
Аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу визначаємо по формулі:
Rтр = rтр۰ (1тр + 20dтр۰n1۰10dтр۰n2), Кл (32)
де; rтр – питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл; [10];
1тр – довжина трубопроводу, м;
dтр – діаметр трубопров., м;
n1 – число поворотів трубопроводу на 90°;
n2 – число поворотів трубопроводу на 45°;
Продуктивність вентилятора місцевого провітрювання визначаємо по формулі:
Qв = Qз.п۰kут.тр., м/с (33)
Депресія вентилятора, що працює гнучкий вентиляційний трубопровід, визначається по формулі:
hв
= Qв2۰Rтр
۰
(
+ 0,41)2,
даПа (34)
Попередньо ВМ вибираємо по [10] з обліком Qз.п, діаметра трубопроводу і максимальної довжини виробки.
Для визначення робочого режиму вентилятора на одному графіку будуємо аеродинамічні характеристики вентилятора і вентиляційного трубопроводу.
Для побудови аеродинамічної характеристики вентиляційного трубопроводу визначаються координати шістьох крапок.
|
0 |
0,25Qз.п. |
0,5Q з.п. |
0,75Q з.п. |
Q з.п. |
1,25Q з.п. |
Q з.п. |
0 |
|
|
|
|
|
kут.тр. |
0 |
|
|
|
|
|
Qв, м/с |
0 |
|
|
|
|
|
hв, даПа |
0 |
|
|
|
|
|
По отриманим даним будуємо характеристику мережі трубопроводу.
З аеродинамічної характеристики вентилятора береться та, котра знаходиться вище крапки з координатами Qв і hв. Крапка перетинання аеродинамічної характеристики вентилятора і вентиляційного трубопроводу називається робочою крапкою. Вона визначає робочий режим вентилятора.
Робоча крапка вентилятора на даний вентиляційний трубопровід буде мати такі параметри:
Qр.т.=______
Нр.т=______
