42. Соціально-психологічні осо­бливості трудового колективу як об’єкта управління.

Внутрішній психологічний клімат — це реальний стан взає­модії людей як учасників спільної діяльності. Він характеризується задоволеністю працівників орга­нізацією, умовами праці, відноси­нами між собою і з керівництвом, настроєм, взаєморозумінням, сту­пенем участі в керуванні і самов­рядуванні, дисципліною, групою і місцем у ній, якістю одержуваної інформації. Багато в чому він за­лежить і від ступеня сумісності людей.

Психологічний стан колективу характеризується ступенем задо­воленості його учасників своїм положенням. На неї впливають характер і зміст роботи, відно­шення до неї людей, престиж­ність, розміри винагороди, перс­пективи росту, наявність додатко­вих можливостей (вирішити якісь власні проблеми, побачити світ, познайомитися з цікавими чи ко­рисними людьми, прославитися) , місце здійснення, психологічний клімат. Згуртованість — це пси­хологічна єдність людей у найва­жливіших питаннях життєдіяль­ності колективу, що виявляється в притяганні до нього учасників, прагненні захистити його і збере­гти. Умовами, що забезпечують соціально-психологічну суміс­ність, вважаються: відповідність особистих можливостей кожного структурі і змісту його діяльності, що забезпечує її нормальний хід, відсутність заздрості стосовно успіхів інших; чи близькість збіг моральних позицій, що створює основу для виникнення взаємної довіри між людьми; однорідність основних мотивів діяльності й ін­дивідуальних устремлінь членів колективу, що сприяє кращому взаєморозумінню; можливість реального взаємного доповнення й органічної сполуки здібностей кожного в єдиному трудовому і творчому процесі; раціональний розподіл функцій між членами колективу, при якому жоден з них не може домогтися успіху за ра­хунок іншого.

Результатом згуртованості ко­лективу є поліпшення індивідуа­льної адаптації до навколишніх і більш активне залучення людей у його діяльність, відчуття ними особистої безпеки.

43. Потреби та ціннісні орієн­тації працівників, урахування їх у процесі мотивації трудової пове­дінки.

Мотивація – це процес спону­кання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації. Вона нарівні з сприйняттям, емоціями і досвідом є фундаментальним фактором по­ведінки людини. Поведінка розг­лядається як перетворення внут­рішнього стану людини у дії по відношенню до соціального зна­чущих об’єктів. Трудова поведі­нка – це виконавська сторона трудової діяльності, зовнішній її прояв. Основною спонукальною силою людини, групи є потреби. Потреба – це внутрішній стан фі­зіологічного або психологічного відчуття людиною нестачі чогось важливого для її життєдіяльності. Вона виражає об’єктивно обумо­влені внутрішні запити людини або групи в необхідних для існу­вання благах та діяльності щодо їх отримання. Розрізняють пер­винні і вторинні потреби. В їх ос­нові – різні ціннісні орієнтації працівників, тобто усвідомлено сприйняті цінності. Цінність – це поняття, що виражає позитивну або негативну значимість пред­мета або явища. Усвідомлення потреб і порівняння їх з предме­тами оточуючого світу є основ­ною для формування ціннісних уявлень особистості. У кожної людини формується певна сис­тема ціннісних уявлень, орієнто­вана на найбільш важливі для неї цінності, які називають базовими. В залежності від базових ціннос­тей можуть змінюватися оцінки інших предметів і явищ. На ос­нові ціннісних уявлень виникають ціннісні орієнтації особистості. Через ціннісні уявлення вони по­в'язані з потребами. Стосовно трудової діяльності поряд з базо­вими цінностями працівника в си­стемі його ціннісних уявлень мо­жна виділити. цінність-об’єкт, необхідний для задоволення пот­реби; цінність-засіб, необхідний для освоєння цінності-об’єкта; цінність –умова, необхі­дна для освоєння цінності-об’єкта.Ціннісні орієнтації – це відносно стійке, соціально обумо­влене відношення людини до су­купності матеріальних, духовних благ та ідеалів, на основі яких ви­никає бажання досягти певних ці­лей. Вони залежать від базових цінностей, соціального статусу людини, характеру і обсягу фак­тичних знань, потреб і домагань і представляють собою поєднання емоційних аспектів з раціональ­ним мисленням.Цінність праці полягає як в її самостійному зна­ченні для розвитку особистості, реалізації її творчого потенціалу, самовираження і самоутверд­ження, так і в тому, що вона є способом задоволення потреб у різних благах, які також виступа­ють своєрідними цінностями для працівника.