1. Предмет і основний зміст ди­сципліни «Менеджмент пер­соналу».

Предметом навчальної дисцип­ліни “Менеджмент персоналу” є трудова поведінка людей у про­цесі спільної праці.

Предметом менеджменту пер­соналу є вивчення стосунків пра­цівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх по­тенціалу в умовах функціону­вання виробничих систем.

Предметом курсу є: сис-ма знань, повязаних з цілеспрямова­ним впливом на персонал під-ва (орга-ції, фірми) для забезпе­чення ефективної діяльності під-ва, і задоволення потреб праців­ників.

Планування, формування, роз­поділ, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві стано­вить основ­ний зміст менеджменту персо­налу і з цієї точки зору розгля­дає­ться аналогічно до управління ма­теріально-речовими елементами виробництва.

Суб’єктами менеджменту пер­соналу є посадові особи, причетні до виконання загальних функцій менеджменту: планування, орга­нізації, мотивації, контролю, а та­кож специфічних функцій зале­жно від займаної посади. Це у пе­ршу чергу керівники функціона­льних і лінійних підрозділів, кад­рова служба, планово-економічні підрозділи, відділ організації праці й заробітної плати, відділ охорони праці й техніки безпеки, а також керівники організації.

Менеджерам потрібно враху­вати два аспекти організаційної поведінки як проблеми управ­ління: 1) соціально-психологіч­ний – сфери, методи та засоби, за допомогою яких начальник може вплинути на організаційну пове­дінку підлеглого; 2) організа­ційно–технічний – заходи, які не­обхідно вжити в межах організа­ції, щоб зорієнтувати організа­ційну поведінку співробітників на досягнення виробничих цілей.

2. Мета, завдання і значення дисципліни «Менеджмент пе­рсоналу» для підготовки ма­гістрів ділового адміністру­вання.

Основна мета менеджменту персоналу - поєднання ефектив­ного навчання персоналу, підви­щення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників і стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.

Метою управління персоналом підприємства (організації) є: 1) підвищення конкурентоспромож­ності підприємства в ринкових умовах; 2) підвищення ефектив­ності виробництва і праці, зок­рема у досягнені максимального прибутку; 3) забезпечення високої соціальної ефективності функціо­нування колективу.

Завдання курсу полягає в тому, щоб, виходячи з положень теорії менеджменту і узагальнення пра­ктичного досвіду, розкрити зміст,організаційні форми прове­дення роботи в галузі управління персоналом під-ва в сучасних умовах.

Завдання навчальної дисцип­ліни полягають у тому, щоб озб­роїти студентів (слухачів) сучас­ними знаннями теорії управління людьми у сфері економічної дія­льності та практичними навиками впливу на трудову поведінку як колективів працівників, так і ок­ремих виконавців, з метою забез­печення ефективної діяльності організації та задоволення резу­льтатами праці кожного праців­ника. Це вигідно і суспільству.

Значення дисципліни «Менед­жмент персоналу» для підготовки магістрів ділового адміністру­вання успішно допомогає вирі­шувати такі задачі, як: 1) забезпе­чення потреби підприємства в ро­бочій силі в необхідних обсягах і необхідної кваліфікації; 2) досяг­нення обгрунтованого співвідно­шення між організаційно-техніч­ною структурою виробничого по­тенціалу і структурою трудового потенціалу; 3) повне і ефективне використання потенціалу робіт­ника і виробничого колективу в цілому; 4) забезпечення умов для високопродуктивної праці, висо­кого рівня його організованості, мотивованості, самодисципліни, вироблення у робітника звички до взаємодії і співробітництва; 6) за­кріплення робітника на підприєм­стві, формування стабільного ко­лективу як умова окупаємості за­собів, що витрачаються на робочу силу (залучення, розвиток персо­налу) ; 7) забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів робіт­ників в відношенні змісту праці, умов праці, виду зайнятості, мож­ливості професійно-кваліфікацій­ного і посадового просування і т. п.; 8) погодження виробничої і соціальних задач (балансування інтересів підприємства і інтересів робітників, економічної і соціаль­ної ефективності) ; підвищення ефективності управління персо­налом.