- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни дніпродзержинський державний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •6.050802 „Електронні пристрої та системи” (ес),
- •6.050801 “Мікро та наноелектроніка” (фбе).
- •Тема 1. Вступ до фізичної хімії. Будова речовини.
- •Тема 2. Перший закон термодинаміки
- •1.2. Основні поняття і визначення
- •Тема 3. Другий закон термодинаміки
- •Тема 4. Хімічна рівновага. Хімічна спорідненість.
- •Тема 5. Хімічна кінетика
- •Тема 6. Розчини. Властивості розчинів електролітів
- •Тема 7. Електропровідність електролітів.
- •Тема 8. Електрохімічні процеси
Тема 5. Хімічна кінетика
Предмет хімічної кінетики. Швидкість хімічної реакції. Закон діючих мас. Молекулярність і порядок реакції. Односторонні реакції першого, другого і третього порядку. Період напіврозпаду. Вплив температури на швидкість хімічних реакцій. Правило Вант-Гоффа. Рівняння Ареніуса.
Хімічна кінетика вивчає швидкість і механізми хімічних реакцій, а також залежність швидкості реакції від різноманітних факторів.
Розрізняють
середню(
)
і істину(
)
швидкість реакції. Середня швидкість
– зміна концентрації реагуючих речовин
у заданому інтервалі часу
:
С2
і
С1
–відповідно концентрації речовин в
моменти
і
.
Істина швидкість – швидкість в даний момент часу як перша похідна концентрації С у часі:
=
.
Знак + відноситься до речовини що утворюється, а знак – до вихідної речовини.
Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин виражається законом діючих мас: швидкість реакції прямо пропорційна добутку молярних концентрацій реагуючих речовин, які взяті у ступенях їх стехіометричних коефіцієнтів. Для реакції аА+вВ+сС:
.
Коефіцієнт пропорційності К зветься константою швидкості реакції. Її фізичний сенс - це швидкість реакції при концентраціях реагуючих речовин 1 моль/л. Константа швидкості залежить від природи реагуючих речовин і температури.
Показники
ступенів а,b,с
звуться порядком реакції за речовинами
(частковий порядок), а їх сумарне значення
зветься
загальним порядком реакції. Порядок
реакції може бути нульовим, цілочисельним
і дробовим.
Молекулярність реакції – число молекул, що беруть участь в елементарному акті хімічної взаємодії. Відповідно розрізняють одно-, бі- і тримолекулярні реакції.
Якщо реакція одночасно перебігає у прямому і зворотному напрямках вона зветься оборотною. У принципі усі реакції є оборотними, але у деяких реакціях рівновага сильно зміщена у бік утворення продуктів і вони за певних умов перебігають до практично повного зникнення вихідних речовин. Такі реакції звуть необоротними, або односторонніми.
Односторонніми реакціями першого порядку є в основному реакції розкладання, наприклад:
CaCO3 = CaO +CO2.
Константа швидкості реакції першого порядку:
,
,
С0 - початкова концентрація речовини, моль/л;
Сx - кількість речовини, що прореагувала до моменту часу t від початку, моль/л.
Константа швидкості реакції другого порядку, типу H2 + I2 = 2HI:
,
?
якщо початкові концентрації речовин однакові:
.
Для реакції третього порядку, наприклад 2NO + O2 = N2O4, якщо концентрації усіх речовин однакові:
,
.
Іноді
швидкість реакції оцінюють за періодом
напіврозпаду
–
часом, за який прореагує половина
вихідної речовини. Для періоду напіврозпаду
С=С0/2,
тоді для реакцій першого, другого і
третього порядку маємо кінетичні
рівняння:
;
;
.
Швидкість хімічної реакції в значній мірі залежить від температури. Для приблизного оцінювання впливу температури на швидкість хімічної реакції у незначному температурному інтервалі і при порівняно низьких температурах можна використовувати правило Вант-Гоффа: при збільшені температури на 10К швидкість реакції збільшується у 2-4 рази:
.
KT1 і КT2 - швидкості реакції при температурах Т1 і Т2;
=2-4 - температурний коефіцієнт швидкості реакції.
Більш точно залежність константи швидкості реакції від температури передається рівнянням Арреніуса:
.
У цьому рівнянні:
К - константа швидкості;
К0 - предекспоненційний множник;
Е - енергія активації – кількість енергії, яка необхідна щоб перевести один моль молекул, що знаходяться у нормальному стані, в особливо активну, реакційно здатну форму, Дж/моль.
Якщо відомі константи швидкості реакції KT1 і КT2 при двох температурах Т1 і Т2 , енергію активації можна обчислити за рівнянням:
.
