
- •1. Завдання та зміст аграрної реформи та її основної складової земельної реформи в реалізації аграрної політики держави. Роль аграрного права в їх реалізації.
- •2. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •3. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •4. Основні методи правового регулювання аграрного права.
- •5. Принципи аг. Права у.
- •6. Аграрне право як галузь юридичної науки.
- •7. Система аграрного права як навчальної дисципліни.
- •8. Поняття, ознаки і класифікація джерел аграрного права.
- •9. Конституція і Закони України як джерела аграрного права
- •10. Укази Президента у системі джерел аграрного права.
- •11. Урядові правові акти та акти органів державного управління.
- •12. Види й юридична сила локальних правових актів.
- •13. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики.
- •14. Поняття, класифікація й особливості аграрних правовідносин.
- •15. Поняття, види й особливості внутрішніх аграрних правовідносин.
- •16. Поняття та види зовнішніх аграрних виробничих правовідносин.
- •17. Поняття, особливості і класифікація суб’єктів аграрного права.
- •18. Сільськогосподарський товаровиробник
- •19. Правосуб’єктність громадян як суб’єктів аграрного права.
- •20. Правосуб’єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств.
- •21. Правосуб'єктність аграрних підприємств корпоративного типу
- •22. Особливості правового статусу аграрних підприємств, заснованих на державнійформівласності
- •23. Особливості правосуб’єктності міжгосподарських підприємств і обєднань(агропромислових,агроторгових та інших обєднань,комбінатів)
- •24. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аг. Господарювання
- •25. Правове регулювання паювання майна
- •26. Правове регулювання приватизації в апк
- •27. Правове регулювання паювання землі
- •28. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •29. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки
- •30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок
- •31. Поняття, суть і принципи державного регулювання с/г та її правове закріплення
- •32. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •33. Задачі і функції Міністерства аграрної політики і продовольства.
- •34. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- •35. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36. Правове регулювання якості та безпечності с/г продукції.
- •37. Правові форми використання земель та інших природніх ресурсів у с/г .
- •38. Права та обов’язки суб. Аграрного підприємництва стосовно використання земель с/г признач. Та інш. Природ. Ресурс.
- •39. Охорона земель як об'єкта природного середовища
- •40.Правове регулювання водокористування та надрокористування в сільському господарстві
- •43. Поняття та особливості відповідальності за порушення аг. Законод.
- •45.Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •46.Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •47. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •55. Кримінальна відповідальність за порушення норм аграрного законодавства.
- •61. Загальна характеристика сучасного законодавства про сільськогосподарську кооперацію
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •70. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •71. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •72. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •73. Правове регулювання виробничо-господарської та фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств
- •74. Поняття соціального розвитку села
- •75. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- •76. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільскому господарстві
- •77. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •78. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів
- •90. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •91. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •92. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу в сільському господарстві
- •93. Договірні відносини щодо меліоративного, агрохімічного і науково- сільськогосподарських організацій обслуговування.
- •94. Особливості аграрно-правового регулювання рийку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •95. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •96. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
ЗУ «Про господарські товариства»
Господарські товариства в аграрному секторі економіки діють на підставі ГК та Закону України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства". Цими законодавчими актами визначаються поняття, види, правила створення і діяльності господарських товариств, а також права і обов'язки їхніх засновників і учасників. Крім того, господарські товариства є різновидом суб'єктів господарювання і діють на підставі ЦК та інших нормативно-правових актів, якими регулюються відносини у сфері підприємництва.
Відповідно до ст. 79 ГК господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їхнього майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які є суб'єктами господарювання але виступають засновниками таких суб'єктів чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Суб'єктами господарювання у сфері сільськогосподарського товарного виробництва є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Обмеження щодо заснування та участі в господарських товариствах суб'єктів господарювання або інших осіб встановлюються ГК та іншими законами.
Стаття 55 ГК наводить перелік суб'єктів господарювання в аграрному секторі економіки, до яких належать: господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які господарюють та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна. Ті господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи. Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, не маючи статусу юридичної особи.
Традиційно класифікація господарських товариств здійснюється за способами формування, функціонування статутного капіталу і обсягами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. На основі першої підстави законодавство розрізняє акціонерні й неакціонерні товариства. Згідно з другим критерієм, розрізняють товариства з обмеженою відповідальністю, додатковою відповідальністю, повні і командитні товариства. У сільському господарстві завдяки здійсненню аграрної реформи значну частину всіх сільськогосподарських підприємств складають акціонерні товариства відкритого і закритого типів, а також товариства з обмеженою відповідальністю. Це зумовлено двома основними причинами: по-перше, специфікою реформування державних та колективних сільськогосподарських підприємств; по-друге, особливостями здійснення господарської діяльності в аграрному секторі економіки України.
За даними Мінагрополітики станом на кінець 2003 р. в ході реформування колективних сільськогосподарських підприємств діяло 7,8 тис. аграрних господарських товариств, що становить 48,1% від загальної кількості недержавних сільськогосподарських товаровиробників в Україні.