3.10.Перспективи розвитку цифрових мікросхем

Кожний з розглянутих типів цифрових мікросхем (біполярні ТТЛ і ЕЗЛ і схеми на МОН-структурах: n-канальні, КМОН) має свої переваги і недоліки, що визначає область їх застосування. Біполярні транзистори придатні для комутації порівняно великих струмів, завдяки чому мікросхеми на таких транзисторах характеризуються високою швидкодією, причому паразитна ємність з”єднань між корпусами мало впливають на швидкість роботи. Сполученням багатьох біполярних мікросхем, кожна з яких має помірну складність, можна створювати швидкодіючі вузли апаратури. Для побудови ЕОМ і вузлів дискретної автоматики зараз найбільш широко застосовуються схеми ТТЛ. Надшвидкісні пристрої будуються на мікросхемах ЕЗЛ. Транзистори МОН-типу, завдяки їх технологічності, дозволяють отримати значно більшу щільність розміщення схем в інтегральній структурі, ніж біполярні та ізольовані р-n переходом або шаром окислу SiO₂. Схеми на МОН-транзисторах, що містяться на одному кристалі, можуть відповідати цілим функціональним блокам. Це визначило їх широке застосування в електронних калькуляторах, ЗП і мікропроцесорах. Постійне підвищення вимог щодо збільшення швидкодії, зниження потужності споживання, зменшення габаритних розмірів і вартості пристроїв викликали пошуки нових шляхів, що дозволять покращити робочі характеристики МОН-транзисторів і збільшити ступінь інтеграції базових ЛЕ, які виконуються на біполярних транзисторах.

Одержують подальший розвиток схеми ТТЛШ, розроблені по вдосконаленій технології. Це мікросхеми серій 533, К555 (аналоги SN54LS (SN74LS), 1530 (аналог SN54AS). 1533, КР1533 (аналоги SN54ALS/SN74ALS), а також серій 1531, КР1531 (аналоги схем типу FAST). Ведуться роботи по розширенню функціонального складу мікросхем серій 1564 (аналог 54НС) і К561 (близьких за своїми характеристикам до мікросхем серії 74С)..

Література до розділу.

1. Основы электроники и микроэлектроники./ Б.С.Гершунский, 3-е издание, перераб. и допол.-К.: Вища школа. Головное изд-во,1987.- 422 с.

2. Булычев А.П., Прохоренко В.А. Электронные приборы: Учеб. Пособие для вузов по спец. «Радиотехника». –Мн. «Высшая школа,1987.-316 с.

3. Угрюмов Е.П. Проэктирование элэментов и узлов ЭВМ. Уч. Пос. для вузов.-М:Высшая школа, 1987.- с.318.

4. Шило В.Л. Популярные цифровые микросхемы. Справочник. М.Радио и связь,1987.-с.352.

5.Жеребцов И.П. Основы электроники. 4-е издание, перераб. и доп.- Энергатомиздатб 1985.-с.352.