
- •Загальна характеристика екологічної ситуації області.
- •2. Головні екологічні проблеми Дніпропетровської області.
- •2. Утворення та накопичення великих обсягів промислових та побутових відходів.
- •3. Незадовільна ситуація у сфері поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (хззр).
- •10. Низька лісистість території – 5,2% (164,7 тис. Га лісопокритих земель) проти 8% (оптимальної для степової зони) та 14,3% – в середньому по Україні.
- •12. Зменшення видового розмаїття рослин і тварин.
- •13. Проблема радіоактивних відходів уранодобувної та уранопереробної промисловості.
- •3. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області
ЛЕКЦІЯ 3
Екологічні проблеми Дніпропетровської області/
План лекції
Загальна характеристика екологічних проблем області. Джерела небезпеки на території області.
Головні екологічні проблеми Дніпропетровської області.
Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області
Серед сучасних глобальних проблем людства екологiчнiй проблемi надається першочергове значення. Особливої гостроти вона набула на густозаселенiй територiї iндустрiально розвинутих країн i, зокрема, в Українi з її потужним промисловим потенцiалом та недостатньою забезпеченiстю водними та лiсовими ресурсами.
Особливо небезпечна ситуацiя складається у таких потужних промислових центрах Днiпропетровської областi, як Кривий Рiг. За даними офiцiйної статистики, спостерiгаються загрозливi тенденцiї у динамiцi демографiчних показникiв цих мiст:
- зменшується народжуванiсть;
- збiльшується показник дитячої смертностi;
- як наслiдок взаємозв'язку показникiв народжуваностi та смертностi населення спостерiгається негативний природнiй прирiст (народжуванiсть нижча вiд смертностi, що визначає вимирання населення).
Загальна характеристика екологічної ситуації області.
На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем. Майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої. Найбільш складною екологічною ситуацією характеризуються великі промислові агломерації та райони інтенсивного видобутку та переробки корисних копалин – Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація, Нікопольський марганцеворудний басейн, Західний Донбас, Кривбас. Нинішня екологічна ситуація в Дніпропетровській області характеризується як кризова. Головні причини кризи:
перевага розвитку сировинно-видобувних екологічно небезпечних галузей, велика концентрація небезпечних підприємств у області;
низький рівень культури виробництва та технологічної дисципліни;
неконтрольоване накопичення відходів, які самі по собі можуть створити небезпечні екологічні проблеми, не виключаючи й надзвичайні;
низька ефективність очисних споруд;
недостатній рівень екологічної освіти керівників усіх рівнів та населення;
низька екологічна свідомість суспільства.
Джерела небезпеки на території області.
Екологічна ситуація в Дніпропетровській області є однією із найнапруженіших не тільки в Україні але й в СНД, екологічна ситуація в області протягом останніх 10-літь незмінна – перше місце в Україні за обсягом забруднення повітря, поверхневих та підземних вод, грунтів, за деградацією природного середовища. В першу чергу така ситуація склалась внаслідок величезної концентрації промислового виробництва, зокрема таких галузей: гірничодобувна, металургійна, енергетична, машинобудівна. На території області діє близько 500 великих підприємств, 40 шахт, хімічні підприємства та 3 великих електростанції.
Територіальна концентрація промисловості в 2 рази перевищує середній рівень по Україні, домінування гірничо-металургійного виробництва обумовило величезне техногенне навантаження на її територію.Щорічно з усіх джерел викидів в атмосферу області потрапляє більше 3 млн.т. пилу та газів, у водойми скидається близько 3 млрд.м.куб. стічних вод стільки ж акумулюється твердіх відходів у відвалах.
Джерела небезпеки на території області.
Радіаційна небезпека. Джерелами є – виробничі об’єкти НВО «Схід ГЗК» розташовані в межах області (Дніпропетровський комбінат «Радон») поза територією – Запорізька та Південноукраїнська АЕС. Територій забруднених радіонуклідами чорнобильського походження немає, але багаторічна діяльність підприємств атомної промисловості в області спричинила забруднення великих територій, м. Жовті води забруднене радіонуклідами природного походження (родовище уранових руд). На території області розвинена лише початкова стадія ядерного паливного циклу України – видобуток та переробка природного урану, відходи цих виробництв розташовані у вигляді промислових відстійників та сховищ на території області, радіоактивність на цих об’єктах перевищує допустимі норми.
Хімічна небезпека області створюється 200 хімнебезпечними об’єктами, з них більшість ІІІ і IV рівнів небезпеки речовин. На цих підприємствах зберігається близько 56 тис. т. СДОР, з них 1300 т. хлору, інше аміак. Сумарна зона забруднення місцевості перевищує 16 тис. км. кв. В імовірній зоні хімічного забруднення проживає більше 4 тис. чол.
Джерелами гідродинамічної небезпеки області виступають великі водосховища: Дніпродзержинське, Карачунівське, Кременчуцьке, аварії на яких можуть мати значні катастрофічні наслідки для населення декількох областей України (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська). Зруйнування гребель Карачунівськогї та Дніпродзержинської ГЕС може призвести до затоплення великих площ: Дніпродзержинське вдих. – загальна площа затоплення може скласти 769 км. кв., до неї потраплять 5 великих міст: Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Новомосковськ, Марганець і Нікополь, 43 сільських населених пункти 8 районів. В зоні затоплення опиниться 363 тис. чол. Та 87 об’єктів господарства. При прориві греблі Карачунівської ГЕС виникне зона затоплення площею 12 км.кв. із населенням 34 тис.чол