- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •19. Система зелених насаджень та її структура
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •26. Вплив планувальної структури міста на об'єми роботи міського пасажирського транспорту
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •41. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій. Метод розрахунку за граничними станами.
- •42. Розрахунок нормальних перерізів згинальних елементів з одиночною та подвійною арматурою.
- •45. Основні властивості та використання деревини й пластмас як конструкційних матеріалів. Захист деревини від гниття та горіння.
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •61.Організація керування будівництвом.
- •62.Підготовчий період будівництва .Нормативна тривалість будівництва.
- •63. Договори підряду в будівництві .Обовязки сторін.
- •64. Проекти організації будівництва (поб), його основні вимоги
- •65.Забезпечення бмр матеріально – технічними ресурсами
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
3.Основи районного планування
Районне поланування – планування комплексного, найдоцільнішого розміщення усіх видів будівництва на території економічних, або адміністративних районів
Головне завдання районного планування
1) раціональне розміщення підприємств (з урахуванням кооперування їхнього вироби.), підсобно-допоміжного господарства, матеріально-тех. баз буд-ва, транспорту, засобів зв'язку, раціональне водопостачання, енергопостачання, очищення і відведення пром. стоків та ін.; 2) доцільне розселення в існуючих межах, розвиток і будівництво нових населених місць; 3) комплексна організація всіх видів комунікацій;
4) охорона, відновлення і збагачення природного середовища району;
5) створення і обладнання місць масового відпочинку населення.
Обєкти районного планування:
Державні об’єкти
Республіканські обєкти
Адміністративні райони
Міста і поселення
Важливою частиною в складі районного планування є оцінка території.
4.Основні принципи формування розселень
Розселення це комплексна взаємоузгоджень система просторового й територіального розміщення мережі міст та інших населених місць на території країни, яка вміщує мережу найкрупніших, крупних, великих, середніх і малих міст, а також мережу населених пунктів у сільській місцевості. У багатьох країнах нагромадження й зрощування міст утворило агломерації та конурбації населених місць, а нагромадження й зрощування агломерацій і конурбацій - мегаполіси. Системи розселення формуються за такими принципами:
інтенсивність трудових, виробничих, наукових, культурних, адміністративних, торговельних та інших зв’язків між містами й поселеннями;
рівень взаємозв'язків місць проживання з основними місцями праці,
центрами громадського обслуговування й місцями позаміського відпочинку;
густота населення та густота мережі міських і сільських населених пунктів
співвідношення чисельності населення в містах різної величини. Розрізняють два основні види розселення - міське й сільське. За адміністративно-територіальним устроєм склалися три форми розселення - групові, регіональні й агломераційні. Кожна система розселення має місто-центр та підпорядковані йому населені місця - міста, чи селища села.
5.Групові і регіональні системи розселень
Групова система - це цілеспрямовано утворювані групи міських та сільських поселень різного розміру та господарського профілю, поєднаних розвинутими територіальними й промисловими зв'язками, загальною інженерною інфраструктурою, єдиною мережею обслуговування та місць відпочинку населення. Групові поділяються на три основні типи
малі системи, які формуються навколо малого або середнього міста чисельністю 50 - 100 тис. чол. у - 40 км /1,5 години транспортного доступу
середні системи, які формуються навколо середнього або великого міста чисельністю 100 - 250 тис. чол. у радіусі 70 - 80 км /І,5 - 2 години транспортні доступи
великі системи, які формуються навколо великого або найбільшого міста чисельністю понад 500 тис. чол. у радіусі 100 - 120 км /2 - З години транспортні доступи/. Цей тип розселення має ознаки так званого зонального типу. У групових системах, які формуються навколо найбільших міст, можуть виникати великі міські агломерації - системи населення, які включають 15-20 населених пунктів, середня відстань між якими не перевищує 15 км. Раціональний тип розвитку групової системи визначається в проекті районного планування за такими показниками:
обсяг інвестицій у промислове й цивільне будівництво;
транспортний доступ населення до місць праці, обслуговування й відпочинку;
обсяг інвестицій та експлуатаційних витрат для формування транспортної та інженерної мережі;
можливість рівноцінного вибору місць праці, обслуговування й відпочинку;
екологічні та санітарно - гігієнічні умови проживання населення;
архітектурно-композиційні умови планування окремих міст;
Регіональні системи - основа територіального розвитку країни.Взаємне узгодження (координація) великих, середніх і малих групових систем винне здійснюватися на основі формування регіональних систем населених місць, які охоплюють країну в цілому або економічний регіон країни. Зокрема, можуть формуватися декілька взаємоузгоджених регіональних систем, коли територія має значний розмір, велику кількість групових систем і економічних районів. Транспортна доступність головного регіонального центру становить 3 - 4 години (180 - 240 км) До регіональної схеми входять: групові системи населених місць різного розміру зі своїми центрами та підцентрами; центральне /найбільше/ місто регіональної системи; зони природного ландшафту, що охороняються; централізовані інженерні споруди та мережі регіонального рівня /електричні та телефонні мережі, каналізація, водопровід, газ та ін.; зони охорони пам’яток культури; зона обмеження розвитку міст; зона стримування розвитку міст; зона швидкісного міжселенного транспорту. 6.Особливості планування малих поселень.Малі міста і сільські поселення
1. Малі міста
За специфікою народногосподарського профілю серед малих міст виділяють :
центри агропромислових обєднань і оборонної промисловості;
поселення при великих промислових, транспортних та енергетичних підприємствах (Марганець, Прип’ять, Чорнобиль, Южне –суднобуд., Припять – енергопідприємства…)
міста-курорти(Трускавець, моршин…)
історичні міста(Батурин, Ізяслав)
центри туризму
поліфункціональні малі міста(без чітко вираженого профілю)
Параметри і функціональна організація малих міст визн. на основі чисельності їх населення. Найбільш прогресуючими вважаються поліфункціональні, адже місто не залежить від однієї визначеної зайнятості насел.
Критерієм активності розвитку малих міст називають показник щорічного приросту чисельності населення , який має такі ознаки :
пасивний приріст (не ≥ 100 люд.)
помірний (100-250 чол)
активний (250-500 ч.)
понадактивний (≥ 500 ч.)
Функціональна організація , забудова і планування малих міст залежить від їх специфіки господарювання :
способу життя у малому місті
традицій
природно-економічних умов
розвиток приватної власності
озеленення
За конфігурацією плану малі міста поділ на 3 осн. Групи :
компактні (як правило, радіальна планувальна структура)
лінійна планув. Структура (Адлер – 50 тис. насел.) : така структура доцільна при специфічних умовах :гори, море ,ріка…)
розчленована конфігурація(за специфічних умов, в основному видобувні міста : Червоноград львівської області)
Важливе значення має система культурно-побутового , яка формується на 3-х рівнях:
1.міжселищний(районні лікарні…)
2.загальноміський
3.локальний (повсякденний попит)
Щільність населення у мал.. містах(сельба) станов.:
не ≤ 70 чол на 1 га
мах. щільність :
230 -330 люд/га
2.Сільські поселення
Формування планувальних структур сільських поселень здійснюється із врах. Таких особливостей :
1.відповідності формам організації с/г комплексу:
уповільненим темпом розвитку,
способу життя населення ,
структури житлової забудови
2.характеру розташування сіл та знач. Їх в системі розселення,
3.формуванням центрів районної системи розселення із ф-ціями управління, с/г виробництвом, переробною промисл-ю, соц.-культурним обсугов. вищого рівня та розвитком міжселених зв’язків.
На територ. сільск. посел. виділ. такі функц-ні зони :
житл терит
терит закладів повсякденного попиту
виробничі комплекси с/г
заготівельні комплекси с/г ,склади і сховища
транспорт вузли, гаражі, автостоянки
озелен терит загал користав (центр села)
Планув стуктура сільськ посел склад в осн з 2 функцій :
житлової з центром на гол вул. села
виробничої
