6. Відповідальність за порушення земельного законодавства

З метою запобігання порушенням земельного законодавства та раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, збереження  екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля надаємо роз’яснення землевласникам, землекористувачам та зацікавленим особам про відповідальність за порушення земельного законодавства про охорону земель.

Законом України «Про охорону земель» визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель [3].

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про  охорону  земель,  несуть  відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або  кримінальної  відповідальності  не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

 Шкода, заподіяна внаслідок  порушення  законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст.56 Закону).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

1.Укладення угод з порушенням земельного законодавства.

2.Самовільне зайняття земельних ділянок.

3.Псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

4.Розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель.

5.Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

6.Порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

7.Знищення межових знаків.

8.Приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок.

9. Непроведення рекультивації порушених земель.

10.Знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень.

11.Невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

12. Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

13. Ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

14. Порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок (Стаття 211 Земельного кодексу України). [4]

Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до правопорушників заходів дисциплінарного впливу. Дисциплінарні стягнення накладаються за незначні порушення земельного законодавства на посадових осіб, робітників і службовців на підставі норм трудового права, а членів сільськогосподарських виробників — на підставі їх Статуту. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністрацією за місцем роботи правопорушника, або органами управління сільськогосподарських підприємств. Вони можуть накладатися також вищим органом за підлеглістю [8].

Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства встановлюється широким колом державних органів, які здійснюють регулюючу і правоохоронну діяльність. Вона настає для органів або посадових осіб, з якими винний не перебуває в службових або трудових відносинах і яким він безпосередньо не є підлеглим. Застосовується у випадках, коли діями або бездіяльністю особи порушені адміністративно-правові норми, що регулюють земельні відносини; у результаті порушення вимог норм адміністративного права власнику землі чи землекористувачу завданий такий збиток, що не передбачає кримінальної відповідальності; землеробу не завдано збитків порушенням адміністративно-правових норм, але склалась реальна загроза заподіяння такого збитку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) передбачає накладення, штрафу за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КпАП). Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, неочищеними стічними ведами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф накладається за порушення правил використання земель, а саме використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень — на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 53 КпАП).

Стаття 53-1 КпАП передбачає накладення штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки: на громадян — від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду — тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу від 5 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 53-2 КпАП).

Стаття 54 КпАП передбачає накладення штрафу за несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням. Зазначені правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За не проведення рекультивації порушених земель тягне за собою накладання штрафу на громадян від 5 до10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від 10 до  30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафів у різних розмірах тягнуть також такі правопорушення:

а) самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою (ст. 55 КпАП);

б) знищення межових знаків (ст. 56 КпАП);

в) незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63 КпАП).

Кримінально-правова відповідальність за порушення земельного законодавства виявляється в кримінальному переслідуванні злочинних порушень земельного законодавства [13].

Ст. 239 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за забруднення або псування земель. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля караються штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Посадові особи, винні в злочинному порушенні земельного законодавства, несуть відповідальність за статтями Кримінального кодексу України про посадові злочини, зокрема за ст. 364 — зловживання владою або службовим становищем; ст. 365 — перевищення влади або службових повноважень; ст. 367 — службова недбаліст [15].

Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства настає відповідно до норм цивільного права, які забезпечують ліквідацію наслідків майнового характеру викликаних порушенням земельного законодавства.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода землевласникам і землекористувачам завдається шляхом псування землі (природного тіла), яку штучно створити неможливо. Вимога відшкодування в натурі може бути задоволена лише у випадках повернення рівноцінної ділянки землі. В усіх інших випадках захисту порушених земельних прав шляхом відшкодування виникає питання про компенсацію завданих збитків. [16]

Ст. 157 Земельного кодексу України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Для обчислення обсягу збитків враховуються витрати на поліпшення якості землі за час використання земельних ділянок і неодержані доходи [4].

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 затверджено порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, які  заподіяні  вилученням  (викупом)  та тимчасовим зайняттям земельних  ділянок,  встановленням  обмежень щодо їх використання, погіршенням   якості   ґрунтового   покриву   та   інших  корисних властивостей  земельних  ділянок  або приведенням їх у непридатний для   використання  стан  та  неодержанням  доходів  у  зв'язку  з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню підлягають:

1. Вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво.

2. Вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень.

3. Вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень.

4. Вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд.

5.Понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи.

6.Інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Під неодержаними доходами розуміють прибуток, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав унаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або через її непридатність до використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Ще одним важливим видом відповідальності за порушення земельного законодавства є земельно-правова. Вона настає за нормами земельного права. Наприклад, може застосовуватися така санкція, як припинення права користування землею.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється, у тому числі й в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тощо.

Разом з припиненням права користування землею, земельне законодавство передбачає також за відповідних умов припинення права власності на землю  (ст. 140 Земельного кодексу України).

Існує й такий захід впливу щодо порушників земельного законодавства, як повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Стаття 212 Земельного кодексу України наголошує, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже земля (сільськогосподарські угіддя) залишається незамінним об’єктом у сільськогосподарському виробництві, тому усім землевласникам та землекористувачам необхідно всебічно її охороняти і не допускати незаконного, неякісного та халатного користування природним багатством, адже кожна особа буде нести за це відповідальність передбачену чинним законодавством [14].