
- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •19. Система зелених насаджень та її структура
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •26. Вплив планувальної структури міста на об'єми роботи міського пасажирського транспорту
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •41. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій. Метод розрахунку за граничними станами.
- •42. Розрахунок нормальних перерізів згинальних елементів з одиночною та подвійною арматурою.
- •45. Основні властивості та використання деревини й пластмас як конструкційних матеріалів. Захист деревини від гниття та горіння.
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
КЗЗ – це єдина система взаємоповязаних елементів ландшафту міста та суміжних територій, яка забезпечує вирішення комплексних завдань озеленення та оновлення території, охорони природи.
Комплексна зелена зона міста складається з ядра (територія міської забудови, зелені насадження загального, обмеженого і спеціального використання) і зовнішньої зони(лісові масиви, водойми, сади виноградники, курортні території).
Допустима кількість одночасних відвідувачів парків, лісів, лісопарків приймають (люд/га) :
міські парки – до 100;
парки – зони тривалого відпочинку – 70;
парки-курорти – 50;
парки – зони короткочасного відпочинку – 20;
лісо-, гідро-, лугопарки – 10;
для лісів – 1-2.
Відвідуваність різних зон регулюють дорожньо-стежковою мережею та грунто-захисними посадками. Розподіл її території за функціональними призначеннями та складовими структурними елементами проводиться по стандартній номенклатурі. В ядрі виділяють мікрорайони, квартали; зелені насадження, в тому числі загального користування і спеціального призначення; вулиці, дороги і площі; промислові території. Зовнішня зона включає: позаміську забудову і промислові території; курорти і місця відпочинку (заклади відпочинку, лікування, туризму, спортивні комплекси, пляжі, дачні поселення); дороги (залізничні, автомобільні); лісові масиви (приміські ліси, лісопарки, лісозахисні лісові масиви, залісені угіддя, полезахисні та інші лісосмуги); сади і виноградники приміських господарств, колективні сади робітників та службовців, розсадники; не озеленені території (сільськогосподарські землі та інші землі); водоймища.
10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
ЗМЦ- це просторово-розвинута система,до складу якої входять :центральне ядро, прилегла зона та філіали центру в межах планувальних районів (зон).
Планувальна структура ЗМЦ формується як лінійно-вузлова система. Межами ЗМЦ можуть бути: магістральні шляхи і дороги, природні бар’єри (річка), штучні бар’єри. Світова практика говорить про те, що доступ до ЗМЦ обмежений(пр.,заборона в’їзду вантажних авто). Юнеско має розроблені програми щодо обмеження руху в ЗМЦ, особливо в ядрі міста. Одним з факторів є руйнування будівель та іншої арх.. спадщини. Територіальний розвиток ЗМЦ здійснюється у напрямках основних транспортних зв’язків з периферійними районами і приміською зоною. Межі ядра ЗМЦ знаходяться в межах ЗМЦ.
Межі ядра ЗМЦ і прилеглої до нього зони встановлюють з врахуванням таких факторів:
Центральне положення ядра у плані міста із урахуванням його планувального районування та напрямку подальшого розвитку;
Розташування центру, що сформувався, і його нових комплексів;
Наявність ділянок для подальшого територіального розширення центру. Не йде мова про порожню територію, а про територію, яка є відпрацьованою або забудову, яка є і може бути змінена без негативних наслідків для населення;
Включення до центру історико - архітектурних зон та ландшафтних комплексів;
Наявність основних композиційних осей,вузлів, містоутворюючих елементів. Приклад композиційних осей – Проспекс плюс Швабська з домінуючим вузлом – собором, сам Проспект від вокзалу до моста, в морських містах головна композиційна вісь розташовується між головною площею і морем.
Транспортна доступність до віддалених районів міста в межах 45 хв.
Щільність транспортної мережі 3-5 км/км. Квадратний;
Наявність планувальних обмежень ( висотні будівлі, великі промислово-комунальні зони, швидкісні магістралі, транспортні вузли, зони зовн. Транспорту, природні перешкоди, комунікаційні перешкоди і т.д.)
Інтенсивність освоєння територій під головні функції ЗМЦ
Площа центру та його ядра залежить від чисельності населення, адміністративного значення, природніх та м/б умов. Згідно ДБН, ЗМЦ- це 6-8% від територія міста. Питома вага ЗМЦ та його основних складових у балансі територія міста становить:
Центр міста -3,5-5 % (для малих міст 6-8%) від загальної території міста
Ядро у центрі - 30 -35% від території ЗМЦ
Громадські території у ядрі центру 60-70% від території ЗМЦ
Щільність населення в центрі ( при забудові приблизно 6 поверхів) є 210 люд/га.
До складу ЗМЦ входять об’єкти та заклади обслуговування,що мають функції, різні за значенням:
Провідна – це управління,суди,органи самоврядування, наукові,культурні центри, духовно релігійні, видовищні, наукові, інформаційні.
Супутні - зв'язок,транспорт,відпочинок,туризм, комерція, громадське харчування.
Незалежні – освіта, науково-виробнича діяльність,охорона здоров’я, спорт.
Функції зонування та площа структури ЗМЦ залежить від природних та містобудівних умов.
Принципова схема просторового ЗМЦ