
- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •17. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальні конструкції
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •19. Система зелених насаджень та її структура
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •26. Вплив планувальної структури міста на об'єми роботи міського пасажирського транспорту
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •41. Методи розрахунку залізобетонних конструкцій. Метод розрахунку за граничними станами.
- •42. Розрахунок нормальних перерізів згинальних елементів з одиночною та подвійною арматурою.
- •45. Основні властивості та використання деревини й пластмас як конструкційних матеріалів. Захист деревини від гниття та горіння.
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
Суть м-ду проектних горизонталей полягає в тому,що на плані з геофізичною основою (де показано всі будинки,споруди,відмітки кутів,всі особливості рельєфу здійснюється горизонталями,що наносяться тими ж методами,як і реальні горизонталі,щільність проектних горизонталей є більша ніж при відображенні реального рельєфу, а саме найчастіше її приймають в М 1:500 через h=0,1м при М 1:1000, h=0,2м ; при М 1 2000,420 5 м.
Метод горизонталей дає чітко зображення рельєфу, яке необхідно зробити,між вул.територій, садів,скверів, площ... Однак при різній крутизні схилів величини рекомендованих висот перерізів можуть коректуватися.
Проектна документація виконана м-ом горизонталей має такі властивості:
всі точки,які розташовані на одній горизонталі мають одну і ту саму відмітку значення якої відповідає даній горизонталі;
якщо віддалі між горизонталями одинакові0то ми маємо рівномірний схил;
поступове збільшення величини складу на що ямку схилу означ.його виположування. Різні елементи проектного рельєфу дуже виглядають у проектних горизонталей.
Дуже часто в окремих випадках застосовують змішаний метод вертикального планування. Найчастіше він викор.при проектування міських вулиць і прилеглих територій. Вміщує розробку плану методом горизонталів і його доповнення поперечним чи поздовжнім профілем.З практичної точки зору цей метод є найбільш представницьким.
Вертикальне планування на стадії проекту детального планування.
На цій стадії, котра виконується в М 1:2000 складає: - схему вертик.планування і водостоків, яку виконуютьна фоні ескізу забудови. На схемі показують: - існуючі відмітки землі:
проектні відмітки по проїжджій частині вулиць і проїздів,в місцях перетину,на перегонах поздовжнього профілю;
проектні поздовжні уклони і їх протяжність;
висотне рішення вулиць і проїздів проектними горизонталями через 0,5 м,проектні горизонталі викреслюють по проїзджій частині або в межах червоної лінії.
На схемі вертик.планування і водостоків показують межі водозбірних басейнів (площу кожного басейну),траси закритих і відкритих водостоків їх уклони і протяжність, діаметри труб,розрахункові точки і відділі мж ним, відмітки лотків і глибину закладання водостічних труб місця випуску води з водостоків.
Визнач.об’єм робіт по інж.підготовці територій вертикальному плануванню водосток.
Побудова проектних горизонталей
М 1:200000 ведеться з висотою перерізу 0,5м, горизонталі будуються тільки в межах проїздної частини (рідко в межах червоних ліній) тому найчастіше побуд.пр.гориз. начинають від осі проїзджої частини.Бо на орсі маємо характерні точки і їх висоти. У випадку, якщо далані відмітки на червоних лініях,то побуд. Можна нач.від черв.ліній. При побудові зображення вуличної мережі в горизонталях визнач. Характерний профіль, по-перше вулиці. Він може бути: двоскатний,односкатний,випуклий.
Нехай маємо поздовжній профіль проїзд.частини із
Вертикальне планування з елементів вуличної мережі.Основні принципи висотної організації поверхні вулиці.
На стадії детального планування (М1:2000) встановлюється висотне положення вулиць. Визначаються відмітки червоних ліній, відмітки осей вулиць,уклонів та відстані між переломами.Відведення поверхневих вод вимагає відображення лотків водопропустих труб,дощових колекторів і т.д.
Схема верт.планування і інж.забезпечення можуть виконуватись на двох різних проспектах. Стадія робочого проекту (М1:1000,М1:500) вимагають встановлення висотного положення, не тільки мережі, але і всієї внутріквартальної території.
Проїзджа частина вулиць найчастіше має двоскатний характер,вгнутий профіль – надається лише нешироким проїздом на міжвуличних територіях.
Поверхня вулиць завжди має бути нижча,ніж міжвуличні території.
Односкатний поперечний профіль надається проїздним частинам з розподільною смугою.
В загальному вулиці поділ:
магістральні вулиці – розподільча центральна смуга;
загальноміські вулиці – двоскатні; вул.районного призначення; живі вулиці – одно-то двоскатні; проїзди з одностороннім і двостороннім рухом але односкатні.
Вертикальне планування елементів вуличної мережі.
Проект детального проектування здійснюється в М1:2000. Він здійсн горизонталями які викреслюються тільки в межах проїздної частини вулиць або в межах чкрвоних ліній по узгодженні з замовником. Тут також показується водозбірні басейни, відкриті і закриті водостоки, їх ухили, протяжність, діаметри труб, розрахункові точки, місця випуску води з водостоку.
Поздовжні та поперечні профілі.
За допомогою профілів можна провести проектування деякої ділянки, якщо розбити її на відповідну сітку квадратів. Проектування профілів пров на основі існуючих чорних горизонталей.
Повздовжній профіль проектується вздовж осі проїжджої частини дороги.
Може проектуватися вздовж лотків (бровки). Відмічаються відмітки бровки, відмітки смуг озеленення, тротуари, відмостки будинків. Починаємо з розбивки пікетажу по трасі на плані даної вулиці, визнач чорних та червоних відміток пікетів, плюсових відміток і точок перетину траси з іншими вулицями. Побудова профіля вик на основі нівелювання даної траси. Нівелюв пров по попередньо розбитих пікетах. Якшо дана траса має деякий кут повороту α та расдіус кривої R, то треба вирахувати елементи кривої Т, бісектрису Б та домір Д.
Т=Rtg(α /2), Б=Rsec(α /2)-R=R(sec(α /2)-1), К=απR/180°, Д=2Т-К.
Поперечні профілі проектуються в напрямку перпендикулярному до проїжджої частини і через кожні 50м. існуючий рельєф наноситься на профіль на основі даних нівелювання. На попереч профілі відображають тротуари, проїжджу частину, трамвайні лінії, велосипедні доріжки, полоси зелених насаджень. Поперечний профіль має бути ув'язаний з планом в межах даного кварталу. Попер профіль може бути вгнутий, односкатний або двоскатний параболічний.
Побудова проектних горизонталей.
Вона ведеться від осьової част вулиці на основі заданих поздовжніх і поперечних ухилів, висоти бордюрного каменю та заданого профілю дороги, котрий може бути односкатним, двоскатним, випуклим.
визнач l -проекцію горизонталі l=аі2/і1
S - величина закладення S=п/і1
LК=hБ/i1
Визнач проекції f=bi3/i1
Розмостка вулиць та тротуарів.
На перехрестях вулиць виникає необхідність поступового переходу поверхні однієї вулиці до іншої. Це здійсн за допомогою розмостки - поступового переходу від двоскатного профілю до односкатного і навпаки. Розмостка здійсн двома способами: 1.способом зміщення гребня, 2.зміна поперечного ухилу.
Дуже часто в окремих випадках застосовують змішаний метод вертикального планування. Найчастіше він викор. при проектування міських вулиць і прилеглих територій.