7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .

Сельбищною територією нас. пунктів називають території, призначені для розміщення житлової забудови , підприємств та центрів обслуговування, громад центрів, зел насаджень загал користав, навчальних закладів, спортивних комплексів, підприємств, які не мають шкідливого впливу на гігієнічний стан міського середовища (легка і харч промисловість, проектні інститути, конструкторські бюро…), вулиці і дороги, автостоянки і гаражі.

Величину сельбищної зони визначають залежно від чисельності населення міста та кількості сімей, які потребують окрему квартиру.

Розрахункова забезпеченість житла визначається диференційовано для міста в цілому і його районів на підставі прогнозу із урахуванням типів забудови.

Для попереднього визначення потреб у сельб терит-ях приймаються укрупнені показники при середній поверховості забудови.

1)житловий квартал(комплекс)- первинний структурний елемент, обмежений магістральними або жтловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 50 га – із повним комплексом обслуговування установ і підпр. місцевого значення, до 20га – із неповним комплексом, який може формуватися в зонах історичної забудови, в малих селищах та умовах складного рельєфу

Примітка 1. Квартали з неповним комплексом установ і

підприємств обслуговування, як правило, формуються у малих містах,

селищах, а також в умовах складного рельєфу, при реконструкції

забудови, яка склалася.

Примітка 2. При садибній забудові площа кварталів з неповним

комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення

може бути збільшена.

Примітка 3. У випадку, коли дитячі дошкільні установи і школи

розміщені у сусідніх кварталах, безпеку пішохідного руху треба

забезпечити через магістральні вулиці;

2) житловий район- це структурний елемент території міста, площею 80-400 га в межах якого форм-ся житл. квартали, розміщуються установи і підприємства з радіусом обслуговування менше 1500 м, а також об’єкти міського значення (поліклініки, театри…). Межами житл. району є магістральні вулиці і дороги міського значення.

3) сельбищний район(житловий масив) – це структ. ел. сельбищної території міста, площею понад 400 га, у межах якого форм-ся житл. райони, межами якого є такі мамі вулиці і дороги, як і для житл. району плюс магістральні вулиці безперервного руху.

Примітка 1. Розмір і тип основних структурних елементів

визначаються містобудівними умовами поселень.

Примітка 2. У значних і найзначніших містах планувальну

структуру сельбищної території формують як сельбищні райони, так і

житлові, які не входять до складу сельбищних.

6.5 забудова нових житлових районів

При проектуванні осн структурних елементів сельбищної території необхідно враховувати такі містобуд умови:

1.місце розташування району відносно центру міста у визначеній зоні містобудівної якості (кваліметрична оцінка) ;

2.наявність чи плануваннфя нових арх.-планув осей міста , вздовж яких формуються лінійно-вузлові зони, де розміщ. установ обслуговування та підприємств, житлова забудова, виробничі та ін. об’єкти , які склад арх.-планувальний каркас міста (головна вісь, загальноміські осі, осі місцевого значення);

3.природні особливості ділянок, які відводять під житло : рельєф, водні акваторії, зелені масиви;

4. характер навколишньої забудови :тип будівель, поверховість, естетичні якості…

Розрах вел-ну арх.-планув потенціалу (АПП) ділянки забудови залежно від їх розміщення в плані міста

Вел-ну АПП ел-тів території визначають у балах на 1 га за ф-лою Макухіна :

P_пит=(1/S) *Pis K ∑t_g l_g f_g l,

P_пит –АПП території (бал/га)

S - площа терит району в га,

Pis - коеф, який врах природні умови та стан навкол сер-ща

K - кваліметричний коеф(оцінка якості): повітря ,землі через л/р випробовування

t_{g -} коеф наявності швидкісного транспорту( метро, електрички, трамвай₎

l_g - довж ділянки арх.-планув осі в межах району ( головні вул.)

f_g - питомий потенціал арх.-планув обмеження (рельєф, інж мережі..),

l - довж головної осі

Планувальна організація

Планування основних структурних елементів сельбищної території передбачає її функціональне зонування із урахуванням землекористування, формування вуличної мережі, арх.-планув зонування, згідно існуючих умов.

Функціональне зонування житлових кварталів, районів, масивів передбачає виділення таких зон :

1. житлової

2. зони установ та підприємств обслуг( школи, дит. садки, магазини, майстерні)

3. озеленення (громадського користування)

4. комунальна зона (гаражі, стоянки, сміттєзбірники…)

Арх-просторова композиція забудови

Арх-просторова композиція осн структурних елементів передбачає :

1. створ виразної вертикальної композиції

2. забудову арх.-планув осей різних рангів

3. формування композиційних вузлів-фокусів та ландшафтних об’жктів відповідно до вимог генплану

4. формування головних загальноміських та районних арх.-план осей здійснюється на основі ансамблевої забудови та загального композиційного вирішення міста чи району.

Формув садибної забудови

Садибну забудову(Забудова, яка передбачає розміщення малоповерхового, як

правило, житлового будинку на присадибній ділянці, а також така,

що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства

відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією) у містах слід розміщувати:

у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи

ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на

територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної

садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність

збереження характеру міського середовища, що склалося;

у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу

міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що

розвиваються, розміщених у межах 30-40-хвилинної транспортної

доступності.

Осн ел-нт садибної забудови –груап будинків.

Розміри ділянки визн органи самоврядування згідно норм.

Залежно від величини ділянок формують житлові комплекси із територіями громадського користування чи без них.

Планув організація кварталів садибної забудови:

• квартал із однорядним розміщ садиб забуд

• із дворядним розміщ

• група кварталів (кластерами)

Типи планувальної організації садибної забудови:

• лінійний тип

• квартальний

• груповий

Виходячи із розмірів ділянки можуть здійснюватись окремо розташовані одноквартирні будівлі чи блоковані

Залежно від арх. Рішень формується килимова забудова(на ділянках зі складним рельєфом) чи атріум на (внутр. Двір)

Якщо круті схили ( 15-20 %) доцільно розташ 2-х 3-хповерхові будівлі, 2-3-х ярусна забудова, вулиці через 3-6 м.