38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.

Неорганічними в'яжучими речовинами називають порошкоподібні матеріали, які при змішуванні з водою утворюють пластично-грузле тісто, здатне згодом мимовільно твердіти у результаті фізико-хімічних процесів.

Властивість в'яжучих матеріалів скріплювати між собою зерна піску, гравію, щебеню в процесі переходу з пластичного стану в твердий, використовується для виготовлення бетонів, будівельних розчинів, силікатної цегли, азбестоцементу і т.д.

Неорганічні в'яжучі залежно від умов твердіння і експлуатації прийнято класифікувати на повітряні, гідравлічні й в'яжучі автоклавного твердіння.

Повітряні в'яжучі можуть тверднути і набирати міцність тільки на повітрі. До цієї групи відносяться гіпсові, магнезіальні, вапняні в'яжучі, рідке скло.

Гідравлічні в'яжучі тверднуть та зберігають міцність не тільки на повітрі, але й у воді. За хімічним складом гідравлічні в'яжучі являють собою складну оксидну систему – СаО - SiО₂ - Аl₂О₃ - Fе₂О₃. До гідравлічних в'яжучих відносять: портландцемент і його різновиди, глиноземистий цемент і його різновиди, гідравлічне вапно і романцемент.

В'яжучі речовини автоклавного твердіння здатні тверднути й утворювати міцній камінь в автоклавах в умовах підвищених температур, тиску і вологості. До таких в'яжучих речовин належать вапняно- кремнеземисті, вапняно-шлакові й вапняно-зольні.

Бетон — штучний композиційний матеріал, одержуваний в результаті формування і подальшого затвердівання раціонально підібраної бетонної суміші, що складається з в'яжучої речовини, дрібного і великого заповнювачів, води і спеціальних добавок. Тіло бетону складається з зерен заповнювача, скріплених у єдину монолітну масу цементним каменем (Ц+П+В), мікроструктуру якого утворюють хаотично розташовані голкоподібні кристалічні зростки, простір між якими заповнений в’язкою гелеподібною масою – частинки цементу, що розчинилися у воді, але ще не затверділи (непрореаговані зерна цементу).

Міцність бетонів досягає 100 МПа, для конструкційних бетонів межа міцності служить основною характеристикою.

Бетон - вогнестійкий матеріал.

За щільністю бетони поділяють на :

• особливо важкі (щільність більш 2500 кг/м³);

• важкі звичайні (2200...2500 кг/м³);

• полегшені (1800...2200 кг/м³);

• легкі (500...1800 кг/м³);

• особливо легкі теплоізоляційні (500 кг/м³).

За видом в'яжучого бетони підрозділяють на:

бетони на неорганічних в'яжучих: цементні, силікатні, гіпсові ;

бетони на органічних в'яжучих; асфальтобетон (на бітумі) і полімербетон (на синтетичних смолах).

За призначенням:

- конструкційні (звичайні, гідротехнічні ,дорожні);

- спеціальні (жаростійкі, декоративні, теплоізоляційні, радіаційнозахисні, полімербетони коррозійностійкі т .д.).

За видом заповнювача :

• бетони на щільних заповнювачах;

• бетони на пористих заповнювачах;

• бетони на спеціальніх заповнювачах.

За умовами тверднення:

• бетони природного твердення, тверднучі при температурі 15...20^оС і атмосферному тиску;

• бетони, що зазнають термобробки (пропалювання) (70...90⁰С) при атмосферному тиску, з метою прискорення твердіння;

• бетони автоклавної обробки, тверднуючі при температурі 175...200⁰С і тиску пару 0,9...1,6 МПа.

Бетон отримав широке пошир. завдяки:

1. Економічність- більшу частину об’єму займають заповн., котрі є дешевим, місц. матер.

2.Технологічність- з Б. можна вигот. вироби дов. розмірів та форм.

3. Легкість регулювання власт. за рах. зміни складу та технолог. приготув.