32.Захист будівлі від грунтових вод

Гідроізоляція фундаменту будинку, без сумніву, є одним з основних умов в збереженні цілісності будови. Ґрунтові води і капілярна ґрунтова волога, що піднімається вгору, може заподіяти серйозну шкоду фундаменту, стінам і покриттю підвалу, що надалі може привести до просідання і руйнування стін фундаменту.

Гідроізоляція фундаменту умовно ділиться на захист від двох типів води:

• атмосферних (осідання всіх типів)

• ґрунтових (підземних) вод.

Гідроізоляція фундаментів від негативної дії атмосферних опадів досягається шляхом спорудження відмостки. Матеріали, які застосовуватимуться для гідроізоляції від ґрунтової води, а також спосіб проведення робіт, залежатиме від того рівня, на якому відбувається залягання води під землею. І що особливо варто врахувати – від рівня їх вагання залежно від сезону. Гідроізоляція фундаменту не проводиться, якщо встановлений рівень залягання вод (ґрунтових) глибший, ніж нижня точка фундаменту, на 1 м і більше. Цей рівень береться з врахуванням весняного підйому ґрунтових вод – в деяких районах він може досягати 1-2 метрів. Якщо ж рівень ґрунтових води нижчий за підвальну підлогу, то гідроізоляцією послужить бетонна підгонка підлоги з водонепроникним покриттям. Зовнішню гідроізоляцію проводять шляхом нанесення на стіни двох шарів гарячого бітуму.

33.Типи фундаментів та їх конструкції

Фундамент- підземна частина будівлі, що служить опорою всіх конструкцій споруди.

Перша характеристика - спосіб виготовлення фундаменту. За цією ознакою фундаменти підрозділяють на монолітні та збірні. Основою монолітного фундаменту буває бетон, бутобетон або бут. Збірні фундаменти більш поширені. Їх використання майже не обмежене конструктивними системами. Вони ефективно протистоять нерівномірному осіданню підстави, внутрішнім навантаженням.

Глибина фундаменту залежить від таких факторів, як кліматичні умови, гідрогеологічні умови, конструктивні особливості будівлі. Середні показники закладення фундаменту в нашій країні коливається в межах 1-2 метри.

Три типи: стрічкові фундаменти, стовпчасті фундаменти й пальові.

Стрічкові фундаменти 

Мають однакову форму поперечного перетину по всьому периметру стін будівлі (зокрема під всіма його внутрішніми несучими стінами). Їх споруджують з готових збірних бетонних та залізобетонних виробів, з монолітного бетону та залізобетону або їх комбінації - збірно-монолітні. І зводять, як правило, під важкими будівлями.

Стовпчасті фундаменти 

Являють собою систему стовпів, розташованих по кутах і в місцях перетину стін, а також під важкими і несучими простінками, балками та іншими місцями зосередженого навантаження будівлі. Для виготовлення стовпчастих фундаментів використовуються цегла, залізобетонні, металеві і азбестоцементні стовпи і труби. Їх застосовують при будівництві легких дерев'яних будинків без підвалів.

Плитні фундаменти 

Споруджуються під усією площею будинку. Представляють собою суцільний залізобетонний блок, виконаний з монолітного залізобетону, або зі збірних перехресних залізобетонних стовпів з жорсткою обробкою стикових з'єднань. Плитні фундаменти застосовують на майданчиках зі слабкими ґрунтами і, якщо є необхідність надійного захисту основи від проникнення води (плиту використовують як гідроізоляцію).

Пальові фундаменти 

Складаються з паль, занурених у фундамент будівлі або споруди. За способом виготовлення розрізняють палі забивні, занурювані в грунт в готовому вигляді, і набивні, виготовлені безпосередньо в грунті. Такі фундаменти використовують там, де верхній шар грунту не може витримати велику вагу. Для пальових фундаментів використовують готові короткі забивні залізобетонні палі або набивні палі, що виготовляються шляхом заповнення бетонною сумішшю виробленої (пробуреної) в ґрунті свердловини.