Оформлення звіту

1. Навести порядок виконання роботи

2. Навести розрахунки і їх результати (таблиця 1.1) і сумарні характеристики крупності (рисунок 1.1).

3. Визначити вихід проміжного класу крупності, що не збігається з табличними.

4. Висновки по роботі.

Апаратура і матеріали

1. Механічний струшувач − 2 шт.

2. Сита з розмірами отворів 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 мм − 2 компл.

3. Руда крупністю − 4 + 0 мм − 5 кг

4. Терези і важки

Література:

1. Бережний М.М.,Мовчан В.П., Збагачення та окускування сировини: Монографія. − Харків: 000 ,, Видавництво ІСП’’, − 2000.− 365 с.

2. Білецький В. С., Смирнов В.О. Переробка і якість корисних копалин: Посібник. − Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. − 324 с.

3. Бєдрань Н.Г., Скоробогатова Л. М. Переработка и качество полезных ископаемых: учебник для вузов. − М.: Недра, 1986.− 272 с.

Лабораторна робота №2

Тема: Визначення ефективності грохочення.

Час, що потрібен для виконання роботи, − 2 години.

Мета роботи: Вивчення принципу дії і конструкції лабораторного плоскоколиваючого грохота і визначення показників процесу грохочення.

Грохоченням називається процес розділення сипучої маси матеріалу різної крупності на класи крупності просіванням його через одне або кілька сит. Апарати, на яких здійснюється розсів матеріалу, називають грохотами. Основними показниками, що характеризують роботу грохоту, є ефективність просівання і продуктивність грохоту. Під продуктивністю грохота розуміють його пропускну здатність по вихідному матеріалу в одиницю часу. Ефективністю грохочення (к.к.д. грохоту) називається відношення маси матеріалу, що пройшов через отвори сита, до маси нижнього класу у вихідному продукті. Під нижнім класом розуміють матеріал крупністю менше розміру отворів сита. Ефективність грохочення визначають у відсотках або частках одиниці.

Теоретично при правильному режимі роботи грохоту всі частинки вихідного матеріалу, розмір яких менше отворів сита, повинні піти в підрешітний продукт. На практиці внаслідок недосконалої роботи грохоту і різноманітної форми кусків матеріалу частина нижнього продукту завжди залишається в надрешітному продукті. Точність розсіву оцінюється ефективністю грохочення.

Відповідно до визначення:

, % (2.1)

де: - ефективність грохочення, % ;

- маса підрешітного продукту, г;

- маса нижнього класу у вихідному матеріалі, г.

За формулою (2.1) ефективність грохочення визначають у лабораторних умовах. У промислових умовах цією формулою користуватися не можна. Для визначення ефективності грохочення використовують іншу формулу (2.2), яка виводиться з формули (2.1).

, % (2.2)

де: і - масова частка нижнього класу відповідно у вихідному матеріалі і надрешітному продукті, %.

Для визначення і відбирають представлені проби вихідного матеріалу і надрешітного продукту і ретельно розсіюють їх на ситі з отворами такого ж розміру і форми, що і на грохоті.

Взяв відношення маси матеріалу, який пройшов через сито, для вихідного матеріалу і надрешітного продукту до маси відповідних проб, що піддавалася розсіву і виразив їх у відсотках, знаходять і .