
- •Міністерство освіти та науки україни
- •Національний авіаційний університет
- •Основи електроніки
- •Лабораторні роботи 9-14 для студентів напрямків підготовки 0913 “Метрологія та вимірювальна техніка” та 1601 “Інформаційна безпека”
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота 9 дослідження частотних та перехідних характеристик rc - схем
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Аналіз схем у часовій та частотній областях
- •Характеристика характеристика
- •2 . Перехідна характеристика диференціюючих rc- схем
- •Тобто напруга на виході зменшиться в “е” разів та досягне рівня:
- •3. Перехідна характеристика інтегруючих rc-схем
- •4. Частотні характеристики диференціюючих rc-схем
- •5. Частотні характеристики інтегруючих rc-схем
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Основні характеристики і параметри підсилювачів
- •2. Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •3. Використання зворотного зв'язку
- •4. Елементарні підсилювальні каскади
- •5. Електрична принципова схема лабораторного модуля
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 11 дослідження характеристик та параметрів інтегрального операційного підсилювача
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •3. Структурні схеми операційних підсилювачів
- •4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •5. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6. Інвертувальне, неінвертувальне та диференціальне ввімкнення операційних підсилювачів
- •7. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •1. Вибіркові підсилювачі
- •2. Генератори гармонічних коливань
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 13 дослідження мультивібраторів на операційних підсилювачах
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Автоколивальні мультивібратори
- •2. Загальмовані мультивібратори
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 14 дослідження мультивібраторів на логічних елементах
- •Стислі теоретичні відомості
- •Автоколивальний мультивібратор на логічних елементах і – ні
- •2. Загальмований мультивібратор на логічних елементах і – ні
- •3. Автоколивальний мультивібратор на логічних елементах або – ні
- •4. Загальмований мультивібратор на логічних елементах або – ні
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Основи електроніки Лабораторні роботи 9-14 для студентів напрямків підготовки 0913 “Метрологія та вимірювальна техніка” та 1601 “Інформаційна безпека”
5. Найважливіші показники операційних підсилювачів
Параметри ОП розподіляють на декілька груп: вхідні, вихідні, підсилювальні, енергетичні, дрейфові, шумові та швидкісні. Крім того, реальні ОП мають ряд особливих характеристик, які є наслідком відхилення схемотехніки та конструкції від ідеальних. Наприклад, зміна напруг живлення викликає дрейф нуля; параметри змінюються з плином часу. Повний перелік параметрів наводиться в довідниках, що дозволяє порівняти ряд ОП різних виробників та оцінити доцільність використання ОП для побудови конкретного функціонального приладу обробки електричних сигналів.
Основні параметри, які характеризують якість ОП, поділяють на відносні і такі, що мають розмірність напруги, струму, потужності та частоти.
Основні відносні параметри такі: коефіцієнт підсилення напруги KU (відношення вихідної напруги ОП до вхідної напруги); коефіцієнт підсилення потужності KР (відношення вихідної потужності ОП до вхідної потужності); коефіцієнт ослаблення синфазних вхідних напруг Kос.сф (відношення коефіцієнта підсилення напруги ОП до коефіцієнта підсилення синфазних вхідних напруг).
Параметри, що мають розмірність напруги, струму або потужності, такі: максимальна вхідна напруга Uвх.max (найбільша вхідна напруга, при якій вихідна напруга відповідає заданій); мінімальна вхідна напруга Uвх.mix (найменша вхідна напруга, при якій вихідна напруга відповідає заданій); максимальна вихідна напруга Uвих.max (найбільша вихідна напруга, при якій зміни параметрів ОП відповідають заданим); напруга джерела живлення ОП ЕС; струм споживання Iсп (струм, що споживає ОП від джерел живлення у заданому режимі); потужність споживання Рсп (потужність, що її споживає ОП від джерел живлення в заданому режимі).
Параметри, що характеризують частотні властивості ОП, такі: нижня гранична частота fн, верхня гранична частота fв смуги пропускання – найменша (найбільша) частота, на якій коефіцієнт підсилення зменшується на 3 дБ від значення на заданій частоті; смуга пропускання f (діапазон частот між верхньою і нижньою граничними частотами ОП).
Швидкодія ОП визначається різними способами і відображається декількома взаємопов’язаними частотними характеристиками (ЧХ), а також імпульсними та часовими параметрами. Найчастіше використовують п’ять таких залежностей: малосигнальну ЧХ для коефіцієнта підсилення, ЧХ для максимальної амплітуди неспотвореного сигналу (ЧХ повної потужності сигналу), швидкість відгуку підсилювача (ρ), тривалість установлення вихідного сигналу (tуст) та тривалість відновлювання після перенавантажень (tвід).
Найбільш універсальною та простою характеристикою швидкодії ОП є його швидкість відгуку, яка визначається швидкістю наростання вихідного сигналу ρ = ΔUвих/Δt. Для визначання цього параметра на вхід ОП подається великий стрибок сигналу і фіксується швидкість наростання вихідного сигналу. Для цього можна скористатися також синусоїдальним сигналом підвищеної частоти та надлишкової амплітуди. У цьому випадку на виході вимірюється швидкість наростання спотворених імпульсів. Швидкість наростання вихідного сигналу суттєво відрізняється при вмиканні ОП за інвертувальною та неінвертувальною схемами.
В
Рис.11.7
Рис. 11.7. Визначення часових параметрів ОП: а – вхідний сигнал; б – осцилограма вихідного сигналу
Відрізок часу t1 – t0 це тривалість вмикання підсилювача, за час t2 – t1 вихідний сигнал наростає зі швидкістю ρ до кінцевого рівня Uвих. Якщо вихідний сигнал має викид, який закінчується в момент t3, то тривалість t3 – t2 визначає тривалість відновлення ОП. В момент часу tуст вихідний сигнал входить в необхідну зону похибки ±ΔUвих і вважається усталеним.
Для узгодження ОП з джерелом підсилюваного сигналу і навантаженням велике значення мають такі параметри підсилювача, як вхідний опір Rвх (вихідний опір Rвих ) – опір з боку входу (виходу) ОП відносно загального виводу.