Електроенергетика

Питома вага електроенергетики у загальному виробництві промислової продукції області має стійку тенденцію до зростання (1970 р. — 0,6%, 2002 р. — 6,2%, 2006 р. — 6,4%). Поряд з тим в області в середньому за рік виробляється лише 0,5% електроенергії України, причому на душу населення в області виробляється електроенергії у 7 разів менше, ніж у середньому в Україні.

На території області діє понад 77 електростанцій та електроустановок різної потужності. 99,6% виробництва електроенергії припадає на теплові електростанції (1407,1 млн кВт. год. — 2006 р.). Найпотужніша ГЕС в області — Кременчуцька ГЕС^[2], що належить до енергосистеми «Харківенерго». Всі інші електростанції області призначені для постачання електроенергії місцевим виробництвам. Поряд з тим, суспільно-господарський комплекс Полтавщини, задовольняє свої потреби в електроенергії за рахунок власного виробництва лише на 20 — 22%, решта енергії надходить з електростанцій інших областей України та Росії.

Металургійний комплекс

Металургійний комплекс області представлений Полтавським ГЗК та сталеливарними цехами машинобудівних заводів міст Кременчука, Полтави, Комсомольська, Лубен. В структурі промислового виробництва Полтавщини частка чорної металургії та гірничорудної промисловості в 2006 р. становила 9,6%. Всього в області діє 96 підприємств металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів.

Сировинною базою Полтавського гірничо-збагачувального комбінату нині є Горішньо-Плавнинське та Лавриківське родовища залізних кварцитів Кременчуцького залізорудного району.

За обсягом виробництва гірничої маси в кар'єрі, за переробкою сировини, споживанням ресурсів та обсягом кінцевої продукції Полтавський ГЗК відноситься до найбільших гірничорудних підприємств України. Зараз на підприємстві працює понад 10 000 чоловік. Перспективи розвитку комбінату пов'язані, головним чином, із значним підвищенням комплексності виробництва, диверсифікацією, розширенням асортименту продукції.

Машинобудування

Розвиток машинобудування області обумовлюється рівнем розвитку продуктивних сил, а також природно-географічним та соціально-економічним факторами. Машинобудування іметалообробка за вартістю промислової продукції займає 3-є місце в обласному промисловому комплексі. Виробництво машин та устаткування представлено 131 підприємством, виробництво електричного та електронного устаткування — 112 підприємствами, виробництво транспортних засобів устаткування 21 підприємством. Частка машинобудування та металообробки в структурі промислового виробництва Полтавщини становить 13,9% (2006 р.).

Розвитку машинобудування і металообробки в області сприяла близькість виробництва металу (індустріальне Придніпров'я) і великих промислових міст (Київ, Харків), вигідні шляхи збуту готової продукції, а також тісні зв'язки з сусідніми вузлами і центрами на основі кооперування, забезпеченість трудовими ресурсами.

Найбільша галузь машинобудування Полтавщини — транспортне машинобудування, на яке припадає 15% обсягу промислової продукції області та більше 50% продукціїмашинобудування. Найстаріша галузь транспортного машинобудування — вагонобудування, яке почало розвиватись на Полтавщині ще до 1917 році (в Крюкові). Зараз в області діє ряд підприємств транспортного машинобудування:

• Полтавське відкрите АТ «Тепловозоремонтний завод»

• «Кременчуцький автоскладальний завод»

• холдингова компанія «АвтоКРАЗ»

• Кременчуцьке відкрите АТ «Колісний завод»

• Публічне акціонерне товариство «Полтавський автоагрегатний завод».

Енергетичне машинобудування області представлене Полтавським відкритим АТ «Турбомеханічний завод», яке виробляє турбіни для електростанцій, компресори для тепловозів і електровозів, компресорні станції для електростанцій та інших підприємств. Серед підприємств галузі слід відзначити і відкрите АТ «Промсантехніка» у м. Комсомольську, що випускає котли та запчастини до них.

До електротехнічного машинобудування належать: «Полтавський завод газорозрядних ламп», що випускає люмінісцентні, дугові, ртутно-кварцеві та натрієві лампи і стартери, а також завод «Електромотор», що спеціалізується на випуску електродвигунів різних марок.

Верстатобудування, приладобудування і виробництво інструментів зосереджено у великих, середніх і малих містах області (Лубенське АТ «Шліфверст», Полтавський дослідний ливарно-механічний завод, Полтавський завод штучних алмазів, Полтавське орендне підприємство «Інструмент», Лохвицький приладобудівний завод (м. Червонозаводське).

Сільськогосподарське машинобудування на Полтавщині розвинуте досить слабо. До нього відноситься Галещинський машинобудівний завод обладнання для тваринницьких ферм таПирятинський ливарно-механічний завод, що виробляє устаткування для тваринництва і кормовиробництва.

Машинобудування для хімічної промисловості спеціалізується на виробництві устаткування для хімічної, харчової, медичної, мікробіологічної та комбікормової промисловості (АТ«Полтаваемальхіммаш»).

Виробництво машин і устаткування для легкої і харчової промисловості в області досить розвинуте. Сюди належать: єдине в Україні підприємство по випуску промислових машин для зшивання хутра, джутових і паперових мішків, вишивання, розкрою матеріалу (завод «Легмаш»); Полтавське АТ «Полтавський машинобудівний завод», Хорольський механічний завод, відкрите АТ «Карлівський машинобудівний завод», Лубенський машинобудівний завод з випуску елеваторного обладнання та технологічного устаткування для крупо- і комбікормових заводів, млинів.

Будівельне і шляхове машинобудування представлено АТ «Кременчуцькі шляхові машини», що випускає: автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону, котки для ущільнення ґрунту, автогудронатори та інші дорожні машини.

Виходячи з вище сказаного, слід зазначити, що машинобудування відіграє велику роль у територіальному поділі праці, активно впливаючи на формування функціональної структури адміністративних районів Полтавської області. Спеціалізація і кооперування машинобудівних підприємств сприяє концентрації виробництва та створенню промислових районів і вузлів. Осередками машинобудівних підприємств є Кременчук (63 підприємства), Полтава (114), Комсомольськ (18) і Лубни (14). В інших містах виробничі та економічні зв'язки між підприємствами машинобудування досить обмежені. В результаті цього, на Полтавщині виділяють лише два машинобудівні вузли — Кременчуцький і Полтавський. Третім осередком машинобудування виступають Лубенський та Комсомольський багатогалузеві машинобудівні центри. Інші елементи територіальної структури галузі — машинобудівні пункти: Карлівський, Миргородський, Пирятинський, Хорольський, Червонозаводський, Гадяцький.