Висновок

1. Промисловий комплекс у господарській системі Полтавської області та Східного регіону є системоутворюючим, він чинить істотний вплив на характер протікання процесів відтворення продуктивних сил, значною мірою визначає рівень економічного розвитку регіону в цілому. Забезпечення соціально-економічної усталеності промислового комплексу виступає вирішальним фактором досягнення збалансованості регіональної господарської системи загалом. Водночас здійснювані трансформаційні процеси поки що не привели до оптимального використання продуктивних сил регіону.

2. Методологія дослідження соціально-економічних основ розвитку промислового комплексу повинна грунтуватися на принципах системності, пропорційності, цілісності продуктивних сил регіону та його промислового комплексу як важливої складової; створювати основу для виявлення специфічності відтворювальних взаємозв`язків між основними структурними компонентами регіональної системи. Запропонована нами методологічна схема передбачає використання інтегрального підходу з метою дослідження структурно-динамічних зрушень у промисловому комплексі (враховуючи весь комплекс природних, соціальних, економічних факторів) й оцінки відповідності фактичних пропорцій і взаємозв'язків – існуючим можливостям території (її природоресурсному, демографічному, економічному потенціалові).

3. Методична схема оцінки зрушень у промисловому комплексі має орієнтуватися на виявлення шляхів досягнення його соціально-економічної усталеності. Виходячи з цього, алгоритм оцінки та сфера її застосування повинні враховувати всі екстернальні (соціально-економічні) ефекти розвитку промислового комплексу з метою їх мінімізації, а також соціально-економічну результативність міжгалузевих зрушень у промисловому комплексі.

4. Встановлено, що в промисловому комплексі Полтавської області сучасні відтворювальні процеси проходять на звуженій основі (знижується продуктивність, відбувається фізична деградація основного капіталу, депрофесіоналізація робочої сили, неефективним є використання ресурсного потенціалу, залученого до промислового виробництва). Це підтверджує необхідність відповідного коригування напрямів розвитку промислового комплексу регіону.

5. На основі проведеної аналітичної оцінки виявлено, що навіть у межах Полтавської області територіальна диференціація галузей промисловості за соціально-економічними показниками досить істотна, а негативні соціальні наслідки функціонування промислового виробництва мають стійку територіальну локалізацію (що підтверджує проведена класифікація територій Полтавської області за рівнем техногенного навантаження, дослідження специфіки територіальної структури промисловості, аналіз територіальної диференціації економічних показників).

6. Досягнення вагомих соціальних зрушень у промисловому виробництві, прискорення темпів упровадження нових технологій (у тому числі ресуросозберігаючих, маловідходних) потребує кардинальної зміни режиму його інвестиційного забезпечення; підвищення якості інноваційної продукції; прискореного розвитку інноваційного підприємництва; переорієнтації інвестиційно-інноваційної діяльності з короткострокової на середньо- та довгострокову перспективу з урахуванням цільових орієнтацій розвитку регіону (спираючись на державну підтримку цих процесів).

7. Установлено, що діючий нині порядок природокористування недостатньо враховує розподіл “екологічної відповідальності” між державою, регіоном і промисловими підприємствами (особливо видобувними, природомісткими виробництвами), а також рівень їх витрат на потреби охорони та відтворення навколишнього природного середовища. Це потребує зміни пропорцій розподілу коштів між регіональними й Державним бюджетом на користь регіонів.

8. Запропоновану систему пріоритетів слід вважати основою цілеспрямованого соціально-економічного розвитку промислового комплексу регіону. Стосовно Полтавської області вони передбачають нарощування обсягів виробництва у соціально значимих та експортоорієнтованих галузях, що забезпечують фінансові надходження у Державний, регіональний, місцеві бюджети (залізорудна, нафтовидобувна промисловість), а також у електроенергетиці, машинобудуванні.

9. Розроблено рекомендації щодо створення нової ефективної системи управління, яка позитивно вплине на функціонування промисловості, а саме: запропоновано створення координаційної ради управління промисловим комплексом Східного регіону з визначенням її функцій, повноважень та фінансового забезпечення (включаючи джерела його формування), а також координаційної ради по управлінню промисловим комплексом області з відповідним фондом сприяння його розвитку.

10. Визначені у межах діючого організаційно-економічного механізму управління напрями вдосконалення його складових – бюджетної, інноваційно-інвестиційної, податкової, цінової та фінансово-кредитної – передбачають підвищення рівня самодостатності регіонів із метою розширення можливостей суб’єктів господарювання. Необхідними заходами є: збільшення частки податкових відрахувань до місцевих бюджетів у сукупності до 65-75% та їх закріплення впродовж 3-5 років; запровадження системи науково обґрунтованих соціальних стандартів бюджетного забезпечення регіонів.