10. Гроші та їх функції. Демонетизація золота.

Гроші - це особливий товар або загальновизнаний матеріальний носій, що виконує роль всезагального еквіваленту в процесі обміну товарів на ринку. Гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів.

Функції грошей: міра вартості – озн., що за допомогою грошей визначають ціни всіх ін. товарів. Вартість грошей визнач. купівельною силою, що знах. свій вираз у абсолютній к-ті товарів, яку можна придбати за дану грошову од .; засіб обміну – гроші є посередником між продавцем і покупцем (Т-Г-Т); засіб нагромадження – гроші дають можливість нагромаджувати майно. Для закупівлі капітальних благ необхідно попередньо нагромадити гроші. Придбання предметів споживання значної цінності (житло, меблі, автомобіль та ін.) також передбачає попереднє заощадження грошей.

За Марксом виділяють додатково ще 2 функції: засіб платежу – існ. можливість купувати товар без передоплати; світові гроші, тобто гроші є міжнар. платіжним засобом.

Демонетизація золота — втрата золотом функцій грошей, тобто виключення золотих монет із внутрішнього і зовнішнього грошового обігу у всіх країнах. У внутрішньому звертанні демонетизація відбулася на початку 30-х років ХХ в. Демонетизація золота обумовлена об'єктивними і суб'єктивними причинами:

1. Золоті гроші не відповідають потребам сучасного товарного виробництва, коли переборена економічна відособленість товаровиробників у зв'язку з тенденцією до усуспільнення і планомірності навіть при приватній власності.

2. З розвитком кредитних відносин кредитні гроші — банкноти, векселі, чеки — поступово витиснули золото спочатку з внутрішнього грошового обігу, а потім з міжнародних валютних відносин.

3. Суб'єктивні фактори — валютна політики країн, державне регулювання операцій із золотом — прискорюють його демонетизацію.

Грошова система — це спосіб організації грошового обігу, що склався історично в даній країні й закріплений законом. Економісти розрізняють два типи грошових систем:

1) металевого обігу, в яких грошовий товар виконує всі функції грошей або лежить в основі грошової системи; 2) паперово-кредитного грошового обігу, які базуються на паперових грошах.

Історії відомі два види металевих систем: а) біметалізм; б) монометалізм. Біметалізм — грошова система, в якій за золотом і сріблом законодавчо закріплено роль грошей. За цієї системи валютні метали відігравали рівноправну роль і в обігу перебували монети з обох металів. Монометалізм — грошова система, основу якої становить лише один метал (золото або срібло). У другій половині ХІХ ст. утвердилась система золотого монометалізму, за якої лише золото є загальним еквівалентом. Виділяють чотири різновиди золотого монометалізму:

1. золотомонетний стандарт, якому були властиві: обов’язковий обіг золотих монет, виконання золотом усіх функцій грошей, вільний рух золота між країнами, вільне чеканення золотих монет із фіксованих вмістом, вільний обмін паперових грошей на золоті монети та ін.;

2. золотозлитковий стандарт, за яким банкноти розмінювались на золото лише при поданні суми, встановленої законом (напр., в Англії – 1700 фунтів стерлінгів за злиток золота);

3. золотодевізний стандарт – банкноти обмінювались на іноземну валюту (девізи), яка в свою чергу, обмінювалась на золото. Ця форма була запроваджена у 30 країнах світу. У другому та третьому різновидах золотого монометалізму в обігу відсутні золоті монети, монетарне золото зосереджується в руках держави, а золото не виконує функцій засобу обігу і платежу;

4. золотодоларовий стандарт, за яким розмін банкнот на золото був скасований в усіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн – членів МВФ. У 1971 р. було припинено обмін доларів на золото.

Сучасна грошова с-ма має такі ознаки: в обігу перебувають в основному паперові гроші, широкий розвиток безготівкового обігу і скорочення обігу готівки, зростання ролі держави в стабілізації грош. обігу.