
- •1. Предмет економічної теорії.
- •2. Потреби та ек. Інтереси
- •3. Основні проблеми економічної організації.
- •4. Економічні ресурси. Крива виробничих можливостей
- •5.Основні економічні школи
- •6.Національна економіка й економічна система.
- •7. Суть власності, її типи та форми.
- •8. Форма господарства. Причини виникнення товарного виробництва та його види
- •9. Суть командної економіки та її ознаки.
- •10. Гроші та їх функції. Демонетизація золота.
- •11. Ринкова економічна система.
- •12. Ціна та її функції.
- •14. Суть і форми монополії.
- •15. Економічні функції держави.
- •17. Суть та функції підприємства.
- •13. Суть та умови виникнення конкуренції.
- •19. Суть ринку та умови його винекнення.
- •20. Інфраструктура ринку та її види.
- •21. Правові форми ділових підприємств.
- •22. Макроекономічні показники обсягу національного виробництва.
- •23.Показники рівня зайнятості
- •24.Показники рівня цін. Індекси цін
- •25. Макроекономічні показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків. Платіжний баланс.
- •26. Макроекономічні показники розподілу доходів та рівня життя.
- •27. Методологія обчислення ввп
- •28. Сукупний попит і його складові. Крива сукупного попиту та її переміщення.
- •29. Сукупна пропозиція і його складові. Крива сукупної пропозиції та її переміщення.
- •30. Рівновага сукупного попиту і пропозиції. Дискусія з приводу сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •31. Споживання і заощадження. Інструменти для аналізу. Чинники споживання та заощадження
- •32. Моделі поведінки споживача. Кейнсіанська ф-я спож. Гіпотези ж.Ц. Та постійного доходу.
- •33. Суть та види інвестицій. Крива інвестиційного попиту.
- •34. Суть, фактори і типи економічного зростання.Погляди на економічне зростання
- •35. Сукупні видатки та їх складові. Методи визн. Рівноважного ввп у короткостроковому періоді.
- •36. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор видатків.
- •37. Вплив міжнародної торгівлі і державного сектора на рівноважний ввп.
- •38. Економічні коливання та їх причини. Фази ділового циклу.
- •39.Безробіття його причини та види. Природна норма безробіття.
- •40. Суть інфляції, її причини та види. Наслідки інфляції.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •42. Суть монетарної політики. Пропозиція грошей і створення банківських депозитів.
- •43. Центральний банк та його місце в національній економіці. Застосування Центральним банком знарядь монетарної політики. Політика дорогих та дешевих грошей.
- •44. Суть фіскальної політики та її знаряддя. Дискреційна та не дискреційна фіскальна політика
- •45. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Крива Лафера. Державний борг.
- •46. Валютні курси. Плаваючі і фіксовані валютні курси.
- •47. Основні форми міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля та її основні чинники. Показники участі країни у міжнародному поділі праці.
- •48. Зовнішньоторговельна політика та її інструмент. Аргументи на користь та проти політики протекціонізму.
- •54. Законодавче встановлення максимальних і мінімальних цін. Мінімальна ціна праці.
- •55. Цінова еластичність попиту та її види. Дугова і точкова еластичність попиту. Інші концепції цінової еластичності попиту.
- •56. Цінова еластичність пропозиції та її види. Дугова і точкова еластичність пропозиції.
- •57. Чинники, які визначають еластичність попиту та пропозиції. Еластичність пропозиції в миттєвому, короткостроковому і тривалому періодах.
- •58. Цінова еластичність попиту і загальний виторг продавця. Залежність між ціною і загальним виторгом продавця.
- •59. Особливості сільського господарства як галузі економіки. Застосування мікроекономічного інструментарію для аналізу поведінки сільськогосподарських виробників.
- •60. Державна політика цін на сільськогосподарську продукцію. Доходи сільськогосподарських виробників в умовах ринкової економіки.
- •61. Мікроекономічний аналіз податків. Вплив непрямих податків на пропозицію. Розподіл податку між виробниками і споживачами.
- •62. Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію. Розподіл дотацій та субсидій між виробниками і споживачами.
- •63. Суть теорії корисності. Гранична та загальна корисність. Закон спадної граничної корисності.
- •64.Максимізація загальної корисності і стан рівноваги споживача.Гранична корисність грошей.Взаємозв’язок…
- •65.Побудова кривої попиту на основі граничної корисності.Споживчий надлишок.
- •66. Карта байдужості та бюджетна пряма.Визначення стану рівноваги спожив.
- •67.Впливи змін у доходах споживачів і цінах на бюджетну пряму.Криві…
- •68.Виробнича ф-я та її види.Ізокванти.
- •69. Загальний, середній та граничний продукти.Стадії виробництва.
- •70. Витрати виробництва та їх класифікація. Короткострокові витрати.
- •71.Ізокоста.Довгострокові витрати.Крива…
- •72.Ефект масштабу та причини його виникнення.Закон…
- •73.Виторг фірми та його види. Залежність між…
- •74. Доходи, витрати і прибуток фірми. Бухгалтерський і економічний прибуток
- •75. Визначення оптимальної позиції фірми в короткостроковому періоді методами зіставлення загального доходу та загальних витрат
- •76. Фірма як основна виробнича одиниця.
42. Суть монетарної політики. Пропозиція грошей і створення банківських депозитів.
Монетарна політика – це заходи Центрального Банку, спрямовані на зниження інфляції, збільшення обсягів зайнятості та досягнення природного обсягу виробництва шляхом регулювання обсягів грошової маси.
Основними інструментами монетарної політики є:
норма резервних витрат
облікова ставка (ставка рефінансування)
операції на відкритому ринку
Розглянемо дані інструменти припустивши, що ЦБ прагне стимулювати економічну активність.
З цією метою він може зменшити норму резервних вимог. Зменшивши норму резервування ЦБ надає можливість комерційним банкам збільшити обсяги кредитування економіки. Як наслідок кредитну ресурси дешевшають (це уможливлює ширше фінансування інвестицій і сприяє економічному зростанню).
Облікова ставка – це ставка процента, за якою комерційні банки можуть отримувати позику у ЦБ. Запозичення в ЦБ не підлягають обов’язковому резервуванню, а тому автоматично збільшують обсяги кредитування економіки. Для уповільнення темпів зростання пропозиції грошей ЦБ підвищує облікову ставку, а для пришвидшення – знижує облікову ставку.
Найважливішим знаряддям ЦБ є операції на відкритому ринку – купівля-продаж державних цінних паперів. Купуючи або продаючи державні цінні папери на відкритому ринку, ЦБ може відповідно збільшити або зменшити надлишкові резерви, а водночас пропозицію банківських грошей та грошову масу загалом.
Ефективність інструментів монетарної політики є дуже різною, зокрема:
зміна норм резервування дає миттєвий ефект для економіки. Однак такий інструмент є надто жорсткий і може викликати кризу банківської системи.
облікова ставка ЦБ меншою мірою впливає на грошову масу. При цьому облікова ставка часто сприймається як орієнтир для ставок за кредитами.
операції з цінними паперами є найбільш гнучким інструментом, який однак може призвести до ефекту витіснення.
Пропозиція грошей – це загальна маса коштів, які циркулюють в економіці. Пропозиція грошей вимірюється з допомогою так-званих грошових агрегатів:
МО – готівка (паперові гроші + монети)
М1 = МО + кошти на розрахункових рахунках і поточних рахунках у національній валюті
М2 = М1 + строкові вклади в національній валюті та валютні кошти
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банку і цінні папери власного боргу банку.
Розглянемо як впливає на пропозицію грошей створення банківських депозитів комерційними банками.
Для аналізу процесу створення банківських депозитів вдалися до припущень:
баланс банку має спрощений вигляд і в ньому відображаються лише депозити, кредити та резерви
норма резервування встановлена на рівні 10%
позики надаються банкам не у готівковій формі, а у вигляді чека, який може бути зарахований на рахунок позичальника.
Нехай деякий індивід вносить в банк 1 тис. грн. в банк А:
Проте сучасні банки не тримають 100% депозитів в резервах. Отже, враховуючи, що норма резервування становить 10%, банк А мусить відкласти з 1000 грн. 100 грн. у вигляді резервів. Тоді в резервах залишається на 900 грн. більше, ніж потрібно для забезпечення резервних вимог. Оскільки надлишкові резерви не приносять процентів, банк з метою одержання прибутку надає в позику 900 грн. надлишку. Позика може надаватися підприємствам для купівлі устаткування або населенню. Баланс матиме вигляд:
Особа, яка позичила гроші в банку А (900 грн.) кладе їх у інший банк. В результаті банк А створив нові гроші. До початкової суми депозиту 1000 грн. він додав 900 грн. депозитів в іншому. Отже сума банківських грошей зросла до 1900 грн. Так починається ланцюг розширення депозитів, в результаті якого створюється ще більше банківських грошей. Обсяги наданих кредитів кількаразово перевищують вартість початкового вкладу.
Сума
Депозитів = 1000 грн. + 900 грн.+ …= 1000 +
1000
0,9
+ 1000
+…=
М – мультиплікатор грошей
N – норма резервування
Проте не завжди розширення депозитів відбувається в обсягах передбачених розміром мультиплікатора грошей. Мультиплікативний процес може уповільнюватися чи перериватися обставинами:
комерційні банки зберігають надлишкові резерви
кредити отримуються у вигляді готівкових коштів