
- •1. Предмет економічної теорії.
- •2. Потреби та ек. Інтереси
- •3. Основні проблеми економічної організації.
- •4. Економічні ресурси. Крива виробничих можливостей
- •5.Основні економічні школи
- •6.Національна економіка й економічна система.
- •7. Суть власності, її типи та форми.
- •8. Форма господарства. Причини виникнення товарного виробництва та його види
- •9. Суть командної економіки та її ознаки.
- •10. Гроші та їх функції. Демонетизація золота.
- •11. Ринкова економічна система.
- •12. Ціна та її функції.
- •14. Суть і форми монополії.
- •15. Економічні функції держави.
- •17. Суть та функції підприємства.
- •13. Суть та умови виникнення конкуренції.
- •19. Суть ринку та умови його винекнення.
- •20. Інфраструктура ринку та її види.
- •21. Правові форми ділових підприємств.
- •22. Макроекономічні показники обсягу національного виробництва.
- •23.Показники рівня зайнятості
- •24.Показники рівня цін. Індекси цін
- •25. Макроекономічні показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків. Платіжний баланс.
- •26. Макроекономічні показники розподілу доходів та рівня життя.
- •27. Методологія обчислення ввп
- •28. Сукупний попит і його складові. Крива сукупного попиту та її переміщення.
- •29. Сукупна пропозиція і його складові. Крива сукупної пропозиції та її переміщення.
- •30. Рівновага сукупного попиту і пропозиції. Дискусія з приводу сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •31. Споживання і заощадження. Інструменти для аналізу. Чинники споживання та заощадження
- •32. Моделі поведінки споживача. Кейнсіанська ф-я спож. Гіпотези ж.Ц. Та постійного доходу.
- •33. Суть та види інвестицій. Крива інвестиційного попиту.
- •34. Суть, фактори і типи економічного зростання.Погляди на економічне зростання
- •35. Сукупні видатки та їх складові. Методи визн. Рівноважного ввп у короткостроковому періоді.
- •36. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор видатків.
- •37. Вплив міжнародної торгівлі і державного сектора на рівноважний ввп.
- •38. Економічні коливання та їх причини. Фази ділового циклу.
- •39.Безробіття його причини та види. Природна норма безробіття.
- •40. Суть інфляції, її причини та види. Наслідки інфляції.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •42. Суть монетарної політики. Пропозиція грошей і створення банківських депозитів.
- •43. Центральний банк та його місце в національній економіці. Застосування Центральним банком знарядь монетарної політики. Політика дорогих та дешевих грошей.
- •44. Суть фіскальної політики та її знаряддя. Дискреційна та не дискреційна фіскальна політика
- •45. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Крива Лафера. Державний борг.
- •46. Валютні курси. Плаваючі і фіксовані валютні курси.
- •47. Основні форми міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля та її основні чинники. Показники участі країни у міжнародному поділі праці.
- •48. Зовнішньоторговельна політика та її інструмент. Аргументи на користь та проти політики протекціонізму.
- •54. Законодавче встановлення максимальних і мінімальних цін. Мінімальна ціна праці.
- •55. Цінова еластичність попиту та її види. Дугова і точкова еластичність попиту. Інші концепції цінової еластичності попиту.
- •56. Цінова еластичність пропозиції та її види. Дугова і точкова еластичність пропозиції.
- •57. Чинники, які визначають еластичність попиту та пропозиції. Еластичність пропозиції в миттєвому, короткостроковому і тривалому періодах.
- •58. Цінова еластичність попиту і загальний виторг продавця. Залежність між ціною і загальним виторгом продавця.
- •59. Особливості сільського господарства як галузі економіки. Застосування мікроекономічного інструментарію для аналізу поведінки сільськогосподарських виробників.
- •60. Державна політика цін на сільськогосподарську продукцію. Доходи сільськогосподарських виробників в умовах ринкової економіки.
- •61. Мікроекономічний аналіз податків. Вплив непрямих податків на пропозицію. Розподіл податку між виробниками і споживачами.
- •62. Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію. Розподіл дотацій та субсидій між виробниками і споживачами.
- •63. Суть теорії корисності. Гранична та загальна корисність. Закон спадної граничної корисності.
- •64.Максимізація загальної корисності і стан рівноваги споживача.Гранична корисність грошей.Взаємозв’язок…
- •65.Побудова кривої попиту на основі граничної корисності.Споживчий надлишок.
- •66. Карта байдужості та бюджетна пряма.Визначення стану рівноваги спожив.
- •67.Впливи змін у доходах споживачів і цінах на бюджетну пряму.Криві…
- •68.Виробнича ф-я та її види.Ізокванти.
- •69. Загальний, середній та граничний продукти.Стадії виробництва.
- •70. Витрати виробництва та їх класифікація. Короткострокові витрати.
- •71.Ізокоста.Довгострокові витрати.Крива…
- •72.Ефект масштабу та причини його виникнення.Закон…
- •73.Виторг фірми та його види. Залежність між…
- •74. Доходи, витрати і прибуток фірми. Бухгалтерський і економічний прибуток
- •75. Визначення оптимальної позиції фірми в короткостроковому періоді методами зіставлення загального доходу та загальних витрат
- •76. Фірма як основна виробнича одиниця.
37. Вплив міжнародної торгівлі і державного сектора на рівноважний ввп.
Рівноважний ВВП досягається тоді, коли сукупні видатки і реальний ВВП рівні між собою.
Чистий експорт – різниця між експортом та імпортом товарів і послуг. Він додатний, якщо перевищує імпорт. Додатний чистий експорт збільшує, а від’ємний зменшує сукупні видатки на купівлю національного продукту країни, бо певна його частина споживається за кордоном. Тому додатний експорт збільшує реальний ВВП.
На сукупні видатки та реальний ВВП впливає також державний сектор. Вплив державного сектора відбувається передусім через державні закупівлі товарів і послуг та податки.
Збільшення закупівель товарів і послуг збільшують сукупні видатки та рівноважний ВВП. Зміна держ закупівель спричиняє мультипліковану зміну рівноважного ВВП.
На ВВП впливають також податки, їх збільшення скорочує сукупні видатки, а зменшення навпаки призводить до зростання.
Підхід “податки-обсяг виробництва”
C+I+G+X
C+I+G+X –сукупні видатки в умовах відсутності податку.
Ct+I+G+X –сукупні видатки після сплати податку.
E0,E1 – рівноважний ВВП до і після сплати податку.
Підхід “витікання-ін’єкції”
S+M –витікання до запровадження податку
St+M+T –витікання після запровадження податку
38. Економічні коливання та їх причини. Фази ділового циклу.
В ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають то спадають. Такі зміни називають економічними коливаннями. Вони пов’язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди.
Ділові цикли неоднакові за тривалістю, але вони мають одні і ті самі фази:
Піднесення
спад – фаза ділового циклу, в якій обсяг нац. виробництва скорочується не менше, як 2-х кварталів поспіль.
Дно – найнижча точка спаду. Початок піднесення, що настає за спадом називається пожвавленням, а тривалий спад – депресія.
вершина.
Артур Оукен виявив кількісну залежність між зміною обсягу націон в-ва і зміною рівня безробіття. ЇЇ називають законом Оукена.
Зміна рівня безробіття=-1/2(% зміни реального ВВП-3)
Згідно з цим рівнянням, коли темп реального приросту ВВП рівний 3% за рік, то рівень безробіття не змінюється і дорівнює природному.
Існують так звані сезонні коливання, причини яких криються або в природних умовах в-ва і збуту, або у звичаях і традиціях даного с-ва.
Є 2 концепції для пояснення ділової активності:
- екстернальні теорії – шукають основні причини природних коливань у чинниках, які лежать поза межами екон. с-ми;
- інтернальні теорії – шукають осн причини екон коливань всередині самої екон с-ми (в грошах, інвестиціях, цінах, сподіваннях).
39.Безробіття його причини та види. Природна норма безробіття.
Найчастіше рівень зайнятості в нац. екон. характеризують за допомогою показника рівня безробіття. Для його обчислення все населення від 16 років поділяють на три групи:
a)зайняті
б) безробітні
в) ті що не входять до робочої сили.
Зайняті це, люди що виконують оплачувані види робіт, та ті, що мають робочі місця, але не працюють через хворобу. Безробітні – це особи що не мають роботи але активно її шукають. Ті що не входять до робочої сили це частина дорослого населення яка зайнята в домашньому господарстві.
Відношення
чисельності безробітних до загальної
кількості робочої сили називають рівнем
безробіття.
Коефіцієнт участі в робочій силі
Фрикційне безробіття – пов’язане з постійним рухом населення між регіонами і видами праці, а також із певними стадіями життя людей.
Структурне безробіття – виникає тоді, коли пропозиція робочої сили і попит на неї не збігаються. Така невідповідність найчастіше виникає внаслідок змін в структурі споживчого попиту
Циклічне безробіття – спричиняється фазою спаду ділового циклу, характеризується недостатністю сукупних видатків.
Є 3 основні причини безробіття:
- пошуком роботи;
- негнучкістю зп;
- недостатнім сукупним попитом.
Негнучкість зп означає, що зп не реагує на зміни у співвідношенні попиту і пропозиції на ринку праці. Не рідко зп утримується на рівні, вищому за рівноважний, а її зниження нині практично неможливе.
Недостатній сукупний попит виникає в ході економічного циклу, коли національна економіка перебуває у стаді спаду і процес продажу утруднюється і зростають запаси непроданих товарів.
Природна норма безробіття – це стаціонарний рівень безробіття. Вона залежить від коефіцієнта звільнень з роботи та коефіцієнта працевлаштування.
Коефіцієнт працевлаштування – це частка безробітних, яка знаходить роботу щомісяця. Для зниження норми безробіття потрібно знизити коефіцієнт звільнень з роботи або підвищити коефіцієнт працевлаштування.