24.Показники рівня цін. Індекси цін

Сфера цін є третьою сферою макроеко-номіки. Будь-якій національній економіці необхідні стабільні ціни на вільних ринках. Як відомо, ціни на вільному ринку визначаються під впливом взаємодії попиту й пропозиції. Причому стабільність цін не треба розуміти так, що вони не змінюються. На вільно­му ринку це просто неможливо. До того ж з другої половини XX ст. ціни, як кажуть економісти, прямують вулицею з одностороннім рухом — тільки зростають. У цій ситуації стабільність цін означає, що темп зростання їх невисокий, сталий і характеризується кількома відсотками за рік. Жодна країна не може нині уникнути зростання цін.

Чому всі країни так прагнуть до стабільності цін? Річ у тім, що ціни — це свого роду лінійка, за допомогою якої вимірюють результативність еко­номічної діяльності. Від рівня цін залежить економічна поведінка і фірм, і споживачів; швидке зростання цін призводить до економічного безлад­дя, а інколи й хаосу. За такої ситуації фірми та споживачі втрачають орієн­тири раціональної поведінки, а ефективність функціонування економіки знижується.

Зростання загального рівня цін означає наявність у країні інфляції. Що розуміють під загальним рівнем цін? Ми як покупці маємо справу з ін­дивідуальними цінами на товари і послуги й ніколи не купуємо товарів за загальним рівнем цін. Динаміку всіх цін, або загального рівня цін, визна­чають за допомогою індексів цін — індексів Леспейреса, Пааше та Фішера.

Індекси цін Леспейреса показують, як змінився рівень цін упродовж певного проміжку часу, якщо структура виробництва і споживання не змінилася. Отже, цей індекс не враховує змін у виробництві й споживанні, пов'язаних із науково-технічним прогресом. Цей індекс обчислюють та­ким чином:

де і p_Q — ціни відповідно в поточному та базовому періодах; q₀ обсяг виробництва в базовому періоді.

Індекс цін Леспейреса, обчислений для незмінного кошика споживчих товарів і послуг, називають індексом споживчих цін (ІСЦ). Інакше ка­жучи, індекс споживчих цін обчислюється як відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг (споживчого кошика) в поточному періоді та сукупною ціною споживчого кошика в базовому періоді:

q_k — споживчий кошик товарів і послуг.

Основними товарними групами у споживчому кошику є продукти хар­кання, одяг, житло, транспортні послуги, освіта, книги, медичні послуги, предмети особистої гігієни тощо.

Індекс споживчих цін у більшості країн обчислюють щомісяця, він є найпоширенішим показником рівня інфляції.

Для виявлення динаміки загального рівня цін обчислюють також індекс Пааше. У цьому разі змінними вагами є структура виробництва розрахун­кового року. Цей індекс обчислюють таким чином:

де q_l — обсяг виробництва в розрахунковому році.

Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП.

ІСЦ і дефлятор ВВП дають дещо різні результати щодо динаміки за­гального рівня цін. Оскільки ІСЦ не враховує змін у структурі споживання товарів і послуг, то цей індекс дещо завищує темп зростання рівня цін. І навпаки, дефлятор ВВП дещо недооцінює зростання загального рівня цін, бо на цей індекс впливають структурні зрушення, які нейтралізують підви­щення цін на окремі товари і послуги. Між цими двома індексами цін є три основні відмінності. По-перше, набір товарів для обчислення дефлято-ра ВВП містить як споживчі блага, так і капітальні блага, які купують ді­лові підприємства і держава. Обчислюючи ІСЦ, враховуємо лише ціни то­варів і послуг, які купують споживачі.

По-друге, при обчисленні дефлятора ВВП беремо лише вітчизняні това­ри і послуги, в тому числі й експортовані. Імпортні товари не є частиною ВВП, і тому їх не враховують, обчислюючи дефлятор ВВП. До споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відобра­жається і зміна цін на імпортні товари.

По-третє, найсуттєвіша відмінність між цими двома показниками ди­наміки загального рівня цін полягає в тому, що дефлятор ВВП є індексом із змінними вагами, а ІСЦ — з постійними. Інакше кажучи, ІСЦ обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як при обчисленні деф­лятора ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг.

Індекс Фішера як середнє геометричне значення індексів Леспейреса і Пааше згладжує неточності в оцінці зростання загального рівня цін, при­таманні індексам зі змінними і постійними вагами. Індекс Фішера обчис­люють за формулою:

Для виявлення динаміки цін на експортні та імпортні товари, інве­стиційні блага тощо обчислюють відповідні індекси. Різні індекси викори­стовують для різних цілей. Наприклад, ті, що працюють за заробітну пла­ту, бажають пов'язати їхню платню з динамікою вартості життя в країні. Цю динаміку найточніше відображає ІСЦ. Оскільки ІСЦ та подібні індек­си легко обчислювати, то їх найчастіше використовують на практиці.

Інфлювання та дефлювання

Індекси цін використовують для зведен­ня багатьох номінальних змінних до реаль­них — номінального ВВП до реального, номінальної зарплати до реальної тощо.

Як нам уже відомо, на величину номінального ВВП впливають два чинники: 1) фізичний обсяг виробництва; 2) рівень цін, а на величину ре­ального ВВП — лише обсяг виробництва. Тому реальний ВВП знаходять так:

Реальний ВВП=

Звідси випливає, що дефлятор ВВП — це відношення номінального ВВП до реального. Темп зростання реального ВВП дорівнює темпові зро­стання номінального ВВП мінус значення дефлятора ВВП:

Темп зростання реального ВВП = темп зростання номінального ВВП - дефлятор ВВП.

Зведення номінального ВВП до реального відбувається шляхом інфлю-вання та дефлювання. Якщо дефлятор ВВП більший за одиницю, то зве­дення номінального ВВП до реального називають дефлюванням. Дефлю­вання — це зменшення номінального ВВП до розмірів реального. Якщо дефлятор ВВП менший за одиницю, то зведення номінального ВВП до ре­ального називають інфлюванням. Інфлювання — це збільшення номіналь­ного ВВП до розмірів реального.

У базовому році номінальний і реальний ВВП дорівнюють один одно­му, бо дефлятор ВВП рівний одиниці. Оскільки з другої половини XX ст. ціни щорічно зростають, то для років, що йдуть після базового, дефлятор ВВП більший за одиницю, для років, що передують базовому, — менший за одиницю. Тому для років, що йдуть після базового, номінальний ВВП перевищує реальний, а зведення номінального ВВП до реального відбува­ється через дефлювання. І навпаки, в роках, що передують базовому, но­мінальний ВВП менший за реальний, а їх зведення відбувається шляхом інфлювання.

У різних країнах рівень інфляції, обчислений за допомогою ІСЦ та дефлятора ВВП, неоднаковий. Цей рівень у 90-ті роки XX ст. у розвину­тих країнах вимірювався однозначним числом, а в країнах, що розвива­ються, — двозначними і тризначними числами. Динаміка ІСЦ та дефлято­ра ВВП є основним показником стану сфери цін.