
- •1. Предмет економічної теорії.
- •2. Потреби та ек. Інтереси
- •3. Основні проблеми економічної організації.
- •4. Економічні ресурси. Крива виробничих можливостей
- •5.Основні економічні школи
- •6.Національна економіка й економічна система.
- •7. Суть власності, її типи та форми.
- •8. Форма господарства. Причини виникнення товарного виробництва та його види
- •9. Суть командної економіки та її ознаки.
- •10. Гроші та їх функції. Демонетизація золота.
- •11. Ринкова економічна система.
- •12. Ціна та її функції.
- •14. Суть і форми монополії.
- •15. Економічні функції держави.
- •17. Суть та функції підприємства.
- •13. Суть та умови виникнення конкуренції.
- •19. Суть ринку та умови його винекнення.
- •20. Інфраструктура ринку та її види.
- •21. Правові форми ділових підприємств.
- •22. Макроекономічні показники обсягу національного виробництва.
- •23.Показники рівня зайнятості
- •24.Показники рівня цін. Індекси цін
- •25. Макроекономічні показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків. Платіжний баланс.
- •26. Макроекономічні показники розподілу доходів та рівня життя.
- •27. Методологія обчислення ввп
- •28. Сукупний попит і його складові. Крива сукупного попиту та її переміщення.
- •29. Сукупна пропозиція і його складові. Крива сукупної пропозиції та її переміщення.
- •30. Рівновага сукупного попиту і пропозиції. Дискусія з приводу сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •31. Споживання і заощадження. Інструменти для аналізу. Чинники споживання та заощадження
- •32. Моделі поведінки споживача. Кейнсіанська ф-я спож. Гіпотези ж.Ц. Та постійного доходу.
- •33. Суть та види інвестицій. Крива інвестиційного попиту.
- •34. Суть, фактори і типи економічного зростання.Погляди на економічне зростання
- •35. Сукупні видатки та їх складові. Методи визн. Рівноважного ввп у короткостроковому періоді.
- •36. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор видатків.
- •37. Вплив міжнародної торгівлі і державного сектора на рівноважний ввп.
- •38. Економічні коливання та їх причини. Фази ділового циклу.
- •39.Безробіття його причини та види. Природна норма безробіття.
- •40. Суть інфляції, її причини та види. Наслідки інфляції.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.
- •42. Суть монетарної політики. Пропозиція грошей і створення банківських депозитів.
- •43. Центральний банк та його місце в національній економіці. Застосування Центральним банком знарядь монетарної політики. Політика дорогих та дешевих грошей.
- •44. Суть фіскальної політики та її знаряддя. Дискреційна та не дискреційна фіскальна політика
- •45. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Крива Лафера. Державний борг.
- •46. Валютні курси. Плаваючі і фіксовані валютні курси.
- •47. Основні форми міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля та її основні чинники. Показники участі країни у міжнародному поділі праці.
- •48. Зовнішньоторговельна політика та її інструмент. Аргументи на користь та проти політики протекціонізму.
- •54. Законодавче встановлення максимальних і мінімальних цін. Мінімальна ціна праці.
- •55. Цінова еластичність попиту та її види. Дугова і точкова еластичність попиту. Інші концепції цінової еластичності попиту.
- •56. Цінова еластичність пропозиції та її види. Дугова і точкова еластичність пропозиції.
- •57. Чинники, які визначають еластичність попиту та пропозиції. Еластичність пропозиції в миттєвому, короткостроковому і тривалому періодах.
- •58. Цінова еластичність попиту і загальний виторг продавця. Залежність між ціною і загальним виторгом продавця.
- •59. Особливості сільського господарства як галузі економіки. Застосування мікроекономічного інструментарію для аналізу поведінки сільськогосподарських виробників.
- •60. Державна політика цін на сільськогосподарську продукцію. Доходи сільськогосподарських виробників в умовах ринкової економіки.
- •61. Мікроекономічний аналіз податків. Вплив непрямих податків на пропозицію. Розподіл податку між виробниками і споживачами.
- •62. Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію. Розподіл дотацій та субсидій між виробниками і споживачами.
- •63. Суть теорії корисності. Гранична та загальна корисність. Закон спадної граничної корисності.
- •64.Максимізація загальної корисності і стан рівноваги споживача.Гранична корисність грошей.Взаємозв’язок…
- •65.Побудова кривої попиту на основі граничної корисності.Споживчий надлишок.
- •66. Карта байдужості та бюджетна пряма.Визначення стану рівноваги спожив.
- •67.Впливи змін у доходах споживачів і цінах на бюджетну пряму.Криві…
- •68.Виробнича ф-я та її види.Ізокванти.
- •69. Загальний, середній та граничний продукти.Стадії виробництва.
- •70. Витрати виробництва та їх класифікація. Короткострокові витрати.
- •71.Ізокоста.Довгострокові витрати.Крива…
- •72.Ефект масштабу та причини його виникнення.Закон…
- •73.Виторг фірми та його види. Залежність між…
- •74. Доходи, витрати і прибуток фірми. Бухгалтерський і економічний прибуток
- •75. Визначення оптимальної позиції фірми в короткостроковому періоді методами зіставлення загального доходу та загальних витрат
- •76. Фірма як основна виробнича одиниця.
21. Правові форми ділових підприємств.
Залежно від основних типів і форм власності виділяють такі правові форми підприємств: приватні, колективні, державні. Приватна власність у класичному розумінні – це власність однієї особи.У межах приватної власності виділяють: одноосібне володіння(індивідуальнепідприємство);партнерство(товариство);корпорацію.
Одноосібні підприємства та товариства є власністю однієї особи, суб’єкта, що самостійно веде справу, організовує, працює, веде бухгалтерію, здійснює управління, повністю відповідає за ризик і отримує увесь дохід. Перевагами таких підприємств є: економічна свобода дій (вибір сфери діяльності, обсягів виробництва, способів використання, доходу); оперативність, безпосередня зацікавленість в ефективній діяльності, низькі організаційні витрати.
Недоліками одноосібного володіння є: їхні обмежені фінансові можливості, проблеми з отриманням кредитів і відповідно з оновленням виробництва та застосування здобутків НТП, зосередження в руках однієї особи функцій виробництва, управління і реалізації, що ускладнює життя й часто призводять до прийняття помилкових рішень, а навіть банкрутства. Партнерство, як форма підприємства ґрунтується на об’єднанні майна різних власників. Партнерства – це переважно закриті підприємства, з відносно невеликою кількістю учасників. Переваги: 1) зрослі фінансові можливості (ефект об’єднання);2) більше довіри в банків, а отже, легший доступ до кредитів; 3) зниження ризику банкрутства; 4) вища ефективність управління внаслідок розподілу функціональних обов’язків між партнерами.Корпорація – форма об’єднання капіталів учасників акціонерного товариства. Утворюється об’єднанням пайових внесків акціонерів. Капітал корпорації формується у грошовій формі й ділиться на однакові паї у вигляді акцій. Акції дають право його власникові на участь в управлінні корпорацією і на дохід у вигляді дивіденду. Засновниками корпорації можуть бути фізичні або юридичні особи, які розподіляють акції між собою. Хто має більше акцій – має й більше прав. Найвищим органом управління корпорацією є загальні збори акціонерів. Реально ж рішення ухвалюють акціонери, які володіють контрольним пакетом акцій. Теоретично – це 50% плюс одна акція.До переваг корпорацій слід віднести: кращі умови залучення фінансових ресурсів (через продаж акцій), легший доступ до кредитів, зменшення ризику банкрутства,ефективне управління і маркетинг.
Одночасно корпораціям властиві такі недоліки: значні затрати й труднощі зі створенням та припиненням діяльності, ускладнена організаційна структура управління та його бюрократизація, подвійна система оподаткування.
Нові форми господарювання в Україні:
Господарські товариства – це підприємства, організації й установи, створені на засадах договору юридичних осіб і громадян шляхом об’єднання їхнього майна і підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.До господарських товариств належать:
Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за свої зобов’язання тільки майном підприємства (ЗАТ,ВАТ). ТзОВ – товариство, яке має статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів. Вищим органом товариства є збори учасників, які обирають голову товариства. ТзДВ – товариство, статутний фонд котрого поділений на частини, розміри яких визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками у статутний капітал, а в разі недостатності цих сум – додатковою, належним їм майном. Повне товариство – товариство, учасники якого здійснюють спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання товариства всім своїм майном. Командитне товариство – товариство, яке разом з одним чи кількома учасниками, що несуть відповідальність за зобов’язання товариства всім своїм майном, включає також одного чи кількох учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства.Ще однією новою формою організації підприємства в Україні є спільні підприємства(СП). СП може самостійно здійснювати всі види господарської діяльності, дозволені законодавством. За свої зобов’язання спільні підприємства несуть відповідність усім майном, що їм належить. СП створюють двома способами: через заснування СП двома або більше засновниками, один з яких є іноземцем; через придбання іноземним інвестором частки у статутному фонді діючого підприємства. Кооперативна фірма(спілка) – це добровільне об’єднання громадян з метою спільного виробництва товарів та послуг. Майно кооперативу складається з паїв його членів. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори його учасників. Державна форма господарювання – це така діяльність, яка ведеться на основі державної власності. В Укр. державне п-тво за рішенням КМУ може бути перетворене на казенне. Рішення про перетворення держ. підп-тв на казенні ухвалюються за однієї з таких умов: головним споживачем продукції п-тва(>50%) є держава; п-тво є природною монополією. Майно казенного п-тва належить йому згідно з правом оперативного управління.Комунальне підприємство – це підп-тво, яке засноване на власності відповідної територіальної громади.Колективне підприємство засноване на власності трудового колективу підприємства. У таких підп-твах фактори виробництва, включаючи вироблену продукцію й отримані доходи, належать колективу підп-тва вцілому.