Лекція № 3 (06.03.2013) Особливості оформлення документації при проектуванні асу тп.

При змістовному описі технологічної установки (процесу) і існуючої системи управління пропонується зробити чотири розділи:

1. Конструктивне оформлення і принцип дії;

2. Часові характеристики;

3. Існуюча структура керуючої частини системи;

4. Існуючий критерій управління і обмеження.

По розділу 1 пропонується представлення наступних конструктивних елементів:

а) граничні ємності для зберігання сировини і продукції;

б) основні і допоміжні робочі агрегати установки;

в) транспортні лінії, що зв’язують ємності і агрегати установки;

г) органи управління, що регулюють ті чи інші характеристики матеріальних та енергетичних потоків;

д) органи вимірювання характеристик потоків і різних фізико-хімічних показників стану процесів в установці

Зручна форма представлення матеріалу по розділу 1 – це принципова технологічна схема з короткою запискою.

По розділу 2-му показники функціонування установки в часі наступні:

а) термін життя (час від пуску до кінцевого руйнування установки); б) міжремонтний пробіг (час функціонування між капітальними ремонтами);

в) цикли зміни сировини, каталізатора;

г) цикли випуску продукції в установках періодичної дії;

Зручна форма представлення матеріалу – це часові діаграми з пояснювальними записками.

По розділу 3. При описі існуючої структури управляючої частини системи предполагается (як вже вказувалося раніше), що усі основні задачі пов’язані з управлінням вирішуються лише людьми. Цей колектив слід розділити на дві групи: технологів та операторів.

Технологи – розробляють технологічні інструкції, що містять оперативні вказівки до способів ведення процесу і його технічним показникам. Ці інструкції за мірою накопичення досвіду і у зв’язку з іншими обставинами стають застарілими і замінюються новими.

Оператори – приймають і реалізують рішення про управління з урахуванням вимог технологічних інструкцій і отриманих завдань по номенклатурі продукту, об’єму випуску і тому подібного.

Результати по розділу 3 зручно представляти графічно: на такій схемі інформаційні потоки будуть виходити від вищестоящої ступіні ієрархії і від органів вимірювання установки. Після цього групуватися у відповідності з розподіленими функціями між операторами і технологами і у формі прийнятих рішень замикатися на органи управління установки.

По розділу 4 при вивченні існуючої системи керування рекомендується звертати увагу на фактори, які формуються у вищестоячій ієрархічній сходинці для стимулювання тих чи інших рішень операторів і технологів установки, що є по суті неформалізованим критерієм керування.

По другому етапі (формулювання мети управління) – дві особливості:

1. Необхідність здійснення переходу від показників якості економічних до показників технологічних;

2. Необхідність ув’язки між собою загального для даної технологічної установки критерію з частними (локальними) критеріями її частин – вузлів, відділів і т.д.

Приклад. Для виробництва карбаміду на северодонецком комбінаті.

Виробництво карбаміду в цехі М2 северодонецкого комбіната. Критерій формулюється

Кі, Gi – затрати на відповідні матеріали та енергетичні потоки

Сconst – постійна собівартості незалежна від технологічних параметрів

В – продуктивність

Висновок: критерій оптимальності виробництва карбаміду зводиться до мінімізації сировиних (аміак) та енергетичних (пар та електроенергія) затрат у відділах синтезу, дистиляції та випарки в умовах дотримання регламентних обмежень на якісні показники готового продукту.

Для кожної технологічної стадії обраний свій частинний критерій.

1. Синтез – максимальна кількість конверсії вуглекислоти в карбамід;

2. По відділу дистиляції – максимум концентрації карбаміду в розчині поступаючому на випарку;

3. Випарка – мінімум вмісту побічних солей – біуретів у готовому продукті.

Критерій виробництва аміаку з коксового газу

Введення технологічного процесу виробництва аміаку з коксового газу з мінімальними питомими сировинними і енергетичними затратами при плановій продуктивності 200 т. аміаку на добу.