Співвідношення між собівартістю і об’ємом випускаємої продукції

(С-В)

Це співвідношення має розглядатися при оптимальних значеннях інших параметрах виробництва (крім продуктивності). Для кожного значення продуктивності можуть бути мінімізовані затрати на одиницю продукції номінальної якості.

В = В_const = В_пл (2)

В –> Вmax, C = C_const = С_пл (3)

Умова максимуму доходу:

D = Ц * В –З - > max (4)

З – затрати на виробництво.

Під собівартістю розуміються повні затрати на виробництво одиниці випускаємої продукції.

Аналіз собівартості

Вираз для собівартості може бути представлений у наступному вигляді:

(1)

С_с – затрати на сировину;

С_т – змінні технологічні витрати;

С_п – постійні витрати (грошові витрати/одиницю часу)

1. Затрати на сировину – цю складову собівартості можна прийняти пропорційною об’єму випускаємої продукції. При цьому С_с можуть обчислюватися з урахуванням коефіцієнту використання сировини в процесі ν

(2)

Sc - вартість вихідної сировини необхідного для вироблення одиниці продукції

При повній витраті сировини ν = 1. Тоді

(3)

При рішенні задачі оптимізації ν стає змінною величиною значення якої залежить від режиму процесу.

Якщо утворюється ряд побічних продуктів у кількостях пропорційних продуктивності В, які також реалізуються по деяким цінам, то отримується деяка частина вартості, яка може бути віднесена

(4)

β_i

n

S_поб.і

Змінні витрати S_T

Ця частина собівартості включає вартість електричної енергії, пару, охолоджуючої води, допоміжних матеріалів (наприклад каталізатор) та інші.

С_Т = В * S_Т (5)

(6)

S_Ei – одиниця вартості еннергетчного потоку;

або одиниця вартості допоміжного продукту.

q_i – кількість одиниць і-го енергетичного потоку чи допоміжного матеріалу, необхідних для виробництв одиниці продукції.

(7)

S_З – основний заробіток чи доплата за одиницю випускаємої продукції.

Постійні витрати Сп

(8)

Де три доданки це амортизаційні відрахування, профілактичний ремонт та заробітна плата.

Вибір оптимальної продуктивності

Якщо знову повернутися до критерію виду (2) то можливо отримати наступну картину:

Собівартість продукції зменшується за рахунок зменшення долі затрат, однак подальше збільшення В призводить до збільшення собівартості.

(1)

(2)

Вираз (2) виражає прибуток від реалізації продукції по встановленим цінам, однак сама – по собі сума прибутку, що визначається формулою (2) не може слугувати об’єктивною оцінкою, поскільки не відображає обов’язкових затрат пов’язаних з випуском продукції.

Приклад

Розглядається два однакових виробництва з різною продуктивністю:

В1 = 1000 одиниць продукції / одиницю часу

В2 = 2000 одиниць продукції / одиницю часу

Спр1 = 100 Грошових одиниць / одиницю прибутку

С пр. = 120 Грошових одиниць / одиницю прибутку

Тоді при Ц=140 Грошових одиниць / одиницю прибутку

40 000 Грошових одиниць / одиницю прибутку

Отже, перше підприємство є більш рентабельним, оскільки продукція його має меншу собівартість.

Н – норма прибутку, яка представляє собою виражене у відсотках відношення суми прибутку (за формулою 2) до повних затрат на її випуск

Дописати нормально приклад

Показує, що рентабельність першого виробництва в 2 з половиною рази вище.

Якщо розглядати прибуток,

Формула № 3 (дописати і далі формули)

(5)