7. Класифікація програмних агентів.

Класифікація програмних агентів:

1. За рухливістю (здатністю переміщуватися в межах деякої мережі) агенти поділяють на статичні або рухливі (мобільні).

2. За способом дії агентів поділяють на дорадчі і реактивні (реагувальні).

   1. Дорадчі агенти володіють внутрішньою символікою, моделлю мислення і залучаються до планування та переговорів, щоб досягти координації з іншими агентами.

   2. Реактивні агенти не мають внутрішніх символічних моделей власного середовища і діють шляхом реагування на поточний стан зовнішнього оточення.

3. За наявністю властивостей: автономність; здатність до навчання; кооперація:

   1. Інтерфейсні агенти, що мають властивості: автономність; здатність до навчання.

   2. Партнерські агенти з можливістю навчання, що мають властивості: здатність до навчання; кооперація.

   3. Партнерські агенти, що мають властивості: кооперація; автономність.

   4. «Міркувальні» агенти, що мають властивості: автономність; здатність до навчання; кооперація.

4. За ролями:

   1. Агенти для пошуку інформації в глобальних мережах (інформаційні агенти) – зазвичай експлуатують пошукові машини (роботи) у складі пошукових систем Internet (наприклад, Crawler, Spider та ін.).

   2. Агенти для покупок в Internet – здійснюють пошук необхідних товарів.

5. Гібридні агенти – об’єднують декілька властивостей в одному агенті.

Мобільні агенти – це обчислювальні програмні модулі, здатні до блукання у Internet, до взаємодії зі сторонніми ресурсами на предмет збирання інформації в інтересах власника і до повернення назад після виконання завдань, установлених користувачем.

. Для того, щоб краще допомагати користувачеві, інтерфейсні агенти зазвичай «вчаться» у такі способи:

1. за допомогою спостерігання й імітування дій користувачів;

2. через отримання позитивного і негативного зворотного зв’язку від користувача;

3. за допомогою отримання чітких інструкцій від користувача;

4. за допомогою запиту порад від інших агентів.

Інформаційні агенти – з’явились через нагальну потребу в інструментальних засобах, які могли б допомогти управляти «вибуховим» зростанням об’ємів інформації. Роль цих агентів – управління, маніпулювання та порівняння інформації з різних розподілених джерел. Інформаційні агенти мають бути забезпечені можливостями отримання знань про те, де шукати інформацію, як її знайти та як її порівнювати. Для виконання пошуку інформації інформаційний агент користувача виставляє запити до однієї чи кількох URL-пошукових машин (роботів).

Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина (пошуковий робот, рушій) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.

Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.

Пошукові системи: Google, Яндекс, Rambler, Yahoo та ін.

Пошукові роботи: Crawler, Spider.