Лекція 8

Фразеологія

1. Предмет фразеології

2. Поняття фразеологічної одиниці. Основні ознаки фразеологізмів.

3. Класифікація фразеологізмів.

4. Джерела української фразеології.

5. Експресивно-стилістична диференціація фразеологізмів.

6. Синонімія, антонімія фразеологізмів.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – С. 169-177.

2. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : навч. посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – К. : Знання, 2007.

У перекладі з грецької мови слово фразеологія означає вчення про вислів (зворот) (гр. м. род. в. phraseos – вираз, вислів, зворот; logos – слово, вчення).

Предметом фразеології є дослідження природи фразеологізмів, їхніх семантичних і структурних ознак, джерел їх формування і закономірностей функціонування в мовленні.

Фразеологізмом називається семантично повязане сполучення слів, яке на відміну від вільних словосполучень та речень не створюється у процесі мовлення відповідно до загальних граматичних правил, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції з властивим їм лексичним складом і значенням.

У вільних словосполученнях слова поєднуються як автономні одиниці, виражають властиві їм лексичні значення. У стійких зворотах (семантично повязаних сполученнях слів), компоненти втрачають власні індивідуальні значення, а тому семантику звороту не можна виводити з суми значень його компонентів. Виразниками значень стійкі звороти виступають як цілісні, семантично неподільні єдності, пор.: брати на зуби, тримати язик за зубами, зуб на зуб не попадає, цідити крізь зуби, мати зуб (зуба), не по зубах, до чорта в зуби, шкірити (скалити) зуби, класти зуби на полицю.

Специфічні завдання фразеології:

• механізм витворення семантичної цілісності у сполученнях слів,

• звязки фразеологізмів із словом, словосполученням та реченням,

• визначення історико-етимологічної основи фразеологізмів, внутрішня форма яких утрачена,

• вироблення принципів подачі фразеологізмів у загальномовних та спеціальних фразеологічних словниках.

• Системні відношення між фразеологізмами (синонімічні (Як рак свисне, як виросте трава на по мості) антонімічні (як у Бога за пазухою – як горох при дорозі; держати хвіст бубликом – опустити крила; давати нагінку / співати дифірамби)

• Джерела фразеології

Фразеологізми формують особливу підмову, у якій зберігається і транслюється уявлення етносу про світ, кільтурна й історико-міфологічна інтерпретація дійсності

Диференційні ознаки фразеологізмів:

1. семантична цілісність, (значення фразеологізму не може бути витлумачене на основі значень його компонентів – відповідних слів лексичної системи. Їх значення десемантизовані);

2. відтворюваність у комунікативних процесах (усному й писемному мовленні). Це зближує їх із словом, але за першими двома спільними ознаками фразеологізм не ототожнюється із словом, бо він є складнішою з погляду значеннєвої структури номінативною одиницею; вони виразніші з емоційно-експресивного погляду, пор.: посваритися і розбити глек; дрімати і клювати носом.

3. розчленована будова (структура), кількакомпонентний склад. У складі фразеологізмів виділяються слова, вжиті у відповідних формах і поєднані певними синтаксичними відношеннями, які кваліфікують як поверхові, бо фразеологізм залишається нерозкладною одиницею, пор.: вдарити лихом об землю; пустити червоного півня.

За ознакою відтворюваності та усталеним компонентним складом до фразеологізмів деякі вчені зараховують прислівя, приказки та крилаті слова (вислови), проте вони не виявляють семантичної цілісності, бо слова, що входять до їх складу, виражають свої лексичні значення.

Прислівя – це короткий, стійкий щодо лексичного складу, здебільшого ритмічно організований вислів повчального характеру. Виражається простим або складним реченням: Немає науки без муки; Згаяного часу і конем не доженеш; Невесело на світі жити, коли нікого любити; Мир та лад – великий клад.

Приказка – короткий вислів, також повчального характеру, але позначає конкретну життєву ситуацію, тобто має буквальний план. Виражається непоширеним реченням, складається з головної пари: Серце – не камінь; Як горох при дорозі. У дорозі й голка важка. Своя ноша не важка.

Крилаті вислови (слова) – це стійкі, афористичні, найчастіше образні вислови, засвоєні з фольклорних, літературних та наукових джерел, а також вислови видатних людей, що вживаються в мовленнєвій практиці: Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Л.Укр.); ахіллесова пята; дамоклів меч; гроші не пахнуть;