Зміст програми рОздІл I. ІсторІографія історії україни.

Тема 1. Історичні знання в Київській Русі

та в період феодальної роздробленості

Соціальна і культурно-освітня основи історичних знань в Київській Русі. Усна народна творчість України-Русі як найдавніше джерело і пам ятки історичної думки. Зародження і розвиток літописання на Русі. Літописи та їх місце в історіографії та джерелознавстві історії України. Філософські, політичні та історичні погляди літописців. Особливості літописання в окремих руських князівствах.

Тема 2. Українська історіографія у другій половіні хvii століття.

Історичні умови розвитку історичних знань в Україні у другій половині XVII ст. Козацькі літописі. Перші спроби описання та його занепад. Нові жанри історичних творів. “Хроніка” … Феодосія Софоновича. Київський “Синопсис …” 1674 р. Козацький епос (думи, історичні пісні). Твори іноземців про історичні події в Україні.

Тема 3. Історіографія історії України у XVIII ст.

Суспільно-політичні умови розвитку і загальні риси української історіографії XVIII ст. Твори Г.Грабянки і С.Величка – визначні пам ятки української історіографії першої половини XVIII ст. Праці П.Симоновського, С.Лукомського, В.Рубана, О.Рігельмана, А.Шафонського та ін. українських істориків другої половини XVIII ст. Мемуарні твори суспільно-політичних діячів України XVIII ст. (М.Ханенка, Я.Марковича, П.Апостола, П.Орлика та ін.). Історичні погляди українських просвітителів (Г.Сковороди, І.Котляревського, Я.Козельского та ін.).

Тема 4. Українська історіографія в кінці XVIII – першій половині XIX ст.

Суспільно-політичні умови розвітку історичної думки в Україні на зламі XVIII-XIX ст. “Історія Русів – важлива пам’ятка української історіографії. Перші спроби узагальненого викладу історії України (праці Д.Бантиш-Каменського і М.Маркевича). Історичні твори та археографічна діяльність О.М.Бодянського. І.І.Срезнєвський як історик України. А.О.Скальковський. М.О.Максимович. М.І.Костомаров.

Тема 5. Розвиток історичної науки в Україні у другій половині XIX ст.

Суспільно-політичні умови розвітку та основні риси української історіографії у пореформені роки (60-90-ті роки ХІХ ст.). В.Б.Антонович і його школа. Історичні погляди М.П.Драгоманова. О.М.Лазаревський та його праці. Народницька історіографія історії україни.

Тема 6. Історіографія історії України в кінці хіх – на початку хх ст.

Нові суспільно-політичні й економічні умови розвитку історичної науки. М.С.Грушевський і його місце в історичній науці. Питання історії України у народницькій історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Революційно-демократичний напрямок в історіографії історії України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Марксистсько-ленінська історіографія історії України.

Тема 7. Українська історіографія в 1917 р. До середини 1930-х рр.

Становлення радянської історіографії та її завдання. Реорганизація та централізація архівної справи. Створення нових центрів наукових досліджень з історії України і підготовки кадрів істориків-марксистів. Творчість М.С.Грушевського, Д.І.Яворницького, М.Слабченка та ін. визначних істориків України у радянські часи. Негативний вплив комуністичної ідеології та культу особи Сталіна на розвиток вітчизняної історіографії.

Тема 8. Історична наука в урср з середини 1930-х до початку 80-х років

Умови розвитку української історіографії з середини 30-х до початку 80-х років. Партійно-державний ідеологічний диктат в історичній науці. Формування і утвердження єдиної великодержавницької концепції історії СРСР і УРСР. Утворення Інституту історії України АН УРСР і його діяльність. Українська історіографія в роки другої світової війни. Історична наука в УРСР у 1945-1955 рр. Кампанія боротьби з “українським буржуазним націоналізмом”. “Хрущовська відлига” і піднесення дослідницької роботи з історії України. Українська історіографія кінця 60-х початку 80-х років. Бюрократизація науки, зростання кон`юктурщини, схоластики у висвітленні історичного минулого. Заборонені теми та імена, цензурні обмеження тощо.