
- •Розділ ііі емпіричне дослідження професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом у професійній діяльності
- •3.1. Динаміка становлення молодших командирів військової служби за контрактом у військовій частині
- •Професійного становлення на початковому етапі (у %)
- •Служби за контрактом на різних етапах професійного становлення
- •Рівень становлення (у %)
- •За ступенем адекватності самооцінки професійного становлення
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів загальної групи
- •Розподіл груп респондентів
- •Середні значення і стандартні відхилення базових інтегральних показників
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів третьої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів четвертої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів третьої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів четвертої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів третьої групи
- •Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів четвертої групи
- •Динаміка індивідуально-психологічних особливостей респондентів першої групи на етапах професійного становлення
- •Результати факторного аналізу психологічних особливостей молодших командирів першої групи на 3 етапах (в %)
- •Динаміка індивідуально-психологічних особливостей респондентів другої групи на етапах професійного становлення
- •Результати факторного аналізу психологічних особливостей молодших командирів другої групи на трьох етапах (в %)
- •Динаміка індивідуально-психологічних особливостей респондентів третьої групи на етапах професійного становлення
- •Результати факторного аналізу даних обстеження молодших командирів третьої групи на трьох етапах (в %)
- •Динаміка індивідуально-психологічних особливостей респондентів четвертої групи на етапах професійного становлення
- •Результати факторного аналізу даних обстеження молодших командирів четвертої групи на трьох етапах (в %)
- •3.2. Чинники успішності професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом у військовій частині
- •Дані ранжування індивідуально-психологічних чинників, що ускладнюють процес становлення
- •Порівняльний аналіз показників успішності становлення молодших командирів залежно від рівня організації військової діяльності
- •Аналіз ступеня труднощів виконання функцій молодшими командирами
- •3.3 Побудова моделі психологічних особливостей успішного молодшого командира військової служби за контрактом
- •Міри адекватності та критерій Бартлетта
- •Повна пояснювальна дисперсія
- •Матриця компонентів(a) після обертання
- •Сводка для моделі
- •Дисперсійний аналіз(f)
- •Коефіцієнти(a)
- •3.4. Вдосконалення психолого-педагогічної підготовленості офіцерів, старшин і молодших командирів
- •Результати оцінки готовності молодших командирів експериментальні групі і контрольні групі до роботи з підлеглими через 8 місяців їх служби на посаді
- •3.5. Удосконалення управління службовою діяльністю молодших командирів
- •Динаміка становлення молодших командирів експериментальної і контрольної груп (у % до їх чисельного складу)
- •Система психологічного супроводу професійного становлення молодшого командира військової служби за контрактом
Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи
Фактори |
Показники факторних навантажень (перша група) |
|||
Eigenvalue |
% Total variance |
Сукупний Eigenvalue |
Сукупний % |
|
Співробітництво |
4,565625 |
16,90972 |
4,56562 |
16,90972 |
Комунікативні здібності |
3,734555 |
13,83168 |
8,30018 |
30,7414 |
Непряма агресія |
3,117007 |
11,54447 |
11,41719 |
42,28588 |
Уникнення |
2,433517 |
9,01303 |
13,8507 |
51,2989 |
Перший фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,807; співробітництво – 0,686; фізична агресія – 0,677; реактивна тривожність – 0,659; врівноваженість – 0,490; організаторські здібності – 0,519; незалежність – 0,631; вербальна агресія – 0,487; бажання боротьби – 0,405. Другий фактор – комунікативні здібності. До його складу увійшли показники: комунікативні здібності – 0,836; пристосування – 0,754; бажання боротьби – 0,634; організаторські здібності – 0,537; негативізм – 0,598; підозра – 0,562; конкуренція – 0,509; вербальна агресія – 0,411. Третій фактор – непряма агресія. До його складу увійшли показники: роздратованість – 0,704; непряма агресія – 0,706; емоційна стабільність – 0,640; заздрість – 0,512; ухилення – 0,642; спілкування – 0,765. Четвертий фактор – уникнення. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,924; провина – 0,654; компроміс – 0,475; конкуренція – 0,477. Загальне навантаження факторів становить 51,3% від загальної дисперсії.
Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є співробітництво, прагнення до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співробітництва у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; комунікативні здібності свідчать про те, що обстежені відчувають постійну потребу у комунікативній та організаторській діяльності, вони швидко знаходять друзів, встановлюють контакти з підлеглими та командуванням; непряма агресія свідчить про напрямок агресії на іншого підлеглого або співслужбовця та зовсім ні на кого не направлена; уникнення свідчить як про відсутність у молодших командирів прагнення до спільного вирішення проблеми, так і про відсутність прагнення до досягнення цілей. Характеризуючи показники факторного аналізу першої групи, слід зазначити, що позитивними параметрами є стабільність, комунікабельність, врівноваженість та уникання, а негативними, у свою чергу, визначені незалежність, конкурентоздатність та агресивність.
Нами встановлено, що для другої групи притаманні такі фактори (табл. 3.5).
Таблиця 3.5.
Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи
Фактори |
Показники факторних навантажень (друга група) |
|||
Eigenvalue |
% Total variance |
Сукупний Eigenvalue |
Сукупний % |
|
Заздрість |
4,518936 |
16,7368 |
4,51894 |
16,7368 |
Врівноваженість |
2,712963 |
10,04801 |
7,2319 |
26,78481 |
Пристосування |
2,33798 |
8,65918 |
9,56988 |
35,444 |
Співробітництво |
1,944418 |
7,20155 |
11,5143 |
42,64554 |
Інтро-екстраверсія |
1,657452 |
6,13871 |
13,17175 |
48,78426 |
Саме ці результати свідчать про здібності молодших командирів військової служби за контрактом першої групи до стабілізування взаємостосунків у підрозділі на основі спілкування та порозуміння з підлеглими. У групі показник НПС має позитивну кореляцію із комунікативними – 0,53, організаторськими – 0,4 здібностями, низьким кількісним показником роздратованості – 0,36, а негативно корелює із високим показником реактивної тривожності – 0,48, нейротизмом – 0,4 та інтроверсією. Перший фактор – заздрість. До його складу увійшли показники: заздрість – 0,753; залежність – 0,562; бажання боротьби – 0,515; непряма агресія – 0,583; НПС – 0,471; нейротизм – 0,571; підозра – 0,685; провина – 0,466. Другий фактор – врівноваженість. До його складу увійшли показники: реактивна тривожність – 0,791; врівноваженість – 0,822; роздратованість – 0,478; організаторські здібності – 0,457. Третій фактор – пристосування. До його складу увійшли показники: бажання боротьби – 0,415; конкуренція – 0,685; співробітництво – 0,454; пристосування – 0,755. Четвертий фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,590; співробітництво – 0,613; компроміс – 0,584; емоційна стабільність – 0,599. П'ятий фактор – інтро-екстраверсія. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,704; негативізм – 0,584; фізична агресія – 0,539; спілкування – 0,698; незалежність – 0,490; вербальна агресія – 0,415. Загальне навантаження факторів становить 48,78% від загальної дисперсії.
Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є заздрість як прояв мотивації досягнення, при якій чиїсь реальні або уявні переваги у набутті соціальних благ – матеріальних цінностей, успіху, статусу, особистих якостей тощо – сприймаються суб'єктом як загроза цінності свого Я і супроводжуються афектними переживаннями. Психологічна основа заздрості – несформоване у індивіда етичне відчуття гуманності (ставлення до іншого, як до себе самого) і відсутність співрадості його успіхам. Феноменологія заздрості представлена спектром добре відомих проявів. Це так звана "біла заздрість" – мотивація досягнення особи, коли визнання чужого успіху виявляється стимулом творчої активності і прагнення до змагання. Форма вираження заздрості – "чорна заздрість" – негативна емоція, яка спонукає здійснювати зловмисні дії, спрямовані на усунення чужого успіху, благополуччя, радості. Мотиви блокування чужого успіху або його дискредитації, які виникають при цьому у суб'єкта а деколи і пряма агресія на адресу об'єкта ("синдром Сальєрі"), роблять деструктивний вплив на самого заздрісника, призводять до розвитку у нього невротичної симптоматики; врівноваженість свідчить про сильну, рухливу і врівноважену нервову систему, опосередкованість у налагодженні контактів з певними проявами агресивності; пристосування означає, що на противагу суперництву обстежені готові принести в жертву власні інтереси заради іншого; співробітництво є прагненням до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співпраці у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; інтро-екстраверсія свідчить про те, що обстеженим притаманна імпульсивність, гнучкість у поведінці, товариськість і соціальна адаптованість, безтурботність, оптимістичність, прагнення до спілкування, завжди контроль за власними почуттями, рідко проявляють агресивність, люблять порядок та серйозність щодо прийняття рішень.
Згідно з даними другої групи можна взагалі охарактеризувати їх як молодших командирів військової служби за контрактом, схильних до ухилення і негативізму з одного боку, а з іншого – як намагання до боротьби. За кореляційними зв’язками встановлено, що НПС позитивно корелює з організаторськими здібностями – 0,53, низьким рівнем роздратованості – 0,47, невисоким рівнем уникнення – 0,43 та середнім рівнем незалежно – 0,42. Негативна кореляція простежується із заздрістю – 0,3.
Нами встановлено, що для третьої групи притаманні такі фактори (табл. 3.6).
Таблиця 3.6.