Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів першої групи

Фактори	Показники факторних навантажень (перша група)
	Eigenvalue	% Total variance	Сукупний Eigenvalue	Сукупний %
Співробітництво	4,565625	16,90972	4,56562	16,90972
Комунікативні здібності	3,734555	13,83168	8,30018	30,7414
Непряма агресія	3,117007	11,54447	11,41719	42,28588
Уникнення	2,433517	9,01303	13,8507	51,2989

Перший фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,807; співробітництво – 0,686; фізична агресія – 0,677; реактивна тривожність – 0,659; врівноваженість – 0,490; організаторські здібності – 0,519; незалежність – 0,631; вербальна агресія – 0,487; бажання боротьби – 0,405. Другий фактор – комунікативні здібності. До його складу увійшли показники: комунікативні здібності – 0,836; пристосування – 0,754; бажання боротьби – 0,634; організаторські здібності – 0,537; негативізм – 0,598; підозра – 0,562; конкуренція – 0,509; вербальна агресія – 0,411. Третій фактор – непряма агресія. До його складу увійшли показники: роздратованість – 0,704; непряма агресія – 0,706; емоційна стабільність – 0,640; заздрість – 0,512; ухилення – 0,642; спілкування – 0,765. Четвертий фактор – уникнення. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,924; провина – 0,654; компроміс – 0,475; конкуренція – 0,477. Загальне навантаження факторів становить 51,3% від загальної дисперсії.

Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є співробітництво, прагнення до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співробітництва у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; комунікативні здібності свідчать про те, що обстежені відчувають постійну потребу у комунікативній та організаторській діяльності, вони швидко знаходять друзів, встановлюють контакти з підлеглими та командуванням; непряма агресія свідчить про напрямок агресії на іншого підлеглого або співслужбовця та зовсім ні на кого не направлена; уникнення свідчить як про відсутність у молодших командирів прагнення до спільного вирішення проблеми, так і про відсутність прагнення до досягнення цілей. Характеризуючи показники факторного аналізу першої групи, слід зазначити, що позитивними параметрами є стабільність, комунікабельність, врівноваженість та уникання, а негативними, у свою чергу, визначені незалежність, конкурентоздатність та агресивність.

Нами встановлено, що для другої групи притаманні такі фактори (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.

Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів другої групи

Фактори	Показники факторних навантажень (друга група)
	Eigenvalue	% Total variance	Сукупний Eigenvalue	Сукупний %
Заздрість	4,518936	16,7368	4,51894	16,7368
Врівноваженість	2,712963	10,04801	7,2319	26,78481
Пристосування	2,33798	8,65918	9,56988	35,444
Співробітництво	1,944418	7,20155	11,5143	42,64554
Інтро-екстраверсія	1,657452	6,13871	13,17175	48,78426

Саме ці результати свідчать про здібності молодших командирів військової служби за контрактом першої групи до стабілізування взаємостосунків у підрозділі на основі спілкування та порозуміння з підлеглими. У групі показник НПС має позитивну кореляцію із комунікативними – 0,53, організаторськими – 0,4 здібностями, низьким кількісним показником роздратованості – 0,36, а негативно корелює із високим показником реактивної тривожності – 0,48, нейротизмом – 0,4 та інтроверсією. Перший фактор – заздрість. До його складу увійшли показники: заздрість – 0,753; залежність – 0,562; бажання боротьби – 0,515; непряма агресія – 0,583; НПС – 0,471; нейротизм – 0,571; підозра – 0,685; провина – 0,466. Другий фактор – врівноваженість. До його складу увійшли показники: реактивна тривожність – 0,791; врівноваженість – 0,822; роздратованість – 0,478; організаторські здібності – 0,457. Третій фактор – пристосування. До його складу увійшли показники: бажання боротьби – 0,415; конкуренція – 0,685; співробітництво – 0,454; пристосування – 0,755. Четвертий фактор – співробітництво. До його складу увійшли показники: уникнення – 0,590; співробітництво – 0,613; компроміс – 0,584; емоційна стабільність – 0,599. П'ятий фактор – інтро-екстраверсія. До його складу увійшли показники: інтро-екстраверсія – 0,704; негативізм – 0,584; фізична агресія – 0,539; спілкування – 0,698; незалежність – 0,490; вербальна агресія – 0,415. Загальне навантаження факторів становить 48,78% від загальної дисперсії.

Як підсумок, можна зауважити, що провідними факторами для респондентів цієї групи є заздрість як прояв мотивації досягнення, при якій чиїсь реальні або уявні переваги у набутті соціальних благ – матеріальних цінностей, успіху, статусу, особистих якостей тощо – сприймаються суб'єктом як загроза цінності свого Я і супроводжуються афектними переживаннями. Психологічна основа заздрості – несформоване у індивіда етичне відчуття гуманності (ставлення до іншого, як до себе самого) і відсутність співрадості його успіхам. Феноменологія заздрості представлена спектром добре відомих проявів. Це так звана "біла заздрість" – мотивація досягнення особи, коли визнання чужого успіху виявляється стимулом творчої активності і прагнення до змагання. Форма вираження заздрості – "чорна заздрість" – негативна емоція, яка спонукає здійснювати зловмисні дії, спрямовані на усунення чужого успіху, благополуччя, радості. Мотиви блокування чужого успіху або його дискредитації, які виникають при цьому у суб'єкта а деколи і пряма агресія на адресу об'єкта ("синдром Сальєрі"), роблять деструктивний вплив на самого заздрісника, призводять до розвитку у нього невротичної симптоматики; врівноваженість свідчить про сильну, рухливу і врівноважену нервову систему, опосередкованість у налагодженні контактів з певними проявами агресивності; пристосування означає, що на противагу суперництву обстежені готові принести в жертву власні інтереси заради іншого; співробітництво є прагненням до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін, а також про тенденцію даного молодшого командира до співпраці у колективі, раціонального вирішення спірних питань, здатності до швидкої соціально-психологічної адаптації; інтро-екстраверсія свідчить про те, що обстеженим притаманна імпульсивність, гнучкість у поведінці, товариськість і соціальна адаптованість, безтурботність, оптимістичність, прагнення до спілкування, завжди контроль за власними почуттями, рідко проявляють агресивність, люблять порядок та серйозність щодо прийняття рішень.

Згідно з даними другої групи можна взагалі охарактеризувати їх як молодших командирів військової служби за контрактом, схильних до ухилення і негативізму з одного боку, а з іншого – як намагання до боротьби. За кореляційними зв’язками встановлено, що НПС позитивно корелює з організаторськими здібностями – 0,53, низьким рівнем роздратованості – 0,47, невисоким рівнем уникнення – 0,43 та середнім рівнем незалежно – 0,42. Негативна кореляція простежується із заздрістю – 0,3.

Нами встановлено, що для третьої групи притаманні такі фактори (табл. 3.6).

Таблиця 3.6.