Розподіл груп респондентів

№	Психологічні особливості розподілу
	НПС	Нейротизм
1 група	до 9 балів	до 5 балів
2 група	10–18 балів	6–10 балів
3 група	19–26 балів	11–15 балів
4 група	27 і більше балів	16 і більше балів

Розподіливши за групами усіх респондентів, ми отримали таку кількість молодших командирів військової служби за контрактом: 1 група – 40 молодших командирів військової служби за контрактом; 2 група – 73 військовослужбовці; 3 група – 30 молодших командирів військової служби за контрактом; 4 група – 29 молодших командирів військової служби за контрактом.

Проаналізувавши середні значення і стандартні відхилення базових показників за групами, ми отримали ті, що подані у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Середні значення і стандартні відхилення базових інтегральних показників

	НПС			Нейротизм
	χ	σ	χ		σ
1 група	7,08	1,74	6,42		3,31
2 група	13,68	2,37	8,85		3,27
3 група	22,77	2,10	12,97		4,10
4 група	31,52	3,74	15,62		3,30

Примітка: χ – середні значення; σ – стандартне відхилення.

Отже, ми бачимо, що середні показники істотно змінюються при розподілі за групами. Тим більше, що вирахувавши коефіцієнт варіації V за цими даними, ми можемо стверджувати, що достатньо інформативним показником є показник НПС, тому що рівень варіативності коливається у межах 9,2–24,5%, а варіативність показника нейротизму коливається в межах 21,1–51,5%, що вказує на значну мінливість результатів подальшого дослідження:

; 3.1.

Визначивши кореляцію базових показників, ми отримали такі результати.

НПС позитивно корелює з організаторськими здібностями – 0,563, незалежністю – 0,497, низьким показником роздратованості – 0,457. Позитивної кореляції нейротизму з іншими показниками не встановлено.

Таким чином, можна зробити висновки про те, що основним домінуючим показником є рівень нервово-психічної стійкості, який позитивно корелює із організаторськими, комунікативними здібностями, а також низькою роздратованістю, уникненням та незалежністю; на основі кореляції показників інформативними є інтро-екстраверсія та нейротизм.

Як підсумок, можна зауважити про те, що провідними факторами для респондентів цієї групи є певний прояв прихованих агресивних дій із замкненою та відстороненою позицією.

Отже, спочатку кандидати для навчання на командний склад пройшли через систему відбору військовослужбовців, що мають певний рівень замкненості, агресивності (фізична, вербальна, прихована агресія), бажання зайняти відсторонену позицію з незначними проявами прагнення до співпраці та організацію позитивної взаємодії.

Пройдений початковий етап нашого дослідження, на якому ми спостерігали за становленням молодших командирів вже після їх випуску з навчального підрозділу безпосередньо у військах.

Варто зробити суттєве пояснення нашого подальшого дослідження проблеми становлення молодших командирів у зв'язку з тим, що ми не змогли охопити таку кількість респондентів, як на попередньому етапі, через те, що після закінчення навчального підрозділу вони були розподілені у військові частини, які знаходились далеко від місця проведення дослідження. Саме тому остаточна кількість нашої вибірки становила 125 військовослужбовців служби за контрактом: 1 група – 25 молодших командирів військової служби за контрактом; 2 група – 50 військовослужбовців; 3 група – 24 молодших командирів військової служби за контрактом; 4 група – 26 молодших командирів військової служби за контрактом.

На етапі допрофесійної підготовки ми досліджували процес становлення молодших командирів та отримали такі результати факторного аналізу психологічних особливостей за визначеними чотирма групами.

Нами встановлено, що для першої групи притаманні такі фактори (табл. 3.4).

Таблиця 3.4.