Рівень становлення (у %)

Рис. 3.5. Розподіл молодших командирів військової служби за контрактом

За ступенем адекватності самооцінки професійного становлення

Проведений нами аналіз дозволив констатувати, що рівні засвоєння молодшими командирами основ службової діяльності характеризуються переважно завищеною самооцінкою ступеня свого військово-професійного становлення, успішність процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом пов'язана з тенденцією до зміни структури їх самооцінок від завищених до адекватних і занижених. Визначена у дослідженні динаміка зміни самооцінок молодших командирів військової служби за контрактом дає можливість глибше зрозуміти психологічні механізми професійного розвитку особистості і має зразкове значення, оскільки може бути використана з метою контролю і корекції процесу їх становлення.

Отже, в подальшому нами проводилось дослідження психологічних особливостей молодших командирів служби за контрактом, які проходять службу в групах з різним рівнем незалежної перемінної НПС. Результати факторного аналізу отриманих психологічних особливостей наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Факторний аналіз психологічних особливостей респондентів загальної групи

Фактори	Показники факторних навантажень (перша група)
	Eigenvalue	% Total variance	Сукупний Eigenvalue	Сукупний %
Нервово-психічна стійкість	5,639472	20,88693	5,63947	20,88693
Пристосування	2,495867	9,24395	8,13534	30,13089
Залежність	1,815984	6,72587	9,95132	36,85675
Організаторські здібності	1,690885	6,26254	11,64221	43,11929
Компроміс	1,292955	9,74872	14,27481	52,86967

Нами встановлено, що для загальної групи притаманні такі фактори:

Перший фактор – нервово-психічна стійкість. До його складу увійшли показники: НПС – 0,796; нейротизм – 0,766; роздратованість – 0,638; провина – 0,562; підозра – 0,547; заздрість – 0,543; непряма агресія – 0,535; врівноваженість – 0,756; реактивна тривожність – 0,707. Другий фактор – пристосування. До його складу увійшли показники: фізична агресія – 0,624; вербальна агресія – 0,585; конкуренція – 0,523; бажання боротьби – 0,498; пристосування – 0,667; незалежність – 0,415; емоційна стабільність – 0,449. Третій фактор – залежність. До його складу увійшли показники: залежність – 0,593; уникнення – 0,586; спілкування – 0,561; незалежність – 0,584; небажання спілкування – 0,497. Четвертий фактор – організаторські здібності. До його складу увійшли показники: організаторські здібності – 0,766; комунікативні здібності – 0,708. П'ятий фактор – компроміс. До його складу увійшли показники: співробітництво – 0,679; компроміс – 0,744. Загальне навантаження факторів становить 52,86% від загальної дисперсії.

Як підсумок, можна зауважити про те, що провідними факторами для респондентів цієї групи є: нервово-психічна стійкість, яка свідчить про стійкість до стресів, вміння адаптуватись в нових екстремальних умовах, рівень розвитку саморегуляції, низький бал свідчить про надійний захист від стрес-факторів звичайних життєвих ситуацій, що базується на впевненості в собі, оптимістичності та активності; пристосування означає, що на противагу суперництву обстежені готові принести в жертву власні інтереси заради іншого; залежно-агресивна позиція з незначним проявом прагнення до співпраці; організаторські здібності свідчать про те, що обстежені належать до групи з високим рівнем прояву організаторських здібностей, звичайно вони не розгублюються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, займаються громадською роботою, допомагають близьким, друзям та іншим; компроміс може свідчити про вираження прагнення поступатись одному в обмін на інше.

На основі даних, отриманих у дослідженні, ми розподілили загальну групу респондентів (172 військовослужбовці) на чотири групи відповідно до середніх значень показників НПС та нейротизму і їх стандартних відхилень. НПС χ – 17,97, σ – 8,2; нейротизм χ – 10,5, σ – 4,5. Здійснивши відповідні розрахунки, ми отримали такі граничні значення згідно з інтегральними показниками (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2.