Система психологічного супроводу професійного становлення молодшого командира військової служби за контрактом

На всіх етапах професійного становлення
Моніторинг процесу професійного становлення	Дослідження психологічної готовності та придатності до військової діяльності в особливих умовах	Складання психологічного портрета суб’єкта командирської діяльності
	Дослідження професійної самосвідомості
	Вивчення динаміки чинників та інших показників
Етап допрофесійної підготовки (адаптації )
Технологія та методика входження у професію	Аналіз власних професійних обмежень молодшого командира	Побудова індивідуальних програм професійного розвитку
	Дослідження професійних планів
	Побудова пріоритетів професійних цілей та цінностей
Етап професійного навчання
Психологічний супровід професійного становлення	Самопізнання та самоаналіз з внутрішньої психічної діяльності, психічних якостей і станів	Ідентифікація та стимулювання психічних резервів професійного зростання
	Дослідження та профілактика професійних криз
Етап професійної діяльності
Програма самозбереження, попередження професійного вигорання	Дослідження психологічних проблем молодшого командира	Психологічні консультації, тренінги, що спрямовані на зміцнення психічного здоров'я, забезпечення професійного довголіття
	Оцінка психічного статусу молодшого командира

методика організації психологічного супроводження професійного становлення молодших командирів служби за контрактом слід розуміти узгоджені за цілями, завданнями і часом дії командування військової частини, які спрямовані на попередження виникнення дезадаптивних станів у молодших командирів служби за контрактом та підвищення їх адаптивних можливостей.

Висновки до третього розділу підтверджують, що становлення молодших командирів військової служби за контрактом – складний, багатоплановий і суперечливий процес, який займає основний час їх служби у військовій частині. В його динаміці становлення чітко виражені два основних періоди: початковий і формування і розвитку практичних умінь та командирських якостей особистості. У змістовному відношенні вони характеризуються тимчасовим зниженням у початковому періоді ефективності виконання молодшим командиром своїх обов'язків, перебудовою мотиваційно-цільових, операційних компонентів діяльності

і системи стосунків особистості в умовах військового підрозділу; у наступний період – зростанням навченості, службової активності, авторитетності, успішності діяльності й підвищенням об'єктивного задоволення командирів.

Визначальними показниками ефективного становлення молодших командирів військової служби за контрактом є ступінь зрілості взаємостосунків військовослужбовців у підрозділі; стиль повсякденної роботи молодшого командира військової служби за контрактом із командуванням підрозділу; характер приятельських зв'язків, референтної групи командира-початківця. До головних особистісних чинників становлення належить кінцевий рівень підготовки до діяльності, особливості мотиваційно-вольової сфери, службова активність, товариськість та інші психологічні якості молодшого командира військової служби за контрактом.

На нашу думку, успішність професійного становлення визначається: рівнем відповідності індивідуально-психологічних особливостей особистості вимогам професії, рівнем спонуки до професії; задоволення нею; прагненням до професійного удосконалення, що реалізується впродовж усього професійного шляху особистості, який має певні періоди, стадії і характеризується більш-менш суттєвими змінами професійних вимог. Професійний розвиток особистості, її операційних і психологічних якостей і структур відбувається нерівномірно і гетерохронно; визначальним у професійному становленні особистості є характер провідної діяльності; спрямованість особистості є визначальним психологічним фактором вибору професійного шляху і професіоналізації.

Успішність виконання обов'язків на командних посадах визначена нами в дослідженні наявністю у військовослужбовців сукупності глибоких і стійких знань, умінь і навичок, індивідуально-психологічних якостей, необхідних начальнику і вихователю підлеглих, знання індивідуальних особливостей підлеглих, їх стосунків між собою і до своїх обов'язків. Найважливішими вважаються уміння: 1) розбиратися в людях, бачити їх недоліки, організовувати і вести роботу з усунення недоліків; 2) створювати взаємини, що позитивно впливають на успіх виховання і діяльність підлеглих; 3) зацікавити солдата (матросів) виконанням посадових обов'язків, удосконалюванням своєї спеціальної підготовленості; 4) відстоювати інтереси колективу; 5) правильно, неупереджено заохочувати і карати підлеглих; 6) ефективно впливати на підлеглих за допомогою логіки і доказів; 7) передавати підлеглим досвід, знання, формувати навички; 8) перевіряти своєчасність і точність виконання обов'язків, поставлених завдань; 9) планувати службову діяльність, порівнювати час і засоби, необхідні для вирішення завдань; 10) враховувати можливості підлеглих при постановці їм завдань.

Ми вважаємо, що за результатами узагальнення експертних оцінок, сержантам і старшинам на командних посадах необхідні такі особливі властивості характеру, як товариськість і чесність; справедливість і доброзичливість; тактовність і витриманість; самокритичність, скромність; готовність жертвувати особистими інтересами заради загальної справи, віра у свої сили і можливості, почуття власної гідності, здатність розуміти інших, вимогливість і повага до людей.

Дослідженням окреслено критерії успішного професійного становлення молодших командирів служби за контрактом. Серед них: а) рівень професійних знань; б) якість виконання службових завдань; в) ставлення до військової служби (зацікавленість, творчість, задоволення професійною діяльністю); г) рівень розвитку командирських якостей (умінь, навичок, здібностей, ініціативності, самостійності, впевненості, вимогливості, авторитетності).

Основними шляхами підвищення ефективності процесу становлення молодших командирів в частині є: а) вдосконалення психолого-педагогічної підготовленості офіцерів, старшин і молодших командирів військових підрозділів; б) поліпшення керівництва повсякденною діяльністю молодших командирів під час їх становлення і подальшої служби в частині. Ефективному протіканню досліджуваного процесу сприяють облік і цілеспрямоване створення командирами і заступниками командира з виховної та соціально-психологічної роботи військових підрозділів і частин ряду психологічних і педагогічних умов.

Отже, виділені п'ять рівнів професійного становлення молодших командирів дозволяють не лише отримати комплекс ознак, притаманних для кожного етапу становлення, але й характеризують повноту професійного становлення молодшого командира військової служби за контрактом в особливих умовах професійної діяльності.

Таким чином, модель психологічних особливостей професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом складається як з позитивних, так і з негативних психодіагностичних характеристик.

Із п’ятнадцати визначених нами психодіагностичних характеристик розширеної моделі вісім є позитивними і сім – негативними. До складу позитивних увійшли: організаторські здібності, комунікативні здібності, інтро-екстраверсія, врівноваженість, співробітництво, спілкування, емоційна стабільність. При чому перші з трьох названих показників входять до базової моделі і характеризують провідні особистісні якості успішного молодшого командира. І один – врівноваженість (показник розширеної моделі) характеризує основні властивості нервової системи індивідуума.

До складу негативних увійшли: заздрість, негативізм, уникнення, конкуренція, нейротизм, ухилення, небажання спілкування, роздратованість.

Провідним компонентом ефективного функціонування моделі виступає задоволеність молодшого командира військової служби за контрактом результатами своєї професійної діяльності.

За підсумками етапів дослідження розроблені практичні психологічні рекомендації професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом.

Розроблена з урахуванням даних проведеного дослідження і передового досвіду військ система навчальних, виховних і управлінських заходів і дій на молодших командирів з метою оптимізації процесу їх становлення показала свою ефективність і може бути рекомендована як один з варіантів відповідної роботи командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи військових підрозділів (бригад). Досягнення успішності становлення молодших командирів об'єктивно сприяє об'єднанню первинних військових колективів, підвищенню якості і результативності бойового навчання, служби, зміцненню військової дисципліни, порядку і організованості в підрозділах.

Результати досліджень третього розділу викладено у публікаціях 240, 241, 245, 246, 247, 248.