11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста

Народно –господарський комплекс міста – це система господарської і економічної діяльності ,що впливає на масштаби розвитку міст , обсягу ресурсопостачання та виробництва .

Структура елементів народно –господарського комплексу:

-виробнича сфера;

-невиробнича сфера.

Міське господарство це комплекс розташованих на території міста підприємств ,закладів і організацій з обслуговуючою інфраструктурою ,діяльність яких спрямована на задоволення соц.-культурних і побутових потреб населення .

Обсяги і склад господарства визначається чисельністю міста ,функціями міста і межами його впливу.

Житлово-комунальна сфера міського господарства є неоднорідна і характеризується такими напрямками діяльності :

• житлове господарство ;

• електропостачання ;

• водопостачання;

• міський транспорт ;

• зв'язок.

До благоустрою міста відносять дорожнє господарство ,місцеве господарство ,дорожня очистка ,вуличне освітлення.

Підсистеми міського господарства :

1. технологічна ;

2. експлуатаційна .

Міські комунальні обʼєкти відносяться відносяться до рівнів управління .Критерії розвитку комунальних обʼєктів : розвинута виробничого і побутового обслуговування,

раціональне використання території з виробничими обʼєктами ,якість наданих послуг і самозабезпечення ресурсами .

Основні завдання управління на рівні міста

1. житлова політика ;

2. довгострокові програми розвитку інженерно – транспортної інфраструктури ;

3. екологічна програма;

4. економічна політика.

12. Соціально – економічна база розвитку міста

Основним фактором ,який визначає перспективи розвитку міст , формування забудови є соціально – економічна база .Вона охоплює містообслуговуючу , місто утворюючу і містозабезп. сферу.

До місто утворюючої сфери відносять підприємства, організації та заклади тих галузей народного господарства ,які зумовлюють виникнення та масштаби розвитку міст , їх економічний профіль ,значення міста в системі розселення . Всі підприємства промисловості , підприємства та організації широкого профілю ,ввищі навчальні заклади , адміністративні, громадські, оздоровчі організації .

Працююче в місто утворюючій сфері населення відноситься до місто утворюючих груп населення.

Містообслуговуюча сфера забезпечує процеси життєдіяльності населення і задовольняє його соціально-культурні потреби.Мережа громадського обслуговування – це дитячі ,шкільні, культурно –просвітницькі заклади,обʼєкти охорони здоровʼя ,фізкультурні і спортивні споруди ,підприємства громадського харчування і побуту.

Розрахункові показники культурного обслуговування повинні становити розвинуту мережу закладів ,які б задовольняли тимчасове і постійне населення .

Підприємства обслуговування поділяються на такі категорії :обʼєкти повсякденного користування , об’єкти вибіркового користування .

Містозабезпечуюча сфера пов’язана із розвитком матеріально технічної бази міста, це виробництво послуг та інформації.

13.Суть архітектури та її завдання.

Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), —це одночасно  наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.

Архітектурні роботи часто сприймаються як культурні або політичні символи, як твори мистецтва. Історичні цивілізації характеризуються своїми архітектурними досягненнями. Архітектура дозволяє виконуватися життєвим функцій суспільства, в той же час направляє життєві процеси. Однак архітектура створюється у відповідності з можливостями і потребами людей.

Предметом роботи з простором є і організація населеного місця в цілому. Це виділилося в окремий напрям - містобудування, яке охоплює комплекс суспільно-економічних, будівельно-технічних, архітектурно-художніх, санітарно-гігієнічних проблем.

Основні області архітектури.

містобудівна діяльність Містобудування - розділ архітектури, вирішальний завдання проектування та розвитку міського середовища. У тому числі комплексно охоплює питання розвитку планувального рішення міста, будівництва нових об'єктів, санітарно-економічні та екологічні проблеми.

Урбаністика Наприкінці XX століття, з містобудування, на стику соціології і загальної теорії систем, виділилася як самостійна дисципліна урбаністика, що має своїм предметом місто і принципи міського розвитку

Ландшафтна архітектура - розділ архітектури, присвячений організації садів, парків та інших середовищ, в яких матеріалом є ландшафт і природна рослинність. Ландшафтний архітектор займається розбивкою парків садів, озелененням міських мікрорайонів і прибудинкових ділянок.

Дизайн интерьера

Архітектура малих форм