
- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва. Виникнення міст.
- •2.Виникнення районного планування
- •3.Основи районного планування
- •4.Основні принципи формування розселень
- •5.Групові і регіональні системи розселень
- •7. Планувальна організація елементів міста .Сельбищна зона .
- •8. Планувальна організація елементів міста .Промислова зона .
- •9. Планувальна організація елементів міста .Комплексна зелена зона міста .
- •10.Планувальна організація елементів міста .Загальноміський центр міста
- •11.Міське господарство .Народно –господарський комплекс міста
- •12. Соціально – економічна база розвитку міста
- •13.Суть архітектури та її завдання.
- •14.Основні етапи розвитку архітектури
- •15.Загальні відомості про будівлі і споруди
- •16. Функціональні основи проектування будівель і споруд
- •18. Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.
- •20. Принципи та елементи садово-паркової композиції
- •21.Природні компоненти садово - паркової композиції
- •22. Проектування та реалізація садово- паркових та ландшафтних об’єктів
- •23. Класифікація населених пунктів. Завдання транспортного планування міст.
- •24. Транспорт в містобудівному проектуванні
- •25. Транспортна мережа міста. Транспортні системи міських агломерацій.
- •27. Екологічні вимоги до міського транспорту.
- •28. Особливості планування вулично-дорожньої і транспортної мережі у нових і центральних районах.
- •29. Призначення і класифікація вулиць і міських доріг.
- •30. Технічні параметри міських вулиць і доріг. Побудова поперечного профілю загальноміської вулиці.
- •31. Система планування міських вулиць. Показники вулично-дорожньої мережі. Інтенсивність руху та її прогнозування.
- •32.Захист будівлі від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкції
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35 .Конструктивні вимоги до будівництва кам’яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркасні будівлі .Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх основні властивості
- •38. Неорганічні в’яжучі речовини . Бетони.
- •39. Суть залізобетону ,його позитивні якості та недоліки .
- •40 . Міцнісні та деформативні характеристики бетону. Арматура для залізобетонних конструкцій.
- •48. Плоскі конструкції суцільного перерізу
- •49.Наскрізні конструкції
- •50.Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави.
- •52. Зєднання металевих конструкцій: болтові та зварні
- •53. Розрахунок прокатних балок перекриття.
- •54. Класифікація колон. Основні положення їх розрахунку.
- •55. Ферми: призначення, види, основи конструювання.
- •57. Підготовчі та допоміжні роботи при підготовці будівельного майданчика
- •58. Склад бетоних робіт. Особливості їх виконання в зимовий період
- •59. Склад монтажних робіт. Основні положення їх організації
- •60. Склад виробничої бази будівництва. Організація матеріально- технічного забезпечення
- •66. Фізико-механічні характеристики грунтів.
- •67. Граничні стани основ. Збір навантажень на основу фундаменту.
- •68.Нормативний та розрахунковий опір ґрунтів основи. Визначення розмірів фундаментів. Метод послідовних наближень.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70. Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумовування.
- •71. Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження,кількості паль та розташування їх в плані
- •72. Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74 Сейсмічне районування територій. Основні енергетичні характеристики землетрусів.
- •75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
- •77.Вертикальне планування міських територій . Кількісна та якісна, оцінка рельєфу. Схема вертикального планування на стадії генплану.
- •78.Вертикальне планування елементів вуличної мережі. Повздовжні та поперечні профілі. Побудова проектних горизонталей. Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80. Організація поверхневого стоку. Системи і схеми каналізації.
75. Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки.
Сейсм навантаження належать до розряду динамічних, можуть мати горизонтальні та вертикальні складові.
Каліфорніський код - співвідношення власних коливань і можливий резонанс. - початок динамічного підходу. Система скл з 2 частин - основи і пружно зв'язаної з нею маси.
В загальному випадку, при землетрусі відбувається зміщення будівлі разом з основою, крім того, за рахунок пружності - деякий прогин будівлі. Тому в загальному випадку можна виділити 2 складові зміщення системи:
y - прогин системи
yo - зміщення основи.
Якщо будівля має масу m, коефіцієнт жорсткості k, кф затухання власних коливань æ, тоді:
m(ÿo + ÿ) + (k + іæ)у=0 (1)
mÿ+(k+ іæ)у=-mÿo-So
ÿ - прискорення основи
mÿo - вимушуюча сила, в системі основа-будівля
нульовий рух розкладається по синусоїду
yo(t)=Aosin wot, yo (t)=Aocos wot, yo(t)=-Aowo2 sin wot
Якщо підставити цю функцію у (1) , отримаємо:
y(t)=[Aow2/(wo2-w2)sinwt(wo2/w2)sin wot]
w=(k/m)
k - пружна константа
m - маса конструкції
А,w - амплітуда і частота коливань грунту
Такий підхід дає можливість визначити, на основі прогину системи, величину сили S = kу(t).
Розрахункові схеми будівель Будь-яка будівля складається з ряду конструкцій, які знаходяться на певній віддалі від основи, тому прогин будівлі на різних висотах буде різний. Виходячи з того, що для будівель найбільш небезпечними є горизонтальні зміщення, вводиться консольна схема для побудови консольних схем будівель.
У випадку одноповерхової будівлі, вона зображується у вигляді деякої точкової маси (m), яка з основою зв'язана коефіцієнтом жорсткості (k). m вибирають від середини висоти стіни. Якщо багатоповерхова будівля - розрахункова схема матиме вигляд наступної консолі, де у вагу включають вагу перекриття даного поверху і половина стіни від перекриття (вверх і вниз).
Для одноповерхової будівлі
mÿ + (k + іæ)у=-mÿo
При багатоповерхових будівлях: кожен поверх може зміщуватися, і тоді впливати на зміщення інших поверхів.
76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель.
В рснові розробки сейсмостійких будівель мають бути враховані основні заходи:
Будівля має концентрувати основну масу на нижніх поверхах, з поступовим зменшенням до верху;
Для конструкцій сейсмостійких будівель бажано використовувати пластичні і легкі матеріали;
Існування розподільників навантаження на будівлю, тобто вертикальних і горизонтальних діафрагм жорсткості;
Наближення до ізометричних форм будівель в плані.
Планувальна структура будівель
Найкращою формою в плані є кругла, але найчастіше вибирають наближену до неї квадратну. Співвідношення складає 1:2; 1:3. Якщо будівля має складну архітектурно-планувальну структуру, то її розділяють на окремі блоки антисейсмічними швами. Шов залежить від висоти будинку: до 5м. – ширина шва 3см., а далі на кожні 5м збільшується на 2см.
Якщо будівля має різні архітектурно-висотні рішення, то кожний блок вибирається приблизно однакової висоти. Антисейсмічні шви найчастіше співпадають з осадочними швами.
Внутрішнє планування має бути якомога симетричнішим, з метою співпадання маси і жорсткості. Найбільш вразливими є місця спряження елементів з різними напрямками. Тому, як правило слід уникати спорудження стін, які стикаються з перпендикулярною стіною без компенсації.
Перекриттям відводиться важлива роль, з метою звязування в одне ціле стіни перекрить, і цим забезпечується більш-менш рівномірний розподіл сейсмічного навантаження в межах поверху.
Сжеми дії сейсмічного навантаження в залежності від власних коливань
Т≤0.5с – жорстка Т›6с – гнучка
Найкраще рішення сейсмостійкості будівлі має забезпечуватись сумісною роботою горизонтальнтх і вертикальних елементів, за рахунок жорстких зв’язків.
Цегляні будівлі
Вони мають невеликий опір динамічним навантаженням і мають найбільші пошкодження. Міцність цегляної кладки визначають такими параметрами: ▫ якість цегли; ▫ якість і міцність розчину ▫ міцність зчеплення між розчином і цеглою.
Фактична міцність, по-досвіду, може бути міцність зчеплення в 4,5 раз ‹ запроетованої. При здійсненні антисейсмічнтх заходів, можна досягнути достатньої сейсмічної стійкості.
Будівля має бути єдиною, цілісною системою, знадійним звязком всіх несучих конструкцій: поздовжніх і поперечних стін і перекрить. З цією метою облаштовуються антисейсмічними обвязками і поясами, замонолічуються перекриття, армуються кути і перетини кладки; застосовуються вертикальні звязуючі конструкції у вигляді сердечників. Шпонки – це заглиблення на боковій поверхні в будівлі, які замонолічуються.
Антисейсмічний пояс – конструкція, яка має місце в зоні спряження перекриття з несучими стінами. Пояс перешкоджає таранній перекриття на стіну. Антисейсмічні пояси замонолічують, встановлюються на всю ширину стіни у випадку, коли вона › 50см, то ширина їх може бути на 10..15 см менша.
Поздовжні стержні виконуються з арматури А1 при 7-8 балах 4Ø10, для 9б - 4Ø12. як правило, бетон марки В12,5. основою сейсмостійкості цегляних будівель служать комплексні конструкції, коли додатково до згаданих, в цегляних стінах влаштовують окремі вертикальні залізобетонні включення, які називають сердечниками. Влаштовуюють на кути через кожні 2-3м. Завжди встановлюють на краях пройомів. Конструктивно – це 4 арматурні стержні вздовж сердечника, звязані арматурою Ø 4,6 , через кожні 25..40см. з кладкою такі сердечники звязуються випускамитонкої арматури, порядка 50см.