Напрямки використання чистого прибутку підприємства

Чистий прибуток

Виплата

дивідендів

Фонд

соціальних потреб

Фонд

розвитку

виробництва

Резервний фонд

Фонд

заохочення

Фонд нагромадження

Фонд споживання

Рис.5.1. Напрямки використання чистого прибутку підприємства

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

5.2 Методи обчислення рентабельності

Прибуток є важливим оцінюючим показником, але абсолютна сума не дає повного уявлення про ефективність роботи підприємства. Якщо збільшення прибутку досягнуто за рахунок збільшення кількості робітників і введенням у дію нових виробничих фондів без відповідного поліпшення їх використання, то таке збільшення прибутку суперечить завданню підвищення економічної ефективності виробництва. Важливо визначити не тільки абсолютний результат, тобто суму прибутку або його приріст за певний період, а і витрати, за допомогою яких його отримано. Прибуток необхідно співставити з обсягом використаних фондів і поточними витратами на виробництво продукції, визначити рівень рентабельності. Рентабельність – відносний показник, який вимірюється у відсотках. Відносні показники дозволяють оцінювати ефективність вкладених коштів і використовуються в економічних розрахунках і фінансовому плануванні.

Ураховуючи цілі аналізу прибутковості, на практиці використовуються різні показники рентабельності.

Рентабельність окремих видів продукції (або групи виробів) розраховується як відношення валового або чистого прибутку (П) до суми витрат (В):

(5.1)

Рівень рентабельності продукції характеризує результативність поточних витрат і застосовується для визначення вигідності виробництва того чи іншого виду продукції. Цей продукт має важливе значення при встановленні цін, а також у процесі контролю за зниженням собівартості продукції. Таким самим способом визначається вигідність інвестиційних проектів, а саме: отриманий прибуток співвідноситься до суми інвестицій у цей проект.

Рентабельність підприємств, організацій, установ визначається співвідношенням загального (балансового) прибутку або прибутку від основної діяльності до авансованої вартості, собівартості чи до обсягу реалізації за оптовими цінами.

Рентабельність галузей економіки характеризується відношенням прибутку галузі до авансованої вартості, собівартості або обсягу реалізації.

5.3 Планування прибутку

Планування прибутку – основна частина фінансового планування і важлива ділянка фінансово-економічної роботи підприємств.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості у виробничої сфері, торгівлі, сфері послуг.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації: прямого розрахунку; економічний (аналітичний) метод; за показником витрат на одну гривню продукції.

Метод прямого розрахунку полягає в тому, що розмір планового прибутку від реалізації продукції (Прп) визначається як різниця між оптовою ціною одиниці продукції (ціна виробника) (В) і повною собівартістю одиниці продукції (С) за формулою:

Прп = В – С (5.2)

Вихідними даними для розрахунку прибутку є розгорнутий план випуску і реалізації продукції за всією номенклатурою, а також повна собівартість і оптова ціна одиниці продукції (табл. 5.1).

Загальна сума прибутку від реалізації продукції (Ппр) складається із прибутку від випуску продукції (Ппв) і прибутку в залишках продукції на початок планового періоду (Пзп) за мінусом прибутку в залишках на кінець планового періоду (Пзк) за формулою:

Прп = Пзп + Пвп – Пзк (5.3)

Наприклад: Прп = 30 + 400 – 20 = 410 тис. грн.

Таблиця 5.1