8.3 Нормування оборотних коштів за окремими елементами

Планування оборотних коштів у виробничих запасах має важливе значення для визначення загальної потреби в оборотних коштах, оскільки у більшості господарських суб’єктів 2/3 оборотних коштів припадає на виробничі запаси.

Виробничі запаси – це ті матеріальні цінності, які належать підприємству, але ще не вступили в процес виробництва, незалежно від місця, де вони знаходяться.

Нормування оборотних засобів у виробничих запасах включає визначення потреби у сировині, основних матеріалах і покупних напівфабрикатах, допоміжних матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних і швидкозношувальних предметах.

Норматив оборотних коштів на сировину, основні матеріали та напівфабрикати повинен забезпечити підприємству їх безперебійну передачу в переробку з метою створення запасу в обсязі, необхідному для виконання виробничої програми.

Нормування власних оборотних коштів починається з вивчення номенклатури і витрат окремих видів сировини й основних матеріалів у запланованому році та в IV кварталі. Номенклатура і витрати матеріалів визначаються за планом матеріально-технічного постачання підприємства, по технологічних картах, розрахунках до кошторису витрат на виробництво й іншій документації. При цьому в основу повинні бути покладені найбільш прогресивні й економічно обґрунтовані норми витрати сировини і матеріалів з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

Норматив оборотних коштів на сировину й основні матеріали обчислюється як добуток одноденних їх витрат по кошторису витрат на виробництво IV кварталу запланованого року і середньої норми оборотних коштів у днях. Середня норма оборотних коштів розраховується як середньозважена величина на основі норм оборотних коштів на окремі види чи групи сировини й основних матеріалів та їх одноденних витрат.

У тих галузях промисловості і на тих підприємствах, де номенклатура сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів дуже велика, норми оборотних коштів розробляють по основних їх видах, виходячи з того, щоб прямим підрахунком було охоплено не менше 70-80% вартості споживаних цінностей. Обчислена за цими даними середньозважена норма оборотних коштів поширюється потім на всю сировину й основні матеріали.

Норма оборотних коштів з кожної групи чи виду матеріалів включає час перебування сировини й основних матеріалів у дорозі (транспортний запас); час, необхідний для приймання, розвантаження, сортування, складування й у необхідних випадках лабораторного аналізу (підготовчий запас); час на підготовку до виробництва (технологічний запас); час перебування у вигляді поточного складського запасу; час перебування у вигляді гарантійного (страхового) запасу.

Транспортний запас необхідний бо час руху документів і вантажів, як правило, не збігається. Якщо постачальник знаходиться на великій відстані, платіжні документи прибувають і оплачуються підприємством раніше, ніж надходить вантаж. У цих випадках потреба в оборотних коштах виникає раніше прибуття товарно-матеріальних цінностей. Тому на період між днем оплати рахунка і днем одержання вантажу потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок транспортного запасу. Такої потреби не виникає, коли надходження сировини й основних матеріалів збігається з терміном оплати чи коли сировина і основні матеріали прибувають раніше настання терміну оплати розрахункових документів.

Для визначення норми оборотних коштів під оплачені матеріальні цінності в дорозі (транспортний запас) необхідно з часу пробігу вантажу від постачальника до покупця відняти час оформлення платіжних документів на відвантажену продукцію та їхню обробку в банку постачальника, час поштового пробігу платіжних документів від банку постачальника до банку покупця, час обробки документів у банку покупця.

Приклад. Час пробігу вантажу складає 15 днів, а платіжних документів - 6 днів. Для оформлення документів постачальнику знадобилося два дні, по одному дню - на їх обробку в банку постачальника і покупця. За цих умов транспортний запас дорівнюватиме 5 дн.: 15-(2+1+6+1).

У тих випадках, коли однакові матеріали поставляють різні постачальники, час перебування цих матеріалів у дорозі визначається як середньозважена величина за допомогою розрахунку, наведеного у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Розрахунок транспортного запасу

Постачальники матеріалу А	Розмір поставок, тн.	Час руху вантажу в дорозі, днів	Час пробігу і оформлення документів, дні	Транспортний запас, днів (гр. 3 - гр. 4)
1	2	3	4	5
I	1500	15	10	5
II	1000	9	6	3
III	3000	11	4	7
	5500

Середньозважене перебування матеріалу А в дорозі складе:

При різноманітному асортименті основних матеріалів, що надходять від великої кількості постачальників, норма в днях на матеріали в дорозі обчислюється на основі аналізу їх фактичних залишків. Для цього з фактичних залишків матеріалів у дорозі за минулий період вилучається вартість вантажів, що затрималися в дорозі понад установлені норми просування, а отриманий середній фактичний залишок матеріалів у дорозі ділять на фактичні одноденні витрати всіх матеріалів у тому ж періоді.

Приклад. Середній фактичний залишок матеріальних цінностей у дорозі за останній квартал дорівнює – 36 тис.грн., а витрати їх на виробництво за той самий період – 108 тис.грн. Звідси середній час перебування матеріалів у дорозі складе 30 днів .

Отриманий залишок у днях коригується з урахуванням запланованих заходів щодо поліпшення умов постачання, зміцнення договірної дисципліни, прискорення розрахунків тощо, що приймається за норму транспортного запасу.

Підготовчий запас включає час, необхідний для приймання, розвантаження, сортування, складування і лабораторного аналізу матеріалів, які завезли, і визначається відповідно до технічних норм, установлених для кожної операції, чи шляхом хронометражу цих робіт на підприємстві. При розрахунку норм оборотних коштів необхідно враховувати, що окремі операції можуть бути зроблені паралельно, у зв'язку з чим скорочується загальний час по цих операціях.

Приклад. На розвантаження матеріалів потрібно 0,5 дня, для приймання і складування - 1 день, для проведення аналізу -0,5 дня. Отже, норма підготовчого запасу складе 2 дні: (0,5 + 1 + 0,5).

Технологічний запас необхідний бо в багатьох випадках матеріали, які одержано від постачальників, не можуть бути відразу передані у виробництво, а вимагають попередньої підготовки (сушіння лісоматеріалів, природне старіння металу тощо) чи підбору партій запуску. Тривалість виконання цих операцій визначається встановленими нормами чи шляхом підрахунку часу підготовки матеріалу до виробництва з урахуванням конкретних умов роботи окремих підприємств. При цьому в технологічний запас не входить час на підготовчі операції, якщо вони на даному підприємстві є складовою частиною виробничого циклу.

Поточний складський запас є найбільш важливим елементом норми запасу статті "Сировина, основні матеріали і покупні напівфабрикати". Він призначений для забезпечення нормального ходу виробничого процесу в період між двома черговими партіями поставок. Розмір поточного складського запасу при безупинному і рівномірному запуску сировини й основних матеріалів у виробництво залежить від частоти поставок: чим частіше одержують сировину й основні матеріали на склад підприємства, тим меншим повинен бути їхній поточний складський запас.

Періодичність поставок визначається як середня тривалість інтервалу між двома суміжними поставками даного виду сировини та матеріалів, а також погоджених з постачальниками внутріквартальних і внутрімісячних графіків постачання. При цьому варто виходити з оптимальних періодів і розмірів поставок з урахуванням підприємства. Середній інтервал між поставками матеріалу на основі договору визначається шляхом розподілу числа днів у році (360) на кількість планових поставок. Збіг декількох надходжень одного й того самого виду матеріалу від одного чи декількох постачальників приймаються в розрахунок інтервалу загальною сумою як одна поставка.

Підприємства використовують численні види сировини й основних матеріалів, що надходять у різний строк від великої кількості постачальників. Тому на будь-яку дату запаси одних видів сировини й основних матеріалів будуть максимальними в день одержання чергової партії, у той же час запаси інших видів сировини й основних матеріалів знизяться до мінімальних розмірів напередодні прибуття чергової партії. У зв'язку з цим норма поточного складського запасу в днях приймається в розмірі 50% від середнього інтервалу між поставками.

Лише на тих підприємствах, де споживається обмежена номенклатура сировини й основних матеріалів (1-3 види), що поставляються одним чи двома постачальниками, а також якщо інтервал між постачаннями складає до 5 днів, норма оборотних коштів у частині поточного запасу може бути прийнята в розмірі до 100% середнього інтервалу між поставками, тому що в цьому випадку потреба підприємства в засобах буде, як правило, відповідати обчисленому запасу.

Приклад. Матеріал надходить на підприємство від двох постачальників. Відповідно до погоджених календарних графіків цей матеріал повинен надходити від першого постачальника 5 і 20 числа кожного місяця, а від другого - 3 і 25 числа. Отже, у споживача з урахуванням збігу надходжень від різних постачальників буде три постачання на місяць (5,20 і 25 числа) чи 36 постачань за рік. Звідси середній інтервал між поставками матеріалу складе 10 днів (360:36), а норма поточного складського запасу - 5 днів.

У тих випадках, коли не встановлені планові календарні терміни постачань, середній інтервал між поставками визначається на підставі фактичних даних про надходження сировини і матеріалів у звітному році.

За відсутності різких коливань в обсягах постачань розраховується середньоарифметичний інтервал поставок. Для цього 360 днів необхідно розділити на загальну кількість поставок даного виду матеріалу за звітний рік з урахуванням збігу надходжень від різних постачальників. При цьому не враховуються разові дрібні поставки, а надмірно велике надходження призводить до середнього розміру поставок.

Приклад. У звітному році загальна кількість поставок матеріалу склала 19 поставок обсягом 2000 тн. З них 3 поставки обсягом 30 тн. були дрібними, випадковими, а 1 - обсягом 470 тн. - надмірно велика.

У розрахунок приймається 15 поставок обсягом 1500 тн. (2000-500). Середній розмір поставок складе 100 тн. (1500 / 15).

При визначенні середнього інтервалу між поставками виходять із наведеної кількість постачань, отриманої шляхом розподілу річного надходження матеріалу на середній розмір поставок, тобто 20 (2000 / 100). Звідси середній інтервал між поставками дорівнює 18 дн.: (360 / 20), а норма поточного складського запасу - 9 дням.

При різких коливаннях у частоті і за обсягом поставок якого-небудь матеріалу незалежно від кількості числа постачальників, середній інтервал між поставками визначається як середньозважена величина. У цьому випадку обсяг кожної поставки збільшується на інтервал у днях до наступної поставки і сума отриманих добутків ділиться на загальний обсяг поставок, прийнятий для розрахунку середньозваженого інтервалу (табл. 8.2).

У розрахунок приймаються не 15, а 12 постачань, загальним обсягом 3190 шт. Середньозважений інтервал складе 28 днів (89370 / 3190), а норма поточного складського запасу - 14 днів.

Таблиця 8.2

Розрахунок середньозваженого інтервалу поставок

Дата надходження матеріалу	Обсяг поставки, шт.	Інтервал до наступної поставки, дні.	Добуток (2гр.´3гр.)	Примітка
1	2	3	4	5
3.1	350	22	773	Дрібні поставки Надмірно велика поставка Остання поставка
25.1	280	33	9240
27.П	300	16	4800
15.Ш	150	45	6730
5.1У	50	-	-
29.1У	395	24	9480
23.У	270	35	9450
27.У1	250	41	8200
11.УП	730	-	-
7.УШ	290	30	8700
6.1X	145	14	2030
20.IX	230	40	9200
30.X	400	17	6800
16.IX	180	39	7020
25.XII	250	-	-
Усього	4220		89370

Гарантійний (страховий) запас необхідний для забезпечення безперервності виробничого процесу у випадку виникнення перебоїв постачання через порушення умов поставки за терміном і комплектності або затримки вантажу в дорозі з вини транспорту й у деяких інших випадках.

Потреба в страховому запасі встановлюється по кожному виду (групі) сировини й основних матеріалів залежно від частоти поставки, віддаленості постачальників, форми постачання, розміру поточного запасу, значення даного виду (групи) сировини й основних матеріалів для підприємства, можливості швидкого поновлення запасу та ін.

Виходячи з призначення страхового запасу, його розмір необхідно було б розрахувати на основі аналізу відхилень фактичних термінів поставок матеріалів від планових. Однак практично, через відсутність планових термінів постачань, такий порядок не застосовується.

Норма оборотних коштів у частині страхового запасу встановлюється в межах до 50% норми поточного складського запасу. На тих підприємствах, які розташовані далеко від постачальників і від зручних транспортних шляхів, або споживають унікальні матеріали, а також якщо інтервали поставок складають 1-5 днів, норма оборотних коштів у частині страхового запасу може бути збільшена на 50% від норми поточного складського запасу.

При надходженні матеріалів від постачальників, які знаходяться у тому ж населеному пункті. Транспортний страховий запас не встановлюється.

Підрахунок норм оборотних засобів по окремих видах сировини й основних матеріалів може вироблятися за такою формою (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Підрахунок норм оборотних коштів по окремих видах матеріалів

(у днях)

Види сировини і матеріалів	Транспортний запас	Підготовчий запас	Технологічний запас	Поточний складний запас	Страховий запас	Усього
А	5,7	2	3	14	7	31,7
Б	-	1	-	15	-	16
В	9	2	4	20	10	45

1. Матеріал Б надходить від місцевого постачальника.

- Середньозважена норма оборотних коштів по сировині, основних матеріалах і покупних напівфабрикатах у цілому визначається на основі такого розрахунку (табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Визначення середньозваженої норми оборотних коштів

Найменування сировини та основних матеріалів	Витрати по кошторису витрат виробництво, тис. грн.	Норма в днях
А	50	31,7
Б	150	16
В	300	45
	500

Норматив оборотних коштів по сировині, основних матеріалах і покупних напівфабрикатах у грошовому еквіваленті (Н) визначається як добуток вартості одноденних витрат і середньозваженої норми запасу в днях за формулою:

, (8.2)

де Р - вартість витрат сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів по кошторису витрат на виробництво відповідного кварталу запланованого року;

Нд - середньозважена норма запасу в днях.

Приклад. Якщо витрати сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів по кошторису витрат на виробництво в IV кварталі планового року передбачаються у сумі 810 тис. грн., то одноденні витрати складуть 9 тис. грн. (810 / 90). При середньозваженій нормі запасу 35 днів норматив оборотних коштів у грошовому еквіваленті складатимуть 315 тис. грн. (9 тис. грн. х 5 днів).

При нормуванні оборотних коштів на створення запасів допоміжних матеріалів слід мати на увазі, що номенклатура їх дуже велика і поставляються вони великою кількістю постачальників. Це ускладнює прямий підрахунок норм і нормативів по окремих видах допоміжних матеріалів. Тому для роз-рахунку нормативу власних оборотних коштів на допоміжні матеріали вони поділяються на дві групи: застосовувані у великих кількостях чи на значну суму та інші допоміжні матеріали.

Норматив власних оборотних коштів по першій групі допоміжних ма-теріалів визначається таким самим методом, як по сировині, основних матеріалах і покупних напівфабрикатах. При розрахунку одноденних витрат допоміжних матеріалів із загальних витрат за плановим кошторисом на виробництво необхідно вилучити суми зносу, тари, малоцінних і швидкозношувальних предметів, вартість витрат запасних частин для ремонтів, що враховуються в складі допоміжних матеріалів, а також витрати допоміжних матеріалів іншої групи.

По інших допоміжних матеріалах норматив власних оборотних коштів розраховується спрощеним шляхом, виходячи з фактичних залишків матеріалів та їх витрат на виробництво. Для цього середній фактичний залишок допоміжних матеріалів у звітному році, за мінусом зайвих, непотрібних і тривалий час не використовуваних у виробництві, необхідно розділити на одноденні витрати даних матеріалів за минулий рік. Отримана норма запасу в днях коригується з урахуванням поліпшення постачання і використання цих матеріалів у плановому році і служить для розрахунку нормативу оборотних коштів за цією групою допоміжних матеріалів.

Приклад. Якщо середньорічний фактичний залишок допоміжних матеріалів за винятком зайвих, непотрібних і довгостроково невикористаних у виробництві складає 80 тис. грн., а одноденні витрати в тому ж періоді - 1,6 тис. грн., то фактична норма запасу буде дорівнювати 50 дн. (80 / 1,6). При витраті допоміжних матеріалів за кошторисом витрат на виробництво в IV кварталі планового року в сумі 306 тис. грн., норматив оборотних коштів на плановий рік цієї групи допоміжних матеріалів складе 170 тис. грн.

Норматив власних оборотних коштів на паливо встановлюється за усіма видами палива (крім газу), що використано як для технологічних цілей, так і для господарських потреб методом, аналогічним методу розрахунку нормативу власних оборотних коштів на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати. При цьому для визначення одноденних витрат із витрат на виробництво за кошторисом IV кварталу запланованого року виключається вартість газового палива і додаються витрати твердого чи рідкого палива в непромислових господарствах, а також відпустка палива робітникам та службовцям, якщо ці витрати вчасно не були враховані в кошторисі.

Порядок визначення нормативу власних оборотних коштів по тарі залежить від джерел надходження (покупна і власного виробництва) і способу використання (разова і оборотна, підлягаюча поверненню постачальникам).

Норматив по всій покупній тарі визначається за методикою, установленою для розрахунку нормативу по сировині, основних матеріалах і покупних напівфабрикатах.

Норматив власних оборотних коштів по тарі власного виробництва, що входить в оптову ціну готової продукції (Нт), обчислюється за формулою:

, (8.3)

де Р - витрати (обіг) тари власного виробництва за планом на рік,

Д - час перебування тари на складі підприємства від її виготовлення до упакування в неї готової продукції.

Для визначення нормативу власних оборотних коштів по оборотній тарі, що підлягає поверненню постачальникам, (Н), застосовується така формула:

, (8.4)

де Р - витрати (оборот) поворотної тари за планом на рік;

Д - тривалість одного обороту тари в днях від установленого терміну її оплати до здачі платіжних документів у банк на відвантажену поворотну тару.

Загальна потреба підприємства в оборотних коштах на утворення запасів тари дорівнює сумі потреб у коштах на окремі види тари. Норма оборотних коштів на тару по підприємству в цілому встановлюється в гривнях на 1000 грн. вартості товарної продукції.

Приклад. Якщо потреба в оборотних коштах на тару визначена в сумі 136,5 тис. грн., а обсяг випуску товарної продукції в оптових цінах підприємства в IV кварталі запланованого року - 3900 тис. грн., то норма оборотних коштів складе 35 грн. на 1000 грн. товарної продукції в оптових цінах (136,5 / 3900).

Нормування оборотних коштів на запасні частини для ремонту здійснюється по групах устаткування: для яких розроблені типові норми оборотних коштів на запасні частини; велике унікальне, включаючи імпортне устаткування, для якого не розроблені типові норми; дрібне одиничне устаткування, на яке типові норми оборотних коштів на запасні частини не розроблені.

Для устаткування першої групи потреба в оборотних коштах визначається шляхом множення типових норм оборотних коштів на кількість відповідного устаткування з урахуванням коефіцієнтів зниження. Застосування знижуючих коефіцієнтів обумовлене тим, що при наявності однотипного устаткування і взаємозамінних деталей знижується постійна потреба в них на складі.

Приклад. Типова норма запасних частин на 1 механізм -50 грн., кількість однотипного устаткування - 120 шт., коефіцієнт зниження - 0,7. Звідси потреба в оборотних коштах на запасні частини складе 4200 грн. (50 грн. х 120 шт. х 0,7).

Потреба в оборотних коштах на запасні частини (Н_ЗЧ ) до великого унікального устаткування другої групи, по якому не встановлені типові норми, визначається на деталь кожного найменування за формулою:

, (8.5)

де Ч - кількість однойменних деталей в одному механізмі;

М - кількість механізмів одного типу;

К - коефіцієнт зниження запасу деталей;

Н_д - норма запасу даної деталі в днях, виходячи з умов постачання;

Ц - ціна однієї деталі в карбованцях;

В - термін служби деталі в днях.

Норматив на запасні частини для ремонту до дрібного одиничного устаткування установлюється методом укрупненого розрахунку. Для цього середній фактичний залишок запасних частин за звітний рік за мінусом зайвих і непотрібних деталей ділиться на середню вартість устаткування цієї групи, що діяли в тому ж періоді. Отримана норма оборотних коштів на запасні частини на 1000 грн. вартості устаткування з урахуванням подовження міжремонтних періодів використовується для визначення потреби в оборотних коштах на запасні частини для даної групи устаткування в запланованому році.

Приклад. Середньорічний фактичний залишок запасних частин у попередньому році за винятком зайвих - 7,8 тис. грн., середньорічна вартість устаткування, що діяло - 1500 тис. грн. Звідси забезпеченість запасними частинами в звітному році на 1000 грн. устаткування склала 5,2 грн. (7,8 / 1500). Норма оборотних коштів на плановий рік на 1000 грн. устаткування з урахуванням збільшення міжремонтних періодів установлюється в розмірі 5 грн. Якщо в запланованому році вартість устаткування підвищиться до 1600 тис. грн., то потреба в оборотних коштах на запасні частини в плановому році складе 8 тис. грн. .

Загальний норматив оборотних коштів на запасні частини в цілому по підприємству дорівнює сумі нормативів, розрахованих по трьох групах устаткування. Норма оборотних коштів на запасні частини в цілому визначається в грошовому вигляді на 1000 грн. вартості всього устаткування. Вона обчислюється шляхом розподілу загальної потреби в оборотних коштах на запасні частини на повну вартість основних виробничих фондів.

Приклад. Норматив оборотних коштів на запасні частини складає: до устаткування, по якому встановлені типові норми – 4,2 тис. грн., до устаткування, по якому невстановлені типові норми – 5,8 тис. грн., до дрібного одиничного устаткування - 8 тис. грн., а всього – 18 тис. грн. Вартість діючого виробничого устаткування в запланованому році – 2000 тис. грн. Звідси норма оборотних коштів на запасні частини на 1000 грн. устаткування складе 9 грн. .

Норматив оборотних коштів на запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів розраховується окремо по інструментах і пристосуваннях загального призначення, господарському інвентарю, спеціальному одягу і спеціальному взуттю, виробничій тарі, а також по спеціальних інструментах і спеціальних пристосуванням.

На відміну від інших елементів виробничих запасів, що споживаються в кожному виробничому циклі і цілком входять до вартості знову створеної продукції, малоцінні і швидкозношувані предмети застосовуються неодноразово і поступово переносять свою вартість у вигляді зносу на знову створений продукт. Тому потреба в оборотних коштах на малоцінні і швидкозношувані предмети визначається по запасах їх в експлуатації і по запасах на складі.

Норматив оборотних коштів на малоцінні і швидкозношувані предмети на складі визначається по кожному виду шляхом множення одноденного обороту по передачі цих предметів в експлуатацію на норму оборотних коштів у днях, яка встановлюється, виходячи з умов постачання так само, як і по сировині й основних матеріалах.

Норматив оборотних коштів на малоцінні і швидкозношувані предмети в експлуатації встановлюється, як правило, у розмірі 50% їхньої вартості, тому що 50% вартості предметів, переданих в експлуатацію, поступово списуються на собівартість виробленої продукції.

Потреба в оборотних коштах по інструментах і пристосуванню загального призначення, господарському інвентарю, спеціальному одягу і спеціальному взуттю, що знаходиться в експлуатації, визначається, виходячи з норм забезпеченості на одного працівників по окремих професіях, даних про кількість відповідних категорій працівників, порядку списання вартості предметів, переданих в експлуатацію, термінів їхньої служби.

Приклад. Розрахунок потреби в оборотних коштах на спецодяг, який знаходиться в експлуатації, подано у таблиці 8.5.

За умови, що знос спецодягу прийнято у розмірі 50%, потреба в оборотних коштах на спецодяг в експлуатації складає

Кількість промислово-виробничого персоналу за планом 1 кварталу – 1000 осіб. Норма оборотних коштів на одного працівника в експлуатації: = 2 грн. 75 коп., на складі: 1 грн. 70 коп., усього: 4 грн. 45 коп.

Норматив оборотних коштів по виробничій тарі і по спеціальних інструментах і пристосуванню в експлуатації встановлюється прямим розрахунком залежно від виробничої потреби в них, кількості діючих агрегатів, номенклатури продукції, що випускається, а також термінів служби і порядку використання цих інструментів. У випадках, коли вартість спецінструментів і пристосувань цілком списується на собівартість продукції при передачі їх в експлуатацію, норматив оборотних коштів по цій статті не встановлюється.

Застосування на підприємствах великої номенклатури інструменту і пристосувань при невеликій їх витраті робить прямий метод визначення потреби в них дуже трудомістким. Тому норматив оборотних коштів може бути встановлений укрупненим методом, виходячи з фактичного залишку інструментів у попередньому періоді. Для цього середній фактичний залишок інструменту в звітному році за винятком зайвих і непотрібних предметів необхідно віднести до загальної суми витрат чи на виробництво або до загальної кількості робітників, що користаються даним інструментом. Отримана норма після відповідного корегування може бути використана для визначення нормативу на запланований рік.

Приклад. Середній залишок інструментів і пристосувань у звітному році склав 17 тис. грн., у тому числі зайвих і не використовуваних на підприємстві - 0,8 тис. грн. Кількість промислово-виробничого персоналу в звітному році - 900 осіб, у плановому - 1000 осіб. Виходячи з цих даних, забезпеченість інструментами і пристосуваннями у звітному році в розрахунку на одного робітника складе 18 грн. . Поліпшення використання інструменту в плановому році призведе до зниження норми забезпеченості порівняно звітним роком на 5%. Звідси норма забезпеченості складе 17 грн. .

У цьому випадку норматив по інструментах і пристосуванню на плановий рік буде дорівнювати 17 грн. (1000  17).

Загальна потреба в оборотних коштах на малоцінні та швидкозношувані предмети визначається як сума нормативів на ці предмети на складі в експлуатації. У цілому за групою малоцінних та швидкозношуваних предметів уста- новлюються дві норми оборотних коштів. По інструментах і пристосуванню загального призначення, господарському інвентарю, спеціальному одягу і спеціальному взуттю норма оборотних коштів визначається в гривнях на одного працівника шляхом розподілу загальної потреби в оборотних коштах на ці предмети (на складі й в експлуатації) на середню кількість промислово-виробничого персоналу за планом IV кварталу.

По спеціальних інструментах і пристосуванню, а також виробничій тарі норма оборотних коштів установлюється на 1000 грн. товарної продукції шляхом розподілу загального нормативу оборотних коштів на дані предмети (на складі й в експлуатації) на товарну продукцію в оптових цінах IV кварталу планового року.

Загальна сума всіх розглянутих нормативів дасть норматив по виробничих запасах у цілому.

Види спецодягу	Одиниці вимірювання	Строк експлуатації, місяць	Кількість видач за рік ( 12 місяців :3 грн.)	Кількість робочих, яким призначається спецодяг	Потреба видачі на рік			Спецодяг в експлуатації за повну вартість, грн. (5 гр.  7 гр.)	Норма оборотних коштів по запасах спецодягу на складі, дні.	Потреба в оборотних коштах на запаси спецодягу на складі (8 гр.10 гр.)/360
					Кількість (5 гр.  4 гр.)	Вартість, одиниці (грн., коп.)	Сума (грн.)
Комбінезони	шт.	12	1	100	100	9-00	900	900	120	300
Костюми бавовняні	шт.	6	2	300	600	10-00	6000	3000	60	1000
Чоботи гумові	пара	12	1	200	200	8-00	1600	1600	90	400
Усього								5500		1700

Таблиця 8.5

Р

136

озрахунок потреби в оборотних коштах на спецодяг в експлуатації

До незавершеного виробництва відносяться вироби, що знаходяться у виробництві, які проходять обробку за технологією, установленою для даного підприємства, у тому числі напівфабрикати власного виготовлення. Період незавершеного виробництва триває від початку виробничого процесу (з моменту першої технологічної операції) до приймання у встановленому порядку готового виробу і передачі його на склад готової продукції.

Норматив власних оборотних коштів на незавершене виробництво визначається, виходячи з норми оборотних коштів на незавершене виробництво й обсягу одноденних витрат на виробництво продукції.

Для розрахунку норми оборотних коштів на незавершене виробництво необхідно визначити тривалість виробничого циклу і коефіцієнт наростання витрат.

Тривалість виробничого циклу включає час: безпосереднього процесу обробки (технологічний запас); перебування оброблюваних виробів у різних робочих місцях до і після їхньої обробки (транспортний запас у незавершеному виробництві); перебування оброблюваних виробів між окремими операціями й окремими цехами внаслідок розходження ритмів роботи устаткування й інших розбіжностей у ході виробничого процесу (оборотний запас); перебування оброблюваних виробів при масовому виробництві у вигляді страхових запасів на випадок можливих перебоїв (страховий запас).

При нормуванні оборотних коштів необхідно передбачати скорочення часу виробництва як за рахунок прискорення самого процесу праці, так і за рахунок зменшення тривалості перерв у процесі праці, тому що це призводить до прискорення оборотності оборотних коштів, які знаходяться безпосередньо у процесі виробництва.

Розрахунок тривалості виробничого циклу здійснюється на основі даних про планування виробничого процесу і завантаження устаткування. При значній номенклатурі виробів, оброблюваних у незавершеному виробництві, у яких тривалість виробничого циклу різна, вироби поєднуються в групи, однорідні по тривалості виробничого циклу. Потім прораховується середньозважена тривалість виробничого циклу по підприємству, виходячи з тривалості виробничого циклу окремих виробів чи груп виробів і питомої ваги цих виробів у собівартості всього випуску продукції (табл. 8.6).

Таблиця 8.6

Розрахунок середньої тривалості виробничого циклу

Вироб чи групи виробів	Період виготовлення, дні	Питома вага цих виробів у загальному обсязі продукції за плановою собівартістю, %	Процентна кількість (2 грн.  3 грн.)
1	2	3	4
А	20	30	600
Б	16	50	800
В	5	20	100
Усього		100	1500

Середня тривалість виробничого циклу

Такий розрахунок може бути зроблено по виробах, що складають 70-80%, собівартості усього випуску продукції, а отриманий середньозважений час поширюється потім на всі вироби, що випускаються.

Для визначення норми оборотних коштів по незавершеному виробництву необхідно також розрахувати коефіцієнт зростання витрат, що відбиває характер наростання витрат по днях виробничого циклу. Це пояснюється тим, що передані у виробництво предмети праці поступово збільшують свою вартість до перетворення їх у готовий продукт. При цьому залежно від інтенсивності зростання витрат при тій самій тривалості виробничого циклу потреба в оборотних коштах для забезпечення запасів незавершеного виробництва буде різною.

Коефіцієнт зростання витрат визначається відношенням середньої вартості виробу в незавершеному виробництві до його собівартості. При рівномірному наростанні витрат цей коефіцієнт розраховується за формулою:

, (8.6)

де К_НВ - коефіцієнт зростання витрат;

А - одноразові витрати на початку виробничого циклу (витрати на сировину й основні матеріали);

Б - усі наступні витрати на виробництво виробів.

Приклад. Витрати на виробництво за планом на 1 квартал складають 500 тис. грн., у тому числі одноразові витрати на початку процесу виробництва  200 тис. грн., інші  300 тис. грн.

У цьому випадку коефіцієнт зростання витрат дорівнює:

, (8.7)

При нерівномірному зростанні витрат коефіцієнт зростання витрат (Кнв) може бути розраховано за формулою:

, (8.8)

де В₁, В₂, В₃ тощо – витрати за перший, другий, третій тощо період часу (день, декада, місяць) зростаючим підсумком;

В_n-1 - витрати передостаннього періоду зростаючим підсумком;

С - повна планова собівартість виробу;

Т - тривалість виробничого циклу.

Приклад. Повна планова собівартість виробів - 30 тис. грн., тривалість виробничого циклу - 6 днів, витрати першого дня - 5 тис. грн., другого - 2 тис. грн., третього -10 тис. грн., четвертого - 7 тис. грн., п'ятого - 2 тис. грн., шостого - 4 тис. грн. Коефіцієнт зростання витрат складе:

, (8.9)

Середньозважений коефіцієнт зростання витрат по підприємству в цілому розраховується з урахуванням питомої ваги окремих виробів чи груп виробів у загальному випуску продукції в плановому періоді.

Норма оборотних коштів для незавершеного виробництва в днях визначається множенням середньої тривалості виробничого циклу в днях на коефіцієнт наростання витрат. При середній тривалості виробничого циклу 15 днів і коефіцієнті зростання витрат 0,52 норма запасу складе 7,8 дня (150,52).

Норматив власних оборотних коштів по незавершеному виробництву (Н_НЗВ ) визначається за формулою:

, (8.10)

де В - витрати на виробництво валової продукції у плановому періоді;

Т - тривалість виробничого циклу;

К - коефіцієнт зростання витрат;

Д - кількість днів у плановому періоді.

Приклад. Витрати на виробництво валової продукції в І кварталі планового року складають 2250 тис. грн., середня тривалість виробничого циклу  15 днів, коефіцієнт зростання витрат - 0,8. У цьому випадку норматив по незавершеному виробництву дорівнюватиме 300 тис. грн. .

У цілому по підприємству норма оборотних коштів на незавершене виробництво визначається як частка від розподілу потреби в оборотних коштах на середньоденний випуск валової продукції за планом IV кварталу того року, за даними якого розраховується довгостроково діюча норма оборотних коштів.

Витрати майбутніх періодів - це такі витрати планового року, що списуються на собівартість продукції, яка випускається в подальші періоди. До них відносяться: витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, за винятком витрат, які фінансуються з фонду розвитку виробництва; витрати, пов'язані з проведенням гірничих розробок; гірничо - підготовчих робіт та інші.

Норматив власних оборотних коштів по витратах майбутніх періодів визначається в грошовому вираженні і являє собою залишок цих витрат на кінець планового періоду. При розрахунку нормативу оборотних коштів на витрати майбутніх періодів застосовується формула:

Н_М=С₀+В_П-В_В, (8.11)

де Н_М - норматив власних оборотних коштів на витрати майбутніх періодів;

С₀ - сума засобів, вкладена у витрати майбутніх періодів на початок планового року;

В_П - витрати планованого року, передбачені відповідними кошторисами;

В_В - витрати, що входять у собівартість продукції року, що пропонується.

Приклад. На початок планового року витрати майбутніх періодів визначилися в сумі 37 тис. грн., у планованому періоді передбачено зробити цих витрат на 65 тис. грн. і списати на собівартість продукції планового року 52 тис. грн. Норматив по витратах майбутніх періодів складе:

Н_М = 37 + 65 - 52 - 50 тис. грн.

Як правило, витрати майбутніх періодів покриваються за рахунок собівартості протягом двох років.

Готовою вважається продукція, вироблена підприємством і прийнята відділом технічного контролю чи замовником відповідно до затвердженого порядку. Необхідність утворення запасу готової продукції викликається тим, що не кожен виріб може бути негайно відвантажений після закінчення його виробництва.

Норма оборотних коштів визначається часом, необхідним на підбір окремих видів і марок виробів, комплектуванням партій відвантаженої продукції, їх упакуванням, транспортуванням зі складу підприємства до станції (пристані) відправлення і навантаження. Витрати часу, необхідного для виконання окремих операцій, визначаються по діючих нормах або шляхом хронометражу цих робіт. Середня норма оборотних коштів по всій готовій продукції на складі в цілому визначається, виходячи з норм на окремі вироби чи групи виробів і питомої ваги їх у загальній вартості готової продукції. Розрахована в такий спосіб норма оборотних коштів по всій готовій продукції на складі повинна бути збільшена на час, необхідний для виписки і оформлення платіжних документів і подання їх у банк.

Норматив власних оборотних коштів на готову продукцію (Нгп) визначається виходячи з норми оборотних коштів у днях (Нд) і одноденного випуску товарної продукції в І кварталі планового року з виробничої собівартості за формулою:

, (8.12)

де Тп - обсяг товарної продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю;

Нд - норма оборотних коштів з готової продукції в днях;

Д - кількість днів у періоді.

Приклад. На комплектування партій готової продукції, що відвантажується, потрібно 5 днів, на упакування  3 дні, на оформлення платних доку-ментів - 2 дні. Звідси норма оборотних коштів з готової продукції дорівнює 10 дням. Випуск товарної продукції за виробничою собівартістю в IV кварталі планового року - 2430 тис. грн. У цьому випадку норматив власних оборотних коштів на готову продукцію складе 270 тис. грн. .

Розрахунок нормативів з окремих елементів завершується визначенням сукупного нормативу власних оборотних коштів на плановий рік по підпри-ємству і норми оборотних коштів.

Сукупний норматив власних оборотних коштів являє собою суму окремих нормативів.

Для складання фінансового плану підприємства визначається приріст чи скорочення нормативу оборотних коштів як різниця між нормативом на початок і кінець планового року.

Приклад. Сукупний норматив оборотних коштів на початок року дорівнює 1100 тис. грн., а на кінець  1300 тис. грн. Приріст складе 200 тис. грн. (1300 - 1100). Для визначення норми оборотних коштів сукупний норматив варто віднести до одноденної витрати по кошторису витрат на виробництво. При одноденних витратах по кошторису витрат на виробництво  25 тис. грн., норма оборотних коштів складе 52 дні (1300 / 25).

Розроблені на підприємстві норми оборотних коштів застосовуються для розрахунку нормативів власних оборотних коштів протягом років, якщо фактори, що визначають розмір норми, залишаються незмінними. Однак можливі зміни матеріально-технічного постачання, технології й організації виробництва впливають на розмір норм оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеного виробництва, готової продукції. Тому щорічно при розробці фінансових планів підприємству потрібно коригувати довгостроково діючі норми оборотних коштів.

При цьому, якщо змінюється норма оборотних коштів у днях на окремий вид чи групу матеріальних цінностей, то вноситься виправлення в днях до затвердженої норми оборотних коштів у цілому по елементу, що визначається, виходячи з норм оборотних коштів і питомої ваги даних матеріальних цінностей у загальній сумі витрат по відповідному елементу.

Приклад. На підприємстві встановлено довгостроково діючу норму оборотних коштів на сировину й основні матеріали в розмірі 35 днів. У зв'язку зі зміною постачальника норма оборотних коштів на матеріал Б повинна бути знижена з 16 до 11 днів. Питома вага витрат матеріалу Б у загальній сумі витрат сировини й основних матеріалів складає 20%. Звідси виправлення складе 1 день, а уточнена норма оборотних коштів на сировину й основні матеріали 34 дні (35 - 1).

При зміні структури витрат матеріалів чи асортименту продукції, що випускається, уточнення норми оборотних коштів в цілому по елементу розраховується, виходячи з діючих норм на окремі види (групи) матеріалів чи продукції і нових питомих ваг цих матеріалів (продукції) у загальній сумі витрат (випуску продукції) за планом.

Приклад. У плановому році підвищується питома вага продукції, що відвантажується автотранспортом з 20 до 30% (табл. 8.7).

У базовому році норма оборотних коштів з готової продукції складала 6,2 днів (620 / 100). У результаті підвищення питомої ваги продукції, що від-вантажується автотранспортом, у плановому році норма запасу знизиться до 5,8 днів (580 / 100).

Таблиця 8.7

Коректування норми запасу готової продукції на складі

Групи готової продукції	Норма запасу на складі в днях	Базовий рік		Плановий рік
		Питома вага випуску продукції %	Добуток (23)	Питома вага випуску продукції %	Добуток (25)
1	2	3	4	5	6
Продукція, відвантажена залізницею	7	80	560	70	490
Продукція, що відвантажується автотранспортом	3	20	60	30	90
Усього		100	620	100	580

На основі уточнених норм оборотних коштів і планового кошторису витрат на виробництво розраховуються нормативи власних оборотних коштів на плановий рік.

Для корекції нормативу використовується також економічний метод розрахунку. Особливість визначення потреби в оборотних коштах економічним методом полягає в тому, що при ньому не обчислюються нормативи за окремими елементами оборотних коштів, а відразу визначається сукупний норматив на кінець планового року. При цьому норматив на поточний рік поділяється на дві частини:

а) залежний від росту виробничої програми (сировина, основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо, тара, незавершене виробництво, готові вироби) – виробничий норматив;

б) безпосередньо не залежний від росту виробничої програми (запасні частини, малоцінні і швидкозношувані, витрати майбутніх періодів, інші нормовані засоби) – невиробничий норматив.

Потреба у власних оборотних коштах за першою групою статей визначається пропорційно темпам росту товарної продукції по собівартості з урахуванням прискорення оборотності оборотних коштів. Зменшення темпів росту нормативів оборотних коштів у порівнянні з темпами росту витрат враховується за рахунок скорочення часу на підготовку сировини і матеріалів до виробництва, скорочення тривалості технологічного циклу, збільшення кількості і частоти постачань сировини, матеріалів, готової продукції, а також за рахунок прискорення перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт і прискорення розрахунків.

По другій групі статей приріст нормативів оборотних коштів передбачається в розмірі 50% від річних темпів зростання виробничої програми.

Розрахунок сукупного нормативу економічним методом.

Сукупний норматив власних оборотних коштів на початок планового року тис. грн. – 1500, у тому числі виробничий норматив – 1200, невиробничий норматив – 300.

Приріст обсягів виробництва в плановому році - 10%.

Прискорення обігу оборотних коштів у плановому році - 3%.

Виробничий норматив на плановий рік - 1320 тис. грн.

Невиробничий норматив на плановий рік - 315.

Сукупний норматив на плановий рік без урахування прискорення обігу оборотних коштів, тис. грн.(1320+315) – 1635.

Сукупний норматив на плановий рік. Скорочений на прискорення обігу оборотних коштів тис. грн. - 1585,9.

Розробка економічно обґрунтованих нормативів оборотних коштів є важливою умовою підвищення ефективності їхнього використання, підвищення рентабельності виробництва.