3. Наведіть та дайте стислу характеристику технологій бездротового зв'язку.

Бездротові технології - підклас інформаційних технологій, служать для передачі інформації на відстань між двома і більше точками, не вимагаючи зв'язку їх проводами. Для передачі інформації може використовуватися інфрачервоне випромінювання, радіохвилі, оптичне або лазерне випромінювання.

В даний час існує безліч бездротових технологій, найбільш часто відомих користувачам за їх маркетинговим назвам, таким як Wi-Fi, WiMAX, Bluetooth. Кожна технологія має певними характеристиками, які визначають її область застосування.

Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу і не менше одного клієнта. Також можливе підключення двох клієнтів в режимі точка-точка (Ad-hoc), коли точка доступу не використовується, а клієнти з'єднуються за допомогою мережевих адаптерів «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (СІД) за допомогою спеціальних сигнальних пакетів на швидкості 0,1 Мбіт / с кожні 100 мс. Тому 0,1 Мбіт / с - найменша швидкість передачі даних для Wi-Fi. Знаючи SSID мережі, клієнт може з'ясувати, чи можливе підключення до даної точки доступу. При попаданні в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID приймач може вибирати між ними на підставі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнтові повну свободу при виборі критеріїв для з'єднання.

Деякі вважають, що Wi-Fi і подібні йому технології з часом можуть замінити стільникові мережі, такі як GSM. Перешкодами для такого розвитку подій у найближчому майбутньому є відсутність глобального роумінгу, обмеженість частотного діапазону і сильно обмежений радіус дії Wi-Fi.

Тим не менш, Wi-Fi придатний для використання VoIP в корпоративних мережах або в середовищі SOHO. Перші зразки обладнання з'явилися вже на початку 2000-х, однак на ринок вони вийшли тільки в 2005 році. Тоді такі компанії, як Zyxel, UT Starcomm, Samsung, Hitachi і багато інших, представили на ринок VoIP Wi-Fi-телефони за «розумним» цінами. У 2005 році ADSL ISP провайдери почали надавати послуги VoIP своїм клієнтам (наприклад нідерландський ISP XS4All). Коли дзвінки за допомогою VoIP стали дуже дешевими, а часто взагалі безкоштовними, провайдери, здатні надавати послуги VoIP, отримали можливість відкрити новий ринок - послуг VoIP. Телефони GSM з інтегрованою підтримкою можливостей Wi-Fi та VoIP почали виводитися на ринок, і потенційно вони можуть замінити дротяні телефони.

На даний момент безпосереднє порівняння Wi-Fi і стільникових мереж недоцільно. Телефони, що використовують тільки Wi-Fi, мають дуже обмежений радіус дії, тому розгортання таких мереж обходиться дуже дорого. Проте, розгортання таких мереж може бути найкращим рішенням для локального використання, наприклад, в корпоративних мережах. Однак пристрої, що підтримують декілька стандартів, можуть зайняти значну частку ринку.

У загальному вигляді WiMAX мережі складаються з наступних основних частин — базових і абонентських станцій, а також обладнання, що зв'язує базові станції між собою, з постачальником сервісів і з Інтернетом.

Для з'єднання базової станції з абонентською використовується високочастотний діапазон радіохвиль від 1,5 до 11 ГГц. В ідеальних умовах швидкість обміну даними може досягати 70 Мбіт / с, при цьому не вимагається забезпечення прямої видимості між базовою станцією і приймачем.

Як вже говорилося вище, WiMAX застосовується як для вирішення проблеми «останньої милі», так і для надання доступу в мережу офісним та районним мережам.

Між базовими станціями встановлюються з'єднання (прямої видимості), що використовують діапазон частот від 10 до 66 ГГц, швидкість обміну даними може досягати 120 Мбіт / c. При цьому, принаймні одна базова станція підключається до мережі провайдера з використанням класичних дротових з’єднань. Однак, чим більше число БС підключено до мереж провайдера, тим вища швидкість передачі даних і надійність мережі в цілому.

Структура мереж сімейства стандартів IEEE 802.16 схожа із традиційними GSM мережами (базові станції діють на відстанях до десятків кілометрів, для їх встановлення не обов'язково будувати вежі — допускається установка на дахах будинків при дотриманні умови прямої видимості між станціями)

Bluetooth (англ. Bluetooth) — це технологія бездротового зв'язку, створена у 1998 році групою компаній: Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba

Технологія Bluetooth працює за принципом FHSS (англ. Frequency-hopping spread spectrum). Коротко це можна пояснити так: передавач розбиває дані на пакети і передає їх по псевдовипадковому алгоритму стрибкоподібної перебудови частоти(1600 разів в секунду), або шаблоном (pattern), складеному з 79 підчастот. "Зрозуміти" один одного можуть тільки ті пристрої, які налаштовані на один і той самий шаблон передачі - для сторонніх приладів передана інформація буде звичайним шумом.Основним структурним елементом мережі Bluetooth є так звана "пікомережа" (piconet) - сукупність від 2 до 8 пристроїв, що працюють на одному і тому ж шаблоні. У кожній пікомережі один пристрій працює як master, а інші якslave. Master визначає шаблон, на якому працюватимуть усі slave-пристрої його пікомережі, і синхронізує її роботу. Стандарт Bluetooth передбачає з'єднання незалежних і навіть не синхронізованих між собою пікомереж (до 10) в так звану "scatternet" (англ. to scatter звучить як "розсіювати"). Для цього кожна пара пікомереж повинна мати як мінімум один спільний пристрій, який буде master(ом) в одній і slave(ом) в інший. Таким чином, в межах окремої scatternet з інтерфейсом Bluetooth може бути одночасно пов'язано максимум 71 пристрій, однак ніхто не обмежує застосування пристроїв-гейтів, які використовують той же Internet для більш далекого зв'язку. Частотний діапазон Bluetooth в більшості країн вільний від ліцензування, але у Франції, Іспанії та Японії через законодавчі обмеження необхідно використовувати відмінні від зазначених вище частоти.