8Державний лад урср за Конституцією 1937 р.

Після ухвалення 5 грудня 1936 р. другої Конституції СРСР виникла необхідність узгодити з нею основні положення Конституції УСРР. Тому вже 1 січня 1937 р. текст нової української конституції опубліковано для обговорення. A 25 січня 1937 р. її затвердив XIV З'їзд рад УСРР. Вона була цілковитою рецепцією сталінської Конституції 1936 р. Порівняно з текстом 1929 p., третя Конституція УРСР містила багато нових положень, статей, розділів та підрозділів і буладемократичною за змістом і демагогічною та декларативною по суті. У ній розписано детально всі права і свободи, які надавалися громадянам (це у 1937 p., коли державна практика зовсім забула, що існують такі поняття), встановлено демократичну виборчу систему (з одним кандидатом, при визнанні чистого бюлетеня дійсним), проголошено побудованим соціалізм (при тотальній бідності населення), надано право вільного виходу УРСР зі складу СРСР без жодних гарантій і механізму реалізації цього права. Вперше з'явилася стаття про керівну і визначальну роль компартії усуспільстві і державі.

Складалася Конституція 1937 р. з 13 розділів та 146 статей, які мали положення про суспільний (соціалістичний) лад, державний устрій, вищі і місцеві органи влади та управління УРСР і Молдавської АРСР, бюджет республіки, герб, прапор та столицю. Новими або окремими розділами були положення про суд і прокуратуру, основні права і обов'язки громадян, виборчу систему та порядок зміни Конституції. За нею змінилася назва держави з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР), прапор (на ньому з'явився серп і молот), столиця (м. Київ). Вищим і єдиним законодавчим органом влади в республіці проголошувалася відтоді Верховна Рада УРСР на чолі з Президією та Головою Президії ВР. Вона обиралася на 4 роки, 1 депутат від 100 тис. населення, працювала посесійно, двічі на рік, черговими та позачерговими сесіями. Вибори стали прямими, рівними, індивідуальними (не списком), при таємному голосуванні за одного кандидата від "блоку комуністів та безпартійних". Ради перейменували в "ради депутатівтрудящих". Закріплено також нову адміністративну структуру: область - район - місто - село (селище).

В цілому ж Конституція 1937 p., хоч і була декларативною, але як пам'ятка українського конституційного права може бути оцінена позитивно за рівнем правотворчості та кодифікаційної техніки конституційних норм.

9Напад нацистської Німеччини на Радянський Союз. Розчленування території України та політико-правова характеристика окупаційного режиму.

22 червня 1941 р. війська нацистської Німеччини напали на СРСР. Разом із Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина. Допомогу Німеччині подавали Іспанія і Болгарія. План війни проти СРСР під назвою “План Барбаросса”, розроблений німецьким генштабом і затверджений Гітлером у грудні 1940 р., ґрунтувався на ідеї “блискавичної війни”. Він передбачав швидке просування танкових з’єднань, оточення і знищення радянських сухопутних військ у західних районах СРСР. Планувалося, що після цього гітлерівські армії протягом шести-восьми тижнів вийдуть на лінію Архангельськ – Волга – Астрахань – західне узбережжя Каспійського моря, ударами авіації зруйнують уральський промисловий район і примусять Радянський Союз  до капітуляції.

З перших днів війни вглиб території СРСР розгорнули наступ три угрупування німецьких армій. Група армій “Північ” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Леєб) із Східної Прусії через Прибалтику наступала на Ленінград. Група армій “Центр” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Бок), зосереджена в Польщі, розгорнула наступ в напрямку Мінськ – Смоленськ – Москва. На Україну наступала група армій “Південь” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Рундштедт), розгорнута від Любліна до гирла Дунаю, яка разом налічувала 57 дивізій і 13 бригад. З початком війни Прибалтійський, Західний, Київський і Одеський військові округи були перетворені на Північний, Західний, Південно-Західний і Південний фронти. В Україні військам противника протистояли два фронти: Південно-Західний і Південний. З сухопутними військами взаємодіяли Чорноморський флот, Дунайська і Пінська військові флотилії.