1. А) Послухай віршик. Запиши пари слів зі зменшувально-пестливим значенням.

Котик сіренький,

Котик біленький,

У нього очиці,

Немов блискавиці.

б) Познач суфікси, які надали словам значення зменшеності, пестливості. Скажи, у якому описі тваринки їх можна використати – науковому чи художньому. Чому?

Творчі та стилістичні диктанти мали аналітико-конструктивний та конструктивний характер, передбачали запис речень, міні-текстів, але не механічно, а з певним елементом творчості; їх завдання були спрямовані на розширення і доповнення речень, заміну нейтральних форм слів на емоційно забарвлені, обґрунтування доцільності такої заміни, виправлення стилістичних помилок тощо.

Метою третього (продуктивно-творчого) етапу формування стилістичних умінь було формування й удосконалення умінь створювати власні висловлювання різних типів і стилів. Провідну роль на цьому етапі було відведено комунікативному методу, який реалізовувався шляхом залучення учнів до активної мовленнєвої діяльності у процесі виконання творчих завдань на продукування висловлювань різних типів і стилів: складання розповідей, описів, міркувань, казок, загадок, написання листів, привітання, запрошення, оголошення тощо. Кожен вид творчої роботи був чітко диференційованим за своїм стилістичним спрямуванням, передбачав створення на уроці такої мовленнєвої ситуації, яка б сприяла стимулюванню в учнів бажання висловлюватися, формуванню цілеспрямованого мовлення, зверненого до певного адресата (однокласників, малят із дитячого садка, товариша, батьків тощо). Наведемо декілька прикладів таких мовленнєвих ситуацій, розроблених нами за зразками, запропонованими М. Соколовим і Л. Варзацькою:

1. Третьокласники з гуртка юних натуралістів працюють над

виготовленням стенда «Птахи Чернігівщини». Допоможи їм, склади науковий опис горобця або синиці (на вибір).

2. Уяви, що дитячий журнал «Пізнайко» оголосив конкурс на кращу опис-загадку рослини (квітки, дерева). Побудуй його так, щоб навіть малята з дитячого садка змогли відгадати, що ти описуєш.

3. Незабаром День Перемоги. Іванку треба скласти запрошення для свого дідуся (бабусі) на святковий концерт, що відбудеться у нашій школі. Давайте допоможемо йому.

4. Уяви, що влітку ти відпочиватимеш у дитячому таборі. Навчи своїх нових друзів грати в одну з ігор, яку знаєш ти. Склади і запиши її правила.

5. У Незнайка загубилося цуценя. Він вирішив написати та розвісити на своїй вулиці оголошення. Але як описати тваринку, щоб її впізнали, не знає. Допоможи йому, склади опис цуценяти, за яким Незнайко зміг би повернути свого маленького друга (використовується малюнок із зображенням цуценяти).

6. Уяви, що маленьке курчатко (кошенятко, козенятко тощо) заблукало в лісі. Добираючи слова, які б найкраще передавали стан переляканої тваринки, опиши, яким здаватиметься їй ліс.

7. Уяви, що твій друг, який живе в іншому місті (селі), попросив розказати про свою улюблену домашню тваринку (котика, песика, хом’ячка чи рибку). Напиши про неї так, щоб він, пересвідчився, що ти дійсно її любиш.

Такі мовленнєві ситуації націлюють учнів на правильній вибір типу та стилю висловлювання, притаманних йому мовних засобів, спонукають думати про майбутнього читача, слухача; творча діяльність дітей стає більш осмисленою, активною.

У процесі формувального експерименту розглянуті в цьому підрозділі типи вправ, як правило, застосовувалися комплексно. Наприклад, вправи на спостереження та репродуктивного характеру нерідко включали елементи стилістичного аналізу, аналітичні й аналітико-конструктивні вправи поєднувалися із конструктивними тощо. Наприклад:

1. Прочитай. Утвори словосполучення, з’єднавши слова лівого стовпчика зі словами правого. Поміркуй, які сполучення слів неможливі? Чому? З утвореними словосполученнями склади та запиши речення.

а) Кінь йде б) Соловейко зацвірінькав

Бабуся біжить Горобець затьохкав

Хлопчик мчить Жайворонок закаркала

Спортсмен човгає Ворона заспівав

Вовк плентається Гуска заґелґотала

суне

Метою використання вправ такого типу було закріплення знань учнів про емоційно-експресивні можливості лексики, усвідомлення важливості продуманого добору слів для висловлення думки, вироблення умінь доцільно та точно вживати виучувані лексичні одиниці у власних висловлюваннях.

2. Прочитай і порівняй речення. Поясни, чи однакову думку передає кожна група речень. Чим вони відрізняються? Визнач, які з них можна використати у художньому, а які – у науковому тексті. Свою думку обґрунтуй.

1. Кіт – домашня тварина. – Котик Мурчик – мій улюбленець!

2. Тіло вкрите шерстю, хвіст довгий – 15-20 см. – Шубка у нього сіренька, хвостик довгий і пухнастий.

3. Очі зелено-жовтого кольору. – Очі вузенькі, видющі, як ті зіроньки блискучі.

4. Лапи у тварини гнучкі, гострі кігті сховані в подушечки. – Біленькі, як сніжок, лапки у Мурчика хоча і м’якенькі, але з гостренькими кігтиками.

Далі учням пропонувалося завдання на конструювання текстів за варіантами:

І варіант. Вибери та розташуй речення у такому порядку, щоб вийшов науковий текст.

ІІ варіант. Вибери та розташуй речення у такому порядку, щоб вийшов художній текст.

Слід також зауважити, що у процесі експериментального навчання нами застосовувалися як спеціально дібрані, так і вправи з чинних підручників «Рідна мова», що доповнювалися стилістичними завданнями. Під час виконання вправи №203, с. 102 («Рідна мова. 4 клас», част. 1) запропоноване завдання авторами підручника було скориговано. Зокрема, ми вважали за доцільне звернути увагу учнів на те, що в поданому науковому описі ромашки містяться елементи розповіді, а завдання «Простежте, у якому тексті прикметники та інші частини мови вживаються в прямому і переносному значенні, а в якому – тільки в прямому?» замінити на «Простежте, у якому тексті вжито набагато більше прикметників та інших частин мови у переносному значенні, а в якому – у прямому. Чому?». Таке формулювання завдання, на нашу думку, більш точно відображає стилістичні особливості вживання слів у переносному значенні в художньому та науковому текстах:

1. Ромашка – трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, по краю яких розміщені білі квітки, а в середині – жовті.

Цвіте з травня по жовтень. Росте в городах, біля доріг, жител, на пустирях.

Ромашка – цінна лікарська рослина.

2. У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Григір Тютюнник).

Як бачимо, експериментальна система вправ була зорієнтована на формування стилістичних умінь учнів у процесі роботи над текстами різних типів.

Отже, у процесі визначення типології, добору та систематизації стилістичних вправ важливе значення мали різноманітність їх змісту та видів, відповідність меті та етапу експерименту, зв’язок з виучуваним програмовим матеріалом. Підвищенню стилістичної грамотності молодших школярів сприяло застосування таких типів стилістичних вправ: 1) за змістом програмового матеріалу – лексико-стилістичних, морфолого-стилістичних, синтаксично-стилістичних, власне стилістичних; 2) за характером мисленнєво-мовленнєвих операцій учнів – аналітичних (на спостереження, елементарний стилістичний аналіз), аналітико-конструктивних (стилістичний експеримент, редагування й удосконалення), конструктивних (на стилістичне конструювання й переконструювання (трансформацію) та продуктивно-творчих (продукування власних висловлювань різних типів і стилів).

Наші підходи щодо визначення типології, добору та систематизації стилістичних вправ, їх ефективність перевірялися під час формувального експерименту.