1. Прочитай вірш. Намалюй словесну картину «Сонечко в море сідає», користуйся образними висловами поетеси.

Вже сонечко в море сідає,

В тихому морі темніє.

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

Червонії іскри блискучі

І ясним вогнем миготять,

Мов блискавки з темної кручі.

Леся Українка

Для усвідомлення учнями змісту вірша пропонувалася бесіда за нижчеподаними запитаннями, і тільки потім учні словесно “малювали” картину природи:

• Що описано у вірші? Чому так думаєш?

• Чи доводилося тобі спостерігати захід сонця?

• Яку картину природи ти уявляєш, читаючи вірш?

• Як поетеса змальовує захід сонця? Знайди і прочитай образні вислови, вжиті нею. Як ти їх розумієш?

• Які порівняння використала поетеса? Яка їх роль у вірші?

• Які словосполучення запишемо до словничка образних засобів?

Вправи на переконструювання (трансформацію) мовних і мовленнєвих одиниць (одного стилю в інший, нейтральних одиниць в емоційно забарвлені тощо) сприяли формуванню в школярів умінь і навичок свідомого добору та вживання мовностилістичних засобів різних рівнів у власній мовленнєвій діяльності. Наприклад:

1. Прочитай словосполучення. Заміни їх на більш емоційні, яскраві, вживаючи прикметники в переносному значенні. Подумай, чи можна назвати ці словосполучення синонімічними. У яких текстах доцільніше їх використати?

Зразок. Жовта пшениця – золота пшениця.

Тоненька берізка – Величезний дуб –

Червоний ліс – Зелена верба –

Прозора вода – Сині очі (мами) –

Вправи такого типу збагачували синтаксичний лад мовлення виразними синонімічними конструкціями, сприяли формуванню вмінь використовувати їх відповідно до мети та сфери мовлення.

Для усвідомлення школярами функціональної ролі слів-антонімів використовувалися вправи на переконструювання такого типу:

2. Прочитай текст. До виділених слів добери протилежні за значенням так, щоб похмура картина осінньої природи змінилася на веселу, сонячну. Добери заголовок до перебудованого тексту та запиши його.

Пізня осінь

Важкі, чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло від вітру. Настала холодна похмура осінь.

Перед виконанням вправи дітям було запропоновано прочитати вірш Алли Свашенко:

Є у мене менший брат,

Все у нас із ним не в лад:

Я білявий – він чорнявий,

Я меткий, а брат мій млявий,

Я високий і тонкий,

Брат товстенький і низький, –

та відповісти на такі запитання:

• Про кого розповідається у вірші? Розкажи, яким був менший брат. А яким – старший?

• Чим вони відрізнялися один від одного?

• Які слова вжила поетеса, щоб показати відмінність між братами? Як вони називаються?

• Яка роль антонімів у мовленні? (За допомогою вчителя діти робили висновок, що в світі все має свою протилежність, і для того, щоб передати відмінність (різницю) між явищам, предметами, процесами використовуються слова-антоніми).

З метою вироблення в учнів умінь будувати речення певного функціонально-стилістичного призначення та використовувати їх адекватно меті й завданням мовлення використовувалися вправи, приклади яких подано нижче:

4. Перебудуй подані речення за зразком. Скажи, які з них доцільніше використати під час розмови у зоопарку, а які під час написання твору.

Зразок. У їжачка були маленькі чорні, немов намистинки, оченятка та великі гострі голочки. – Тетянко, подивись, які оченятка у їжачка! Маленькі, чорні, немов намистинки. А голочки такі великі та гострі!

1. У рудої лисички були коротенькі ніжки і довгий пухнастий хвостик.

2. У маленьких зайченяток були біленькі куці хвостики і довгі пухнасті вуха. 3. У страшного сірого вовчиська були жовто-зелені очі та гострі білі зубища. 4. У різнокольорових рибок були маленькі плавники і великі кумедні хвостики.

5. Прочитай речення. Визнач, які вони за метою висловлювання та інтонацією. Поміркуй, у якому тексті їх можна вжити? Перебудуй подані на інші зі зміною інтонації та мети висловлювання. За яких обставинах мовлення їх можна використати? Складіть з ними текст.

1. У сильні морози необхідно підгодовувати птахів і лісових звірів.

2. Не можна зривати рідкісні лісові квіти.

3. Кожна людина повинна любити та оберігати природу.

4. Не можна ламати гілок дерев.

5. Не можна знищувати отруйні гриби, бо для багатьох тварин вони є ліками.

У процесі виконання вправ на переконструювання, зразок яких подано нижче, учні привчалися вдумливо, мотивовано добирати мовні засоби під час побудови текстів ділового, наукового та художнього стилів.

6. Прочитай текст. Доведи, що він науковий. Склади художній текст про синичку. Згадай, що у художньому описі вживаються зменшувально-пестливі слова, слова у переносному значенні, порівняння.

Синиця – птах невеликого розміру. Довжина тіла 6-8 см, вага до 40-50 г. Оперення на спині синє із зеленим відтінком, на грудях – жовтого кольору. Голова чорна з білими плямами на щоках.

Для слабших учнів ми давали таку довідку: синичка, гарна, невеличка, маленька, синьо-зелений, жовтенький, жакетик, сорочечка.

Під час виконання завдань такого типу застосовувалися колективна, групова роботи, пізніше – індивідуальна; на початковому етапі учням пропонувався план.

У процесі формування стилістичних умінь, доцільним також було використання різних видів диктантів. Так, на пізнавально-аналітичному етапі навчання ми застосовували найпростіші – пояснювальні, коментовані, мета яких полягала у введенні нових слів до активного словника дітей, усвідомленні емоційно-оцінних відтінків значень; пізніше – на операційно-тренувальному етапі – більш складні: вибіркові, творчі, стилістичні (використання яких було пов’язане з розвитком слухового сприймання стилістично забарвлених засобів мови, доцільним їх вживанням у мовленні). Так, наприклад, під час вибіркового диктанту учні записували не всі слова (речення, текст), а “вибирали” з них (нього) лише окремі, згідно з поставленим завданням: